Іграшка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іграшки з дерева, з індійського міста Чанапатна

І́грашка — предмет, що використовується у грі. Іграшки зазвичай пов'язуються із дітьми та домашніми улюбленцями, однак іграшки звичні і для дорослих людей чи диких тварин. Багато предметів виготовляються як іграшки, однак гратися можна і предметами іншого призначення. Дитина може підняти якусь домашню річ і «літати» з нею, кажучи, що це літак, або ж тварина може гратися з шишкою, штовхаючи, кусаючи, ганяючи її і підкидаючи у повітря. Певні речі виробляються як такі, які можна колекціонувати і не призначені для того, щоб грати з ними.

Іграшки походять з доісторичних часів; ляльки, що зображують немовлят, тварин, та солдатів, разом із копіями знарядь праці, часто знаходять на місцях археологічних розкопок.

Мініатюрні керамічні возики і саночки, котрі можна трактувати, як іграшки, з'явилися в Україні у поселеннях Трипільської культури (близько 30 ст. до Р. Х.). Дерев'яна іграшкова шабля з ХІІ ст. була знайдена у Звенигородці (Львівська область).

Іграшки та ігри є важливою складовою процесу пізнання світу та зростання. Малі діти використовують іграшки та граються, щоб розвиватися, рости, пізнавати причини та наслідки, досліджувати взаємовідносини і розвивати навики, що знадобляться їм у підлітковому віці. Підлітки використовують іграшки та граються щоб сформувати та зміцнити соціальні зв'язки, навчатися, запам'ятовувати та підсилювати уроки з дитинства, тренуватися, досліджувати відносини, практикувати навики і прикрашати місця свого проживання.

Історія народних іграшок[ред.ред. код]

Перші іграшки[ред.ред. код]

Іграшки відомі давно. Їх знаходили в Єгипті (Древній Єгипет), Китаї.

Древньослов'янські іграшки[ред.ред. код]

Найдавніша лялька («кукла»), знайдена на території України, походить з Ольвії. Це невелика скульптурка (6,3 см) зі сіро-жовтої глини. Руки й ноги цієї ляльки прикріплені до тулуба таким чином, що можуть рухатися. Такі ляльки з рухомими кінцівками досить рідко зустрічаються під час розкопок міст і поселень Північного Причорномор'я. Учені вважають, що вони належать до коринфського виробництва V ст. до н. e[1].

Види іграшок[ред.ред. код]

Конструктори[ред.ред. код]

Lincoln Logs (колоди Лінкольна) — конструктор, популярний у США, починаючи з 1920. Колекційний конструктор серії Історичні споруди. Набір деталей для конструювання — одна з найкращих іграшок для майбутнього будівничого чи інженера

Конструктор — набір деталей, кріпильних елементів або деталей з кріпильними елементами, інструменту (при необхідності), призначених для багаторазового збирання різноманітних конструкцій[2]. Стандартизований набір деталей дозволяє складати різні конструкції, економлячи час на виготовлення спеціальних деталей та не вимагаючи спеціальної підготовки для створення складних систем. Може використовуватись для створення конструкцій тимчасового використання та для дитячої творчості.

Ще Платон писав про те, що майбутній архітектор повинен у дитинстві гратися в будівництво[3]. У найпростішому варіанті це прості кубики, з яких можна споруджувати різноманітні конструкції. Кубиками граються найменші діти, а для старших існують спеціальні конструктори на зразок LEGO або Ігротеко.

Змайстровані з деталей конструктора моделі іноді використовуються, як іграшки, але здебільшого інтерес викликає саме процес спорудження моделі, тому результат роботи знову розбирається на деталі, які можна використати для побудови чогось іншого.

Яворівські іграшки (забавки)[ред.ред. код]

Одним із феноменів української культури є яворівська іграшка (забавка). Зародилася у місті Яворів, що на Львівщині приблизно у XVII ст. Для виготовлення яворівських іграшок використовують переважно деревину липи та осики. Оригінальний розпис т а прості, але ефективні конструктивні рішення роблять її привабливою для малят.

