Ігнатій Якуб Масальський
Ігнатій Якуб Масальський | ||
Ignacy Jakub Massalski | ||
| ||
---|---|---|
Обрання: | 1762 | |
Церква: | Католицька Церква | |
Попередник: | Міхал Ян Зенкович | |
Наступник: | Ян Непомуцен Косаковський | |
Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
Народження: | 22 липня 1727 Олекшиці біля Гродно (нині Гродненська область) | |
Смерть: | 28 червня 1794 (66 років) Варшава | |
Похований: | Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс) (Вільнюс) | |
Династія: | Мосальські | |
Батько: | Михайло Юзеф Масальський | |
Мати: | Франциска Масальська (уроджена княжна Огінська) | |
Призначений: | 1744 | |
Нагороди: | ||
Орден Білого Орла | ||
Ігнатій Якуб Масальський (пол. Ignacy Jakub Massalski, 22 липня 1727, за іншими відомостями 30 липня 1726 або 22 липня 1729[2], Олекшиці поблизу Гродно — 28 червня 1794, Варшава) — єпископ віленський з 1762 року, відомий також як меценат. Представник роду Масальських.
Син віленського каштеляна і гетьмана Великого князівства Литовського Михайла Юзефа Масальского і Франциски Масальської, уродженої княжни Огінської.
З дитинства готувався до духовного сану. У п'ятнадцять років став каноніком віленського капітулу. Навчався з 1745 року в місіонерській семінарії у Варшаві; продовжив навчання в Римі, де отримав ступінь доктора теології та філософії. Після повернення з Італії став референдарем литовським і прелатом віленським.
Прагнув до лібералізації релігійного життя в Литві; за його ініціативою була реорганізована Віленська католицька семінарія та оновлена її програма (1763); до програми були включені історія Литви, польська література, французька мова. Домагався того, щоб сільське нижче духовенство у своїй діяльності користувалося мовами, зрозумілими для пастви. Пропагував ідеї фізіократів, заохочував освіту селянства. У Віленській католицькій єпархії створював мережу початкових шкіл при костелах, написав шкільну програму.
Підтримував архітекторів Вавжинця Ґуцевича і Мартина Кнакфуса, художника Франциска Смуглевича. Його стараннями і на його кошти був реконструйований віленський Кафедральний собор Святого Станіслава і Святого Владислава.
У 1772 році погодився на перший поділ Речі Посполитої.
Став членом Едукаційної комісії Речі Посполитої (Комісія народної освіти, Komisja Edukacji Narodowej) і першим головою в 1773-1776 роках. Одночасно в 1774 році був розпорядником фонду публічної освіти. Звинувачений у зловживаннях, залишив посаду голови (1777), але членом комісії продовжував залишатися до смерті.
У 1774 році виступив у Сеймі за звільнення селян від кріпацтва та наділення їх землею. У тому ж році перевів частину селян свого маєтку біля Ігумена (тепер Червень) з панщини на чинш[3].
Був противником Конституції 3 травня (1791). Приєднався до Тарговицької конфедерації (1792). Брав участь у сеймі в Гродно, який підтвердив другий поділ Речі Посполитої (1793). У 1794 році під час повстання Костюшка був заарештований і без суду страчений (повішений) в Варшаві.
Прах був перевезений до Вільно в 1795 році і похований у Кафедральному соборі Святого Станіслава і Святого Владислава.
- ↑ Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas — 2009.
- ↑ Raila E. Masalskis Ignotas Jokūbas // {{{Заголовок}}}. — Vilnius : Mokslo irenciklopedijų leidybos institutas, 2008. — С. 371. — 15000 прим. — ISBN 978-5-420-01646-6.(лит.)
- ↑ Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 2 т. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) [і інш.]. — Мн.: БелЭн, 2006. — С.274.
- Масальскі Ігнацій Якуб // {{{Заголовок}}} / гал. рэд. Б. I. Сачанка. — Мінск : Беларуская энцыклапедыя, 1995. — С. 255—256. — 6000 прим. — ISBN 985-11-0016-1. (біл.)
- Masalskis Ignacas Jokūbas // {{{Заголовок}}} / Sudarytojas Ričardas Jakutis, vyr. red. kun. Vaclovas Aliulis. — Vilnius : Poli, 2000. — С. 649. — 2000 прим. — ISBN 9986-511-10-0. (лит.)
- Massalski Ignacy Jakub. Wiem. Portal wiedzy (пол.). Grupa Onet.pl S. A. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 29 июля 2008.
- Vyskupas Ignas Jokūbas Masalskis. Vilniaus arkivyskupija (лит.). Vilniaus arkivyskupijos kurija. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 29 июля 2008.
- Народились 22 липня
- Народились 1727
- Померли 28 червня
- Померли 1794
- Поховані в соборі Вільнюса
- Референдарії великі литовські
- Віленські єпископи РКЦ
- Духовні сенатори Речі Посполитої
- Кавалери ордена Білого Орла (Річ Посполита)
- Уродженці Берестовицького району
- Померли у Варшаві
- Повішені
- Страчені політики
- Мосальські
- Випускники та студенти Collegium Nobilium єзуїтів у Вільні
- Члени Едукаційної комісії
- Члени королівського двору Августа III
- Сенатори-резиденти Станіслава Августа Понятовського
- Консули Департаменту поліції Постійної Ради
- Консули Постійної Ради