Циганик Ігор Степанович
| Циганик Ігор Степанович | |
|---|---|
| Народився |
21 квітня 1980 (44 роки) Львів |
| Громадянство | українське |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | спортивний журналіст та коментатор |
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
| |
І́гор Степа́нович Цига́ник (* 21 квітня 1980, Львів[1]) — український спортивний журналіст, коментатор та телеведучий.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1997–2002). Проходив практику на Львівському телебаченні та УТ-1. З 2000 по 2002 рік був кореспондентом газети «Експрес». З 2002 по 2005 рік працював на телеканалі УТ-1 кореспондентом ТО «Спорт», ведучим програми «Наш футбол». З 2005 по 2010 рік був коментатором телеканалу «Мегаспорт». З березня 2011 року працював ведучим програми «ПроФутбол» на телеканалі «2+2».
Коментував футбольні матчі на Євро-2004, чемпіонаті світу 2006, Євро-2008; ігри збірної України, а також Ліги чемпіонів та Кубку УЄФА. Працював на телеканалах «Інтер», УТ-1, «Мегаспорт» («Відверто про футбол» разом із Роберто Моралесом).
З 2022 року і аж до його закриття 1 січня 2024 року працював ведучим ранкового інформаційно-розважального шоу "Сніданок. Вихідний" на телеканалі 1+1.
У вересні 2023 запропонував взяти на поруки Ігора Коломойського.[2]
Щопонеділка веде авторську програму на YouTube "Циганик Live", яка виходить на каналі "FootballHub".
Одружений, виховує двох дітей.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Циганик Ігор Степанович |
Посилання[ред. | ред. код]
- Ігорю Циганику – 35!. ФК Карпати Львів. Процитовано 18 листопада 2020.
- Ігор ЦИГАНИК: «Справжнє життя – у прямому ефірі». СПОРТ.UA. Процитовано 18 листопада 2020.
- Dynamomania.com | 10 вопросов для футбольного комментатора Игоря Цыганыка. www.dynamomania.com (рос.) . Процитовано 18 листопада 2020.
- источники, Внешние (14 листопада 2011). Ігор Циганик: Я виховувався на польських коментаторах. www.ua-football.com. Процитовано 18 листопада 2020.