Завдяки клопотанням Івана Шептицького у 1898 р. була відкрита забавкарська школа, що звалася Яворівська школа художніх ремесел, що припинила існування в часі Першої Світової війни. У Львові така школа проіснувала близько року у 1943—1944 р.р.

Після війни, у 1946-54 р. була утворена Яворівська професійно-технічна школа майстрів художньої різьби по дереву. Завідуючим був Роговець Федір Федорович. У 1954 — в програму ввели яворівську різьбу, завдяки старанням майстра Йосипа Петровича Станька, який започаткував цей тип різьби ще у 1932 році. Тарелі, іграшки, скрині його роботи дуже майстерні й нині це раритет.

Паралельно в 1950 р. заснована сувенірна артіль ім. Шевченка в Яворові аби взяти традиційні ремесла під контроль, але з колгоспів ніколи нічого доброго не виходило. Дипломовані художники з викривленим смаком почали нав'язувати свої зразки майстрам з природнім чуттям …

До Янова (Івано-Франкове) з Яворова училище перенесли у 1968 р., але у ньому вчили вже не мистецтва народної забавки а столярства і художньої різьби. У 70-90 роках ХХ ст., коли переслідувалася будь-яка приватна ініціатива, яворівська іграшка зникає з ринку. Але повністю секрети її виготовлення не були втрачені. Тепер вона відроджується, зокрема й зусиллями Остапа Сойки та Оксани Когут.

Ляльки[ред.ред. код]

Лялька — модель людини, часто немовляти. Для дитини лялька товариш і підлеглий. Цю ж роль виконують іграшкові звірі. Сучасні ляльки виготовляють з тканини й пластмаси, в історії використовувалися різні матеріали: дерево, порцеляна, камінь, кістка, солома, віск, глина тощо. Загалом, ляльку часто виготовляли з будь-якого підручного матеріалу.

Зазвичай ляльками граються дівчатка, але вони використовуються також як елементи декору, стають предметами колекціонування не лише для дітей, а й для дорослих. Археологи знаходили найдавніші ляльки ще в похованнях Стародавнього Єгипту[4]. Упродовж багатьох століть хлопчики гралися іграшковими солдатиками, розігруючи баталії й фантазуючи героїчні події.

Сучасні виробники ляльок часто роблять їх у вигляді персонажів популярних кінофільмів, мультфільмів, книг. Чимало фільмів виходять на екрани водночас із випуском відповідних ляльок: спайдерменів, шреків, чебурашок, карлсонів та інших.

Машинки[ред.ред. код]

Діти з давніх часів любили гратися моделями засобів пересування: від іграшкових колісниць, зображення яких знаходять на амфорах Стародавньої Греції, до сучасних автомобілів, літаків, корабликів, ракет тощо. Серед цих іграшок особливе місце знаходять моделі із заводним механізмом, часто доволі складні за конструкцією, виготовлені зі значною увагою до деталей.

Головоломки[ред.ред. код]

Ще один популярний різновид іграшок — різного роду головоломки. Головоломка — це виклик юному створінню. Здатність розв'язати задачу просить дитині задоволення, водночас навчаючи чомусь. Сучасні виробники іграшок продають багато різновидів головоломок, починаючи від кубиків та пазлів, які потрібно правильно скласти для того, щоб відтворити картинку, до складних виробів на зразок кубика Рубика.

Предмети для активної діяльності[ред.ред. код]

Активні ігри дітей потребують різноманітних предметів: м'ячів, обручів, скакалок, гумок тощо. В сучасну епоху до цієї категорії долучаються нові винаходи на зразок йо-йо (йо-йо відомі давно, але особливу популярність здобули лише у 20 столітті), фрисбі та інші.

