Ігнашевич Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ф
Сергій Ігнашевич
Sergei Ignashevich 2011
у національній збірній
Особові дані
Повне ім'я Сергій Миколайович Ігнашевич
Народження 14 липня 1979(1979-07-14) (38 років)
  СРСР м. Москва, РРФСР
Зріст 186 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Позиція Захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Росія ЦСКА (Москва)
Номер 4
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1998
1999—2000
2001—2003
2004—
Росія Спартак-Орєхово
Росія Крила Рад (Самара)
Росія Локомотив (Москва)
Росія ЦСКА (Москва)
17 (0)
31 (2)
77 (4)
381 (35)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2002— Росія Росія 121 (8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 30 травня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 30 травня 2018.

Сергі́й Микола́йович Ігнаше́вич (нар. 14 липня 1979, м. Москва, РРФСР) — російський футболіст. Виступає на позиції захисника (іноді опорного півзахисника[1]) за московський ЦСКА та збірну Росії. Заслужений майстер спорту Росії (2005).

Біографія[ред.ред. код]

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Футболом почав займатися у 1988 році в команді під назвою „Клуб «Торпедо»“ (туди відправляли юнаків, що не проходили до ДЮСШ московського «Торпедо»). Умови для тренувань були жахливі і Сергій поступово почав втрачати інтерес до тренувань, відновити який зміг лише тренер Віктор Шустіков. Трохи згодом Микола Савичев забрав талановитого хлопця до ДЮСШ.
Однак потрапити до дубля московських автозаводців не вдалося і на початку 1997 року Ігнашевич опинився у молодіжці «Спартака», звідки один із заможних вболівальників «народного клубу» запросив його до команди «Патріот», яку повністю фінансував. Тренером тієї команди був Юрій Севідов, з подачі якого Ігнашевич опинився у «Спартак-Орєхово». Саме тут він зміг відчути усі особливості справжнього футболу: перельоти, конкуренція, інтриги.
Відігравши 17 поєдинків у Орєхово-Зуєво, Сергій вирушив на перегляд до самарських «Крил Рад», де виступали тоді такі відомі на той час гравці як Юрій Сак, Зураб Попхадзе та інші. Гра молодого захисника припала до душі Олександру Тарханову і самарці підписали з ним контракт. Ігнашевич поступово набирався досвіду і другий сезон у «Крилах Рад» розпочав уже як основний гравець. Не дивно, що його запросили до молодіжної збірної Росії, адже Сергій демонстрував не за роками зрілу гру.
Окрім виклику до молодіжної команди Ігнашевич отримав пропозиції від московських «Торпедо» та «Локомотива» і за порадою Олександра Бородюка обрав саме залізничників, так як вони були більш стабільними та мали міцнішу репутацію на той час. Не зважаючи на травму, що завадила повноцінно провести збори, Сергій розпочав сезон як основний захисник команди. А у 2002 футболісти «Локомотива» зробили справжній подвиг, вигравши золоті медалі чемпіонату Росії.
Вважаючи, що залізничники досягли піку розвитку клуба, Ігнашевич відгукнувся на пропозицію Євгена Гінера перейти до ЦСКА. У армійській команді Сергій одразу ж став своїм і отримав право виводити команду на поле з капітанською пов'язкою. У 2005 році футболісти ЦСКА золотими літерами вписали свої імена в літопис російського футболу, вигравши Кубок УЄФА, чого не вдавалося раніше жодному російському клубу. За перемогу у цьому турнірі Ігнашевич був удостоєний почесного звання «Заслужений майстер спорту Росії».
Сергій Ігнашевич зарекомендував себе як один з найсильніших та найнадійніших захисників чемпіонату Росії та неодноразово отримував запрошення від таких іноземних та російських клубів як «Евертон»[2], «Зеніт»[3] та «Спартак»[4], проте завжди відповідав відмовою, пов'язуючи свою кар'єру з ЦСКА.

Виступи у збірній[ред.ред. код]

У складі національної збірної Росії дебютував 21 серпня 2002 року у матчі зі збірною Швеції. А вперше відзначився вже у шостому поєдинку у червоно-білій формі — у матчі проти збірної Швейцарії 7 червня 2003 року (2:2). До того ж, відправив у ворота швейцарців одразу два м'ячі у одному матчі, врятувавши збірну Росії від поразки.
Невдача спіткала Ігнашевича у 2004 році, коли через травму коліна він не потрапив до заявки збірної на Євро 2004[5]. Однак чотири роки потому був основним захисником збірної, зробивши значний внесок у успіхи команди та разом з партнерами завоював бронзові нагороди першості Європи.

Досягнення[ред.ред. код]

Клубні трофеї
ЦСКА (Москва): 2003, 2005, 2006, 2012–13, 2013–14, 2015–16
ЦСКА (Москва): 2004–05, 2005–06, 2007–08, 2008–09, 2010–11, 2012–13
ЦСКА (Москва): 2004, 2006, 2007, 2009, 2013, 2014
ЦСКА (Москва): 2004–05
Досягнення у збірній
Особисті здобутки

Сім'я[ред.ред. код]

Сергій одружений, має трьох синів, двоє з яких від першого шлюбу. Останній — Сергій — народився 21 лютого 2008 року[7].

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Сергій Ігнашевич є найрезультативнішим російським захисником[8]. Гол у відбірковому матчі до Євро-2012 проти збірної Андорри (6:0), що відбувся 11 жовтня 2011 року став 50-м у кар'єрі гравця[9].
  • Є рекордсменом за кількістю включень до списку «33 найкращих».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Інтерв'ю