Ігнят Дурдевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігнят Дурдевич
Ignazio di Bernardo Giorgi 1841 A. Nardello.png
Псевдо Джорджич
Народився 13 лютого 1675(16750213)
Дубровник
Помер 21 січня 1737
Дубровник
Громадянство Дубровницька республіка
Діяльність поет, перекладач
Володіє мовами хорватська, італійська і латина
Конфесія католицтво
Рід Дурдевичі

Ігнят Джурджевич (*Ignjat Đurđević, 13 лютого 1675 — †21 січня 1737) — хорватський поет, перекладач, історик, астроном часів Дубровницької республіки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Належав до впливової буржуазної родини Дубровника, яке після землетрусу 1667 року було зараховане до стану патриціїв. Народився у 1675 році у м. Дубровник. При народженні отримав ім'я Нікола. Навчався в єзуїтській приватній школі. Потім протягом декількох років викладав у єзуїтських колегіях в Італії, а також обіймав адміністративні посади в дубровницькій провінції — Шипан.

У 1698 році, прийнявши ім'я Ігнят, вступив до орден єзуїтів. У 1727—1729 роках подорожував Італією (Венеція, Рим), де вивчав математику та астрономію. Після повернення до Дубровника перейшов до бенедиктинців. Обіймав вищі церковні посади в бенедиктинских монастирях, конфліктуючи час від часу з духовною та світською владою. Деякий час вимушений був мешкати на острові Млет. Помер у 1737 році у Дубровнику.

Творчість[ред. | ред. код]

Складав свої твори хорватською, італійською мовами та латиною. Дурдевичу належить галантна лірика з пастушими ідилічними мотивами. Найвідомішими творами є поеми «Сльози Марунки», «Стогін каяття Магдалини» (1728 рік). Також у доробку поета є «Псалтир слов'янський» (1729 рік), що містять переклади та перекази псалмів царя Давида з Біблії.

Його книга віршів «Пісні різні» була створена поетом переважно в молоді роки, проте він повертався до неї протягом усього свого життя. Це блискуча, весела і радісна поезія, у якій чітко відчувається вплив народної лірики, античних письменників. Також у його доробку є «Вірші любові».

Поезія І. Дурдевича швидко стала відома в Європі (Італії та Франції), де ще за його життя з'явилися перші переклади.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Vojislav Djurić (Hrsg.): Homerum nunquam fuisse suspicio. Beograd: Naučno delo, 1968.