Іграшки для хлопчиків та дівчаток[ред.ред. код]

Іграшковий танк з дистанційним управлінням. Загальна думка призначає такі іграшки для хлопчиків.

Деякі іграшки, такі як лялька Барбі або іграшкові солдати вважаються призначеними для дівчаток або хлопчиків. Дослідники відзначають, що «вже у віці 18 місяців у дітей спостерігається гендерний стереотип щодо вибору іграшок»[5].

Якщо дитина грається іграшками, призначеними для протилежної статі, це бентежить батьків і є причиною насмішок інших дітей. Особливо це помітно щодо хлопчиків, які граються ляльками або іншими дівчачими іграшками. У протилежному випадку, коли дівчатка граються хлопчачими іграшками, що трапляється дедалі частіше, реакція слабша[6].

Класифікація іграшок за педагогічними ознаками[ред.ред. код]

В основу класифікації іграшок за педагогічним призначенням покладено їх вплив на розумовий, фізичний та естетичний розвиток дітей. Педагогічну цінність мають правильно підібрані іграшки з урахуванням вікових можливостей, індивідуальних особливостей, здібності та схильностей дитини.

За педагогічним призначенням іграшки поділяють на такі групи.

Іграшки, що розвивають рух і сприйняття[ред.ред. код]

Ця група іграшок, призначена для дітей ясельного віку (до 1 року). Вони сприяють розвитку органів чуття (зору, слуху, дотику), координації рухів, сприйняття кольору та форми. Перші рухи дитини значною мірою викликаються та координуються такими іграшками, як брязкальця, підвіски, кульки, кільця, урізноманітнені поєднанням із звучанням, формою, кольором.

До цієї групи також належать збірно-розбірні конструкції: пірамідки, вкладні чашечки, барильця, матрьошки тощо. Ці іграшки мають просту форму, нескладну будову; виготовляють їх з матеріалів, що легко миються (гуми, пластмаси, деревини).

До іграшок даної групи ставлять особливі вимоги. Вони повинні:

  • бути гігієнічними, добре митися теплою водою з милом;
  • поверхня їх повинна бути гладкою без задирок і гострих країв;
  • фарби, що покривають іграшку, повинні бути яскравими, але нешкідливими, міцними, не розчинними у воді та слині;
  • вкладні іграшки повинні легко і вільно відкриватися і закриватися.

Іграшки, що знайомлять з навколишнім середовищем[ред.ред. код]

Це велика групарізноманітних за змістом сюжетно-образних іграшок, що сприяють розширенню загального світогляду дітей, розвивають кмітливість, мову. До них належать іграшки, що знайомлять дітей з

  • предметами домашнього вжитку (меблі, посуд, одяг);
  • тваринним і рослинним світом;
  • транспортом (автомобілі, літаки, поїзди тощо);
  • окремими професіями.

З педагогічної точки зору особливо цінні для дитини іграшки, що відображають людей різних професій, особливо ляльки — традиційна улюблена іграшка дітей. При грі з лялькою дитина задає питання і сама відповідає на них. Гра з лялькою розвиває логічне мислення, пам'ять і мову дітей. Для організації колективних творчих ігор необхідні тематичні набори іграшок — дитячий садок, зоопарк, школа, ферма, залізнична станція тощо. Джерелом популярності цих ігор служить інтерес дітей життя, що їх оточує, й прагнення брати в ньому активну участь.

Іграшки, що сприяють фізичному розвитку[ред.ред. код]

До цієї групи належать різноманітні іграшки для рухливих та спортивних ігор і можуть призначатись для дітей різних вікових категорій. Вони сприяють зміцненню фізичних сил дитини, розвитку мускулатури, спритності та гнучкості тіла.

