Ідеальна оптична система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ідеальна оптична системаоптична система, що створює ідеальне (безабераційне) зображення в представленнях геометричної оптики для гомоцентричних пучків променів. Теорію ідеальних оптичних систем розробив К.Ф.Гаус у 1841 році.

Така система зображає кожну точку простору предметів точкою в просторі зображень і зберігає масштаб зображення, тобто будь-яку плоску геометричну фігуру зображує у вигляді подібної плоскої фігури, також перпендикулярну оптичній осі. Цим умовам задовольняє тільки оптична система, що складається з одного або декількох плоских дзеркал. Лінзовим оптичним системам властиві аберації. З достатнім наближенням ідеальними можна вважати центровані оптичні системи, якщо обмежитися параксіальними пучками променів, тобто областю поблизу осі симетрії системи.

Література[ред. | ред. код]

  • Романюк М. О., Крочук А. С., Пашук І. П. Оптика. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 564 с.
  • Борн М., Вольф Э. Основы оптики. М., 1973.