Ігнатій Лукасевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ігнатій Лукасевич

Ігнатій Лукасевич (пол. Ignacy Łukasiewicz; 8 березня 1822(18220308), Задушники — 7 січня 1882) — фармацевт, хімік-технолог, бізнесмен, винахідник гасової лампи (1853)[1], і, насамперед, батько нафтової промисловості на теренах сучасної Польщі. Брав участь у розробці Й. Зегом методу отримання гасу шляхом дистилювання сирої нафти. Зробив першу у світі нафтову копальню «Франек» глибиною 50 м (1854) і перший нафтопереробний завод на теренах сучасної Польщі (1856) і другий на теренах Австро-Угорщини після фабрики Зега у Львові (1854). Був великим лідером спільноти та одним з найвідоміших філантропів Галичини. Сприяв створенню садів, будівництву доріг і мостів, шкіл, лікарень, боровся з бідністю та алкоголізмом у регіоні.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у шляхетній вірменсько-польській сім'ї. У нього було четверо братів і сестер, дві сестри — Марія і Емілія та два брати — Александер і Францішек. У 1830 сім'я переїхала до Ряшева, де він закінчив чотири класи гімназії та вимушений був працювати.

У 1836—1840 був учнем в аптеці в Ланьцуті. У той же час він став брати участь у різних політичних організацій, що підтримують ідею відновлення польського суверенітету. У 1840—1846 роках В Жешуві працював в окружній аптеці.

У 1846 році за участь у революційних подіях відсидів два роки в тюрмі.

Після звільнення переїхав із Ряшева у Львів, де з серпня 1848 року працював у аптеці «Під золотою зіркою» (пол. Pod Złotą Gwiazdą, тепер це аптека на вул. Коперника, 1), яка належала Петру Міколяшу та на той час вона була найбільшою у Галичині.

У 1852 отримав Ступінь магістра фармації у Віденському університеті. В цьому ж році у лабораторії аптеки на прохання Міколаша, Лукасевич і ще один помічник — Ян Зег проводили дослідження з перегонкою нафти. Після тисяч експериментів із ропою вчені Зег і Лукасевич розробили методику дистиляції й очистки нафти. У привілеї від 2 грудня 1853 на технологію очистки нафти зазначений один автор винаходу — Йоган Зег, що Лукасевич ніколи не опротестовував ні в суді, ні іншим чином.[2]. Гасову лампу виконав бляхар Адам Братковський на основі масляної лампи і роль Лукасевича у цьому невідома, оскільки винахід не був запатентований.

У 1853 перша лампа освічувала вітрину аптеки «Під золотою зіркою». Того ж року хірург львівського міського госпіталю Заорський зробив першу термінову нічну операцію пацієнтові Владиславу Холєцкому завдяки гасовим лампам.

В 1854 році заснував першу в Європі нафтову копальню «Франек» в селі Бубрка[3] біля Кросна, де нині діє музей[4].

Брав участь у Віленській (1873), Львівській (1877) господарських виставах, 1877 р. очолював перший нафтовий конгрес у Львові.

У 1880 р. створив Крайове нафтове товарство.

1878—1881 рр. здобув мандат до Галицького сейму та лобіював чимало нафтовидобувних проектів.

Пошана[ред.ред. код]

Був нагороджений орденом Залізної Корони і папським орденом св. Григорія, золотою медаллю 25-ліття нафтового промислу, почесним громадянством Кросна та Ясна. У Львові на вул. Вірменській, 18 (біля ресторації-музею «Гасова лямпа») стоїть пам'ятник Винахідникам гасової лампи — Ігнатію Лукасевичу та Яну Зегу. Скульптор — Володимир Цісарик.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Важко визначити, якій країні та якому народові належать ці визначні відкриття. Вони були зроблені у Львові й перш за все поширювались на землях з переважно українським населенням (обидва винахідники володіли українською мовою, так само як польською й німецькою). За принципом „зроблено в Україні” маємо нагоду вважати ці винаходи вітчизняними. Проте Галичина належала тоді до Австрійської імперії, причому Зег і Лукасевич здобули наукові ступені у Відні, там же був виданий привілей (патент) на винахід гасу, що дає підстави Австрії також бути правонаступницею цих новацій. Зег мав німецько-угорське, а Лукасевич вірменсько-польське походження (брав участь у боротьбі за незалежність Польщі), тобто ще чотири народи можуть пишатися досягненнями своїх синів. Як завжди, славетна справа знаходить своїх шанувальників серед багатьох причетних до неї народів і визначити національну належність тут доволі складно.
  2. Олег Микулич. ЖИТТЄВА І ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИНАХІДНИКА ЙОГАНА ЗЕГА «Нафтовик Борислава». № 71 (7776), 14.09.2007 р. — С. 2
  3. Oficjalna strona Gminy Chorkówka (пол.)
  4. Muzeum Przemysłu Naftowego i Gazowniczego im. Ignacego Łukasiewicza (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]