Серед іграшок цієї групи можна виділити такі:

  • іграшки, необхідні для вправ у ходьбі та бігу (каталки, візки, санки тощо);
  • іграшки для стрибання (скакалки);
  • іграшки для кидання (городки, кеглі, м'ячі, дартс, кільця тощо);
  • для розвитку і зміцнення мускулатури ніг (велосипеди, самокати, педальні автомобілі, лижі, ковзани);
  • для розвитку влучності (рушниці, пістолети, луки, дартс);
  • для розвитку м'язів рук і пальців (матрьошки, піраміди, чашки).

Спортивні іграшки призначені для дітей всіх вікових груп, але зроблять позитивний дію лише за правильного підбору з урахуванням віку та фізичного розвитку дитини.

Дидактичні іграшки[ред.ред. код]

Дидактичні іграшки сприяють розумовому розвитку дітей, розширенню їх загального світогляду та логічного мислення. Педагогічна цінність дидактичних іграшок полягає в тому, що у процесі гри присутній елемент навчання.

Для дошкільнят велике значення мають іграшки, які можна складати, конструювати, розбирати, котити, будувати. У процесі гри в дітей розвиваються увага, спостережливість, кмітливість, пам'ять, вони знайомляться з формою та кольором, виробляється наполегливість.

До групи дидактичних іграшок входять численні настільні ігри, що відіграють важливу виховну та пізнавальну роль. Пізнавальне значення настільних ігор полягає в тому, що у їхню тематику легко включаються загальноосвітній матеріал, який розглядається у шкільній програмі, і зміст рекомендованих для позакласного читання книг. Захоплені грою діти непомітно для себе засвоюють низку цінних відомостей із життя навколишнього світу й одночасно тренують пам'ять, увагу, розвивають логічне та аналітичне мислення, мову тощо.

Настільні ігри можуть слугувати засобом для закріплення знань, набутих дітьми в школі (зоологічне лото, ігрові подорожі світом, ігри із запам'ятовування іноземних слів, «хімік-аматор», досліди з фізики тощо), а дітей молодшого віку при вмілому керівництві вони готують до занять у школі. Настільні ігри викликають інтерес до знань, дають дітям інформацію з історії, географії, літератури, астрономії, сприяють розвитку дитячого світогляду та систематизації знань.

Іграшки, що знайомлять з елементами науки і техніки[ред.ред. код]

Іграшки цієї групи особливими, цікавими шляхами вводять дітей у світ техніки. Вони допомагають дітям ознайомитися з будовою машин, механізмів, будівель та споруд, розібратися в принципах їх роботи, виробляють навички самостійного конструювання. Технічна іграшка повинна виховувати у дітей виробничі навички. Збираючи іграшку з окремих частин, дитина отримує навички основних прийомів монтажу, привчається користуватися інструментами, звикає розбиратися у схемах та технічному кресленні, розвиває творче мислення.

До цієї групи іграшок входять набори для складання моделей автомобілів, літаків, вертольотів, універсальні конструктори, оптичні іграшки (мікроскопи), хімічні набори, всюдиходи, підйомні крани тощо. Так як принцип роботи цих іграшок ґрунтується на законах фізики та хімії, то вони сприяють кращому засвоєнню складних дисциплін шкільної програми. Монтаж, регулювання роботи іграшок, догляд за ними, вміння читати графічну інформацію — підвищують технічну грамотність дітей.

Іграшки, що знайомлять з трудовими процесами і дають початкові трудові навички[ред.ред. код]

У процесі трудового виховання дитина росте не тільки сильною, фізично спритною, витривалою, а й розвивається духовно, стає спостережливою, вчиться швидко міркувати та приймати рішення. У праці закладається фундамент характеру, повага до праці та працелюбність.

Трудова діяльність у дітей тісно пов'язана з ігровою. У своїх іграх дошкільнята люблять наслідувати працю дорослих. У ранньому дитинстві допомагають прищеплювати трудові навички такі іграшкові інструменти, як лопатки, граблі, відерця, лійки, тачки, молотки, викрутки, набори слюсарних чи столярних інструментів, лікарські набори, будівельні набори, з використанням яких ігровий процес непомітно переходить у трудовий.

