Ігнасіо Сарагоса
| Ігнасіо Сарагоса | |
|---|---|
 | |
| Народження |
24 березня 1829[1][2] Голіад, Техас, США |
| Смерть |
8 вересня 1862[1][2] (33 роки) Пуебла, Мексика ендемічний висипний тиф |
| Поховання | Пуебла |
| Країна |
.svg){kind=small} Мексика |
| Партія | Ліберальна партіяd |
| Звання | генерал |
| Війни / битви | Битва біля Пуебли |
 Ігнасіо Сарагоса у Вікісховищі | |
Ігна́сіо Сараго́са Сегі́н (ісп. Ignacio Zaragoza Seguin; 24 березня 1829 — 8 вересня 1862) — мексиканський військовий і державний діяч, відомий як герой битви біля Пуебли.
Ранні роки[ред. | ред. код]
Ігнасіо Сарагоса народився в селищі Ла Байя де Еспіріту Санто (нині Голіад) у штаті Коауїла і Техас[es] і був другим сином у родині Мігеля Сарагоси Вальдеса і Марії де Хесус Сегін Мартінес. Коли техаські повстанці добилися незалежності Техасу від Мексики, Мігель Сарагоса, як солдат мексиканської армії був змушений з родиною переїхати в Матаморос, а потім у 1844 році в Монтеррей, де Ігнасіо вступив до семінарії, яку залишив 1846 року, переконавшись, що не має священицького покликання. Коли США вторглися в Мексику, Ігнасіо спробував записатися в кадети, але йому відмовили. Коли почалася революція Аютла проти диктатури Санта-Анни, Сарагоса примкнув до неї, з цього моменту борючись на боці лібералів. 1853 року він приєднався до армії штату Нуево-Леон у званні сержанта, і коли його полк включили до складу Мексиканської армії, був підвищений в чині до капітана.
Війна за реформу[ред. | ред. код]
У ході Війни за реформу, між лібералами і консерваторами, Ігнасіо Сарагоса так само був на боці лібералів і підтримав конституцію 1857 року і президента Беніто Хуареса. Проведений у генерали в грудні 1860 року. Воював під командуванням Хесуса Гонсалеса Ортеги[es] в битві біля Кальпулальпана[en], що закінчила Війну за реформу. 1861 року президент Беніто Хуарес призначив Сарагосу військовим міністром.
Французька інтервенція[ред. | ред. код]
Коли почалась троїста інтервенція, Ігнасіо Сарагоса покинув пост військового міністра і, попрощавшись з дружиною, яка вмирала від пневмонії (її він не побачить більше ніколи), був відправлений у Сан Луїс Потосі, щоб організувати й очолити наспіх зібрану армію. Армія, що частково складалася з добровольців, а частиково була укомплектована на основі військової повинності, страждала від нестачі зброї, одягу, харчів, так що новому командувачу довелося вирішувати не тільки питання навчання не дуже досвідченої армії, але й питання постачання, що особливо гостро стояли після недавно завершеної громадянської війни. Він зустрів французьку армію графа Лоранса, що просувалася вглиб країни, в битві на висотах Акульцинго[es] 28 квітня 1862 року, маючи на меті затримати французів і завдати їм максимально можливих втрат, проте незабаром змушений був відступити до Пуебли — мало не єдиного придатного для оборони міста на шляху до Мехіко.
Сарагоса прибув до Пуебли 3 травня і наказав терміново організувати оборону, побудувавши оборонну лінію, засновану на фортах Лорето і Гвадалупе. Сарагоса практично не мав часу на підготовку оборони проти кращої армії тієї епохи, з силами що кількісно і якісно поступалися противнику. Крім того, він зіткнувся з перспективою з'єднання сил мексиканських консерваторів, що програли в недавній громадянській війні, з французькою армією інтервентів. Частину сил і без того невеликої армії, що обкопувалась у Пуеблі, він послав проти військ генерала Маркеса. З перемогою в битві біля Атлішко[es] 4 травня можливість об'єднання французів і сил консерваторів минула. Оскільки Пуебла була містом консерваторів і в ній був сильним вплив церкви, то існував реальний ризик, що городяни піднімуть повстання проти армії. З тієї ж причини французи разом із впливовими консерваторами вважали, що легко візьмуть Пуеблу. На світанку перед битвою 5 травня генерал Сарагоса звернувся до своїх солдатів:
Наші вороги — це найкращі солдати в світі, але ви — найкращі сини Мексики і у вас хочуть забрати вашу батьківщину.Оригінальний текст (ісп.)Nuestros enemigos son los primeros soldados del mundo, pero vosotros sois los primeros hijos de México y os quieren arrebatar vuestra patria.
Після трьох годин битви французи, зазнавши значних втрат, змушені були відступити, переслідувані мексиканцями. Французька армія, визнана на той момент найкращою в світі, що мала славу перемог в Алжирі, у Французькому Індокитаї, в Криму, укомплектована досвідченими солдатами, зокрема зуавами — елітою французьких військ, була розгромлена напіводягненою, погано озброєною і недоукомплектованою армією під командуванням генерала Сарагоси. Коли новина про поразку досягла Європи, у французькому суспільстві почалася справжня істерика, інтелігенція виступила проти інтервенції в Мексику.
В історію увійшла фраза генерала Сарагоси з його доповіді військовому міністру Мігелю Бланко Мускісу:
Зброя нації покрилося славою. Французькі війська в битві трималися мужньо, а їх командир повівся нерозумноОригінальний текст (ісп.)Las armas nacionales se han cubierto de gloria. Las tropas francesas se portaron con valor en el combate y su jefe con torpeza
Незабаром після битви, внаслідок тягот кампанії Сарагоса захворів черевним тифом і 8 вересня помер.
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Декретом президента Хуареса його ім'ям названо місто Пуебла-де-Сарагоса.
- Його ім'я носить штат Коауїла (офіційно: Коауїла де Сарагоса).
- На честь нього місто Гуаймас у штаті Сонора, яке стало називатися Гуаймас-де-Сарагоса.
- Указом президента Плутарко Еліаса Кальєса місто Тіхуана деякий час носило ім'я Сарагоси, але назва не прижилася.
- У фільмі П'яте травня: Битва[es] (2013) генерала Сарагосу зіграв Куно Бекер[ru].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #130435171 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б SNAC — 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Лекція Пако Ігнасіо Таїбо «Ігнасіо Сарагоса» [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Лекція Пако Ігнасіо Таїбо «Битва при Пуеблі» [Архівовано 28 вересня 2020 у Wayback Machine.]
|
