Костецький Ігор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ігор Костецький)
Перейти до: навігація, пошук
Ігор Костецький
Kostetsky Ihor 1953 photo.jpg
При народженні Ігор В'ячеславович Мерзляков
Псевдоніми, криптоніми Ігор Костецький, Юрій Корибут
Народження 14 травня 1913(1913-05-14)
  Київ
Смерть 14 червня 1983(1983-06-14) (70 років)
  Швайкгайм (Німеччина)
Рід діяльності письменник, драматург, перекладач
Напрямок модернізм
Q: Висловлювання у Вікіцитатах

І́гор Косте́цький (нім. Eaghor G. Kostetzky, також Юрій Корибут, нім. Yuri Korybut; 14 травня 1913, Київ — 14 червня 1983, Швайкгайм, Німеччина) — український письменник, перекладач, критик, режисер, видавець. Справжнє ім'я письменника — Мерзляков Ігор В'ячеславович, псевдонім «Костецький» взято з дівочого прізвища матері письменника.

Костецький належав до засновників і чільних теоретиків Мистецького українського руху в еміграції та найяскравіших українських письменників-модерністів свого покоління. Його літературну спадщину складають оповідання, повісті, романи, п'єси, вірші, подорожня проза, кіносценарії, есеї, українські переклади творів світової літератури.

Життєпис[ред.ред. код]

Ігор В'ячеславович Мерзляков народився 1913 року в Києві. Його батько був педагогом вокалу. Майбутній літературний псевдонім письменника — Костецький — був прізвищем його матері. У 1928 Костецький закінчив семирічку. Він одержав театральну освіту і пізніше працював режисером в Ленінграді, Москві та на Уралі. У 1919—1924, 1940—1942 рр. жив у Вінниці. Костецький був особисто знайомий і листувався з провідними представниками західного модернізму, такими як Езра Павнд, Томас Еліот та Арнольд Шенберґ[1]. В 1950—1960х роках Костецький був редактором ілюстрованого часопису «Україна і Світ». У кінці 50-х років заснував видавництво «На горі», що спеціалізувалося на виданні перекладної літератури українською мовою та української поезії. Костецький був одружений з письменницею Елізабет Котмаєр. Письменник помер 1983 року в м. Швайкгайм біля Штутгарта (Німеччина), похований там же.

Літературна діяльність[ред.ред. код]

Почав творчу діяльність з написання оглядів театру російською мовою. Творчості Костецького був притаманний епатаж, експериментування з мовою та амбітне віднесення своїх творів до елітарної культури. Будучи членом Мистецького Українського Руху він дуже активно намагався впровадити в українську літературу прийоми західних модерністів, часто не знаходячи розуміння серед своїх сучасників. Видавав часопис літератури та мистецтва «Хорс».

Як і багатьом авторам того часу, мистецькому світогляду Ігоря Костецького було властиве сприйняття навколишнього світу як фрагментованого і беззмістовного, що звичайно відобразилося на його творчості. Для його творів характерний передусім інтерес до деталей і символів при тому, що робилася пожертва цілісністю тексту. Костецький був автором абсурдних п'єс ще до того, як вони проявилися на Заході в творчості Ежена Іонеско та Семюеля Бекета. При цьому його п'єси ніколи не були поставленими. На відміну від театру абсурду п'єси Костецьго є ідеалістичними, а не песимістичними.

Велику роль в пізньому періоді творчості Костецького відігравали переклади на українську творів класиків західного модернізму (Томаса Еліота, Езри Павнда, Стефана Ґеорґе, Федеріко Гарсія Лорки та Поля Верлена), які він друкував у власному видавництві «На горі». Він також переклав сонети та «Ромео і Джульєтту» Вільяма Шекспіра. Разом зі своєю дружиною Елізабет Коттмаєр Костецький переклав роман Олеся Гончара «Собор» на німецьку мову[2].

Був членом ПЕН-клубу, Німецького товариства Шекспіра та Товариства Тейяра де Шардена.

Твори[ред.ред. код]

Роман[ред.ред. код]

  • Мертвих більше нема (незавершений)[3]

Повісті[ред.ред. код]

  • День святого
  • Мій третій Рим

Збірки оповідань[ред.ред. код]

П'єси[ред.ред. код]

  • Спокуси несвятого Антона (1946)
  • Близнята ще зустрінуться (1947)
  • Дійство про велику людину (1948)

Літературознавство[ред.ред. код]

Видання творів[ред.ред. код]

  • І. Костецький Збірник до 50-річчя. — Мюнхен: На горі, 1963—1964.
  • І. Костецький Театр перед твоїм порогом, Мюнхен: На горі, 1963.
  • І. Костецький Тобі належить цілий світ. Вибрані твори, упорядник: Марко Роберт Стех. К.: Критика, 2005.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

25.12.2015 р. Вінницька міська рада своїм рішенням № 71 перейменувала вулицю, 1 та 2 провулки 12 грудня на вулицю, 1 та 2 провулки Ігоря Костецького[4]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Володимир Мукан «Гротеск і парадокс у драматургії Ігоря Костецького (на матеріалі п'єси „Спокуси несвятого Антона“)» Київ, Літературознавчі студії: Збірн.наук.праць. — Випуск 37. — Частина 2. — К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2013. –С.82-89.
  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
  • С. Д. Павличко Теорія літератури, К.: Основи 2002
  • Г. Грабович Тексти і маски, К.: Критика 2005
  • А. Біла Український літературний авангард: пошуки, стильові напрямки, К. : Смолоскип 2006
  • Марко Роберт Стех. Містерія стилю // КРИТИКА. 1 −2 2001 рік
  • Марко Роберт Стех. Мітичний родовід «великої людини» // КРИТИКА. 1-2 2002 рік
  • Ihor Kostetsky in the Encyclopedia of Ukraine
  • І. М. Дзюба. Костецький Ігор // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. : іл. — ISBN 978-966-02-7304-7.
  • Дмитро Дроздовський. Поетика й філософія шекспірівського тексту в художній концепції Ігоря Костецького: компаративістський аспект // Studia methodologica. — Випуск 30. — Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2010. — С. 127—134.
  • Дмитро Дроздовський. Шекспірівські шукання в українській еміграційній літературі: імпровізація, співтворчість, абсурдність // Питання літературознавства: науковий збірник; [гол. ред. проф. О. В. Червінська]. — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2011. — Випуск 84. — С. 222—230.
  • Барка В. Експресіоністична проза І. Костецького // Сучасність.- 1963. — № 5. — С. 40-46.
  • Качуровський І. «Принцип абсолютизації» в перекладах І. Костецького // Ігор Костецький: Збірник, присвячений 50-й річниці з дня народження письменника. — Мюнхен: На горі, 1963—1964. — С. 206—216.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.