Для дітей старшого віку існують складніші і ближчі до реальних будівельні набори, конструктори, набори для випалювання, випилювання, слюсарних та столярних робіт, вишивання та набори для технічної творчості. Більшість цих ігор пов'язані з справжньою працею, в процесі якої набуваються корисні трудові навички.

Іграшки для художнього та музичного розвитку[ред.ред. код]

У цю групу входять музичні та театральні іграшки, а також конструктивно-художні гри, що сприяють естетичному вихованню дітей. Музичні іграшки розвивають музичний слух, почуття ритму, привчають дітей любити музику, знайомлять з різними видами музичних інструментів. У асортимент музичних іграшок входять клавішні інструменти, барабани, бубни, гітари, ксилофони, сопілки тощо. Деякі з них дають можливість не тільки слухати музику, але і самостійно підбирати знайомі мелодії чи створювати свої. Тому всі музичні іграшки повинні бути правильно налаштованими у відповідності зі звуками музичної гами.

Особливу групу складають електронні музичні іграшки із застосуванням напівпровідникових приладів із засобами зберігання та відтворення мелодій і звуків. Ці іграшки, призначені для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, можуть бути використані також в музичних школах.

Театральні іграшки (ляльковий театр, театр тіней, театральні ляльки) допомагають дітям відтворювати у грі різноманітні театральні постановки і невеликі забавні сценки з життя.

Для розвитку художніх здібностей дітей існують різні розрізні іграшки на картоні або кубиках, мозаїка, набори для малювання, альбоми для розфарбовування картинок, набори пластиліну для ліплення, а також набори для художніх ремесел — випалювання, різьблення по дереву, вишивання, в'язання тощо.

Іграшки-забави[ред.ред. код]

Призначення цього виду іграшок — сприяти вихованню у дітей почуття гумору, викликати смішку, виховати дитину веселою і життєрадісною. Зазвичай, це іграшки з веселою тематикою та оригінальною конструкцією; для більшої цікавості їх виготовляють з механізмами руху, наприклад птахи, які співають, заєць-барабанщик, мавпочка, що перекидається тощо.

Економіка[ред.ред. код]

Мережа Toys "R" Us має понад 1500 магазинів у 30 країнах і річний оборот 13,6 млрд доларів США

У житті людини іграшки відіграють значну роль, тому галузь промисловості, яка займається їхнім виробництвом є важливим сектором економіки. Об'єм продажу іграшок здебільшого зростає з наближенням свят, пори подарунків. В Україні такими святами є день святого Миколая та Новий рік, в католицьких і протестантських країнах Заходу — Різдво. Продаж іграшок у Сполучених Штатах у 2005 році склав 22,9 млрд доларів[7].

Виробники іграшок намагаються вдосконалювати свої вироби з метою задовольнити вимоги дітей і отримати більшу частку ринку. Сучасні іграшки, призначені для дітей, що виросли біля телевізора у Інтернету, стають дедалі складнішими, використовують світлові й звукові ефекти. З метою зменшення затрат, виробництво дедалі частіше переносять у країни з дешевшою робочою силою. Наприклад, 75 % іграшок, що продаються в США, виготовлені в КНР[7].

Багато традиційних виробників іграшок втрачають свою частку ринку через конкуренцію із відеоіграми. Тому часто вони перепрофілюються в сектор електронних ігор, даючи своїм брендам нове життя[8].

Правила безпеки[ред.ред. код]

У багатьох країнах існують стандарти безпеки, що накладають обмеження на те, які іграшки можна продавати. Мета таких правил — запобігання нещасних випадків, пожеж, травм. Діти, особливо, малі, часто беруть іграшку в рот, тому матеріали, з яких вона зроблена, повинні буди неотруйні. Дітям не можна давати дрібні іграшки, якими вони можуть вдавитися. Існують інструкції щодо пожежної безпеки матеріалів, з яких зроблені іграшки. Діти часто ще не розуміють небезпеки, а батьки не завжди думають, що може статися, тому важливо, щоб на іграшках були надписи, які попереджували б про небезпеку.

Музеї іграшок[ред.ред. код]

У багатьох країнах діють музеї іграшок. Перший у світі Німецький музей іграшок було відкрито у 1901 році в Зонненберзі. У Росії перший музей іграшок було відкрито в 1918 році у Москві, згодом він переїхав до Сергієвого Посаду. З 1997 року такий музей діє у Санкт-Петербурзі. Музей іграшок діє також у Празі.[9] Відимоі також Музей іграшок та ляльок Честера та Денверський музей мініатюр, ляльок та іграшок.

Заснований у 2005 році в Києві Державний музей іграшки розповідає про історію промислової іграшки, українські народні іграшки та демонструє авторські роботи. В колекції музею понад 15 тисяч експонатів.

Колекція українських дитячих іграшок ХІХ-ХХ ст. (коники, півники, возики тощо) знаходиться в експозиції і фондах історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» (м. Радомишль, Житомирська область, Україна)[10]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Стародавні прототипи та прообрази української ляльки-мотанки
  2. ДСТУ 2165-93 Іграшки. Терміни та визначення.
  3. Karl Hils, The Toy — Its Value, Construction and Use, Edmund Ward Ltd., London, 1959.
  4. Maspero, Gaston Camille Charles. Manual of Egyptian Archaeology and Guide to the Study of Antiquities in Egypt. Проект Гутенберг
  5. Caldera, Yvonne M.; Aletha C. Huston, Marion O'Brien (February 1989). Social Interactions and Play Patterns of Parents and Toddlers with Feminine, Masculine, and Neutral Toys. Child Development 60 (1). с. 70–76. doi:10.2307/1131072. JSTOR 1131072. PMID 2702876. 
  6. Toys for Girls and Boys — The Canadian Toy Testing Council accessed 27 May 2007 Archived лютий 28, 2007 на сайті Wayback Machine.
  7. а б Tsuruoka, Doug (January 5, 2007). «Toys: Not All Fun And Games». Investor's Business Daily.
  8. World in their hands. Melbourne: The Age. 2007-03-26. 
  9. Музей іграшок у Празі
  10. Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013

Посилання[ред.ред. код]


Література[ред.ред. код]

  • Kline, Stephen (1995). Out of the Garden: Toys, TV, and Children's Culture in the Age of Marketing. Verso Books. ISBN 1-85984-059-0.
  • Walsh, Tim (2005). Timeless Toys: Classic Toys and the Playmakers Who Created Them. Andrews McMeel Publishing. ISBN 0-7407-5571-4.
  • Wulffson, Don L.. Toys!. Henry Holt and Company. ISBN 0-8050-6196-7.
  • Karin Hildegard Balk, Kinder und ihr Spielzeug, 2007, Sutton Verlag, ISBN 978-3-86680-186-8
  • Hein Retter, Handbuch zur Geschichte und Pädagogik der Spielmittel, Beltz, Weinheim-Verlag 1989
  • Hein Retter, Spiel und Spielzeug auf der Schwelle eines neuen Zeitalters oder: Quo vadis?, homo ludens? International Council for Children's Play 2001 (Erfurt, 6. bis 8. Juni 2001), Eröffnungvortrag, Nostheide Verlag Memmelsdorf bei Bamberg 2001
  • Hein Retter, Postmodernity — what about toys? In: Berg/Nelson/Svensson (Hgg.): Toys in educaltional and socio-cultural contexts. Toy research in the late twentieth century, Tl. 2.,Stockholm International Toy Research Centre (SITREC), Stockholm 2003, S. 25-37, ISBN 91-974811-2-2