Перейти до вмісту

Ідіократія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ідіократія
Idiocracy
Жанрантиутопія
комедія
сатира
РежисерМайк Джадж
ПродюсерМайк Джадж
СценаристМайк Джадж,
Ітан Коен
У головних
ролях		Люк Вілсон
Мая Рудольф
Декс Шепард
Террі Алан Крюс
ОператорTim Suhrstedtd Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторТеодор Шапіро
КінокомпаніяJudgemental Films
Дистриб'ютор20th Century Fox
Тривалість84 хв
Моваанглійська
КраїнаСША
Рік2006
Дата виходу1 вересня
Кошторис$2-4 млн
Касові збори$495 303[1]
IMDbID 0387808
CMNS: Ідіократія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Ідіократія» або «Планета ідіотів» (англ. Idiocracy) — американський сатиричний фантастичний комедійний фільм 2006 року режисера Майка Джаджа. У головних ролях: Люк Вілсон, Мая Рудольф, Декс Шепард і Террі Крюс.

За сюжетом, пересічний, нічим не виразний бібліотекар Джо Бауерс і повія Рита за збігом обставин потрапляють з 2005 року в 2505. Оскільки населення за той час отупіло внаслідок продовження негативних тенденцій американського життя, Джо виявляється найрозумнішою людиною. Разом із Ритою він намагається повернутися в минуле.

«Ідіократія» бере початок від концепції, розробленої Джаджем у 1996 році. Він закінчив сценарій для проєкту під назвою «3001» у 2001 році, переписавши його через рік. Знімання відбувалося протягом 2004 року на Austin Studios та в інших містах Техасу. «Ідіократія» виступає як соціальна сатира, що торкається таких проблем, як антиінтелектуалізм, капіталізм, комерціалізм, консюмеризм, корпоратократія, дисгенія та перенаселення. Студія 20th Century Fox вагалася щодо просування фільму на великий екран, відмовляючись надати йому широкий прокат, і тому він не демонструвався для критиків. Рішення не продавати «Ідіократію» було сприйнято як несподіване після успіху кінокомедії «Офісний простір» (1999) і призвело до спекуляцій. За словами Террі Крюса, сатиричне зображення корпорацій у фільмі зробило проєкт фінансово нежиттєздатним, тоді як Джадж пояснив рішення 20th Century Fox негативними результатами тестових переглядів.

Фільм «Ідіократія» вийшов у Сполучених Штатах 1 вересня 2006 року. З моменту виходу на DVD він став культовим, попри слабкі касові збори. Фільм отримав переважно позитивні відгуки від критиків, які високо оцінили його сатиру і філософський зміст.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм починається документальним епізодом, який стверджує, що тупі люди постійно розможуються, а розумні надто довго планують заводити дітей. У результаті середній рівень інтелекту падає.

У 2005 році бібліотекаря армії США Джо Бауерса обирають для урядового експерименту з анабіозу, щоб зберігати найкращих представників суспільства для майбутнього. Бауерс — звичайна, нічим не особлива людина з середніми параметрами, якою в разі невдачі експерменту ніхто не цікавитиметься. Не маючи відповідної жінки-кандидатки, військові наймають повію Риту, підкупивши її сутенера Апгрейєдда. Рита приховує своє заняття від Бауерса, сказавши, що займається «всім по трохи». Найм повії стає причиною скандалу, в результаті якого військову базу закривають, а капсули з Джо та Ритою викидають на смітник.

За наступні 500 років населення Землі зростало, а його інтелектуальний розвиток зменшувався. Внаслідок обвалу гори сміття капсула з Джо потрапляє в квартиру Фріто Пендехо, який викидає його на вулицю, бо Джо заважав йому дивитися телевізор. Оскільки мова стала сумішшю лайки та діалектів, навколишні вважають слова Джо надто помпезними і «педикуватими» й не хочуть йому допомагати. Він знаходить лікарню, де все лікування полягає у виборі кнопки з малюнком хворої частини тіла. Спершу Джо думає, що в нього галюцинації, але потім знаходить журнал з датою 3 березня 2505 року. Його об'являють у розшук, коли виявляється, що Джо не має на руці штрих-кода для оплати лікарських послуг.

Джо блукає містом, спостерігаючи повсюдні занепад і отупіння. Згодом його заарештовують і віддають під суд за несплату. Його адвокатом виявляється Фріто, який замість захищати, звинувачує Джо у зруйнуванні його квартири. Отож, Джо відправляють до в'язниці. Тим часом Рита виявляється у кращому становищі. Її грубе просторіччя чудово розуміють, до того ж Рита розуміє, що може далі працювати повією та обманювати клієнтів.

У в'язниці Джо роблять татуювання і проводять тестування на рівень інтелекту. Для нього ці завдання дуже прості і згодом він задумується, що зміг би обдурити охоронців. Джо просто відволікає вартового і тікає крізь відчинені двері. Потім він знаходить Фріто і цікавиться, чи існує в цій епосі машина часу. Фріто каже, що така машина є у великому магазині Costco Wholesale. Джо обіцяє повернутися в 2005 і відкрити рахунок на ім'я Фріто, який до 2505 зросте до 80 млрд доларів. Фріто переховує Джо від поліції та допомагає знайти Риту.

Вони заходять до величезного магазину, де Джо заарештовують після випадкового сканування його штрих-коду. Виявляється, його розшукують за надзвичайний інтелект і відправляють до Білого дому, де призначають міністром внутрішніх справ. У своєму зверненні президент Камачо заявляє, що Джо вирішить проблеми неврожайності, пилових бур та стагнації економіки, серед інших проблем, протягом тижня, інакше йому загрожує тюремне ув'язнення.

Пошуки машини часу доводиться відкласти. Джо знаходить Риту і вони відвідують поле. Джо виявляє, що посіви поливають енергетичним напоєм Brawndo, в якому настільки багато електролітів, що це спричинило виснаження ґрунтів. Попри опір його плану з боку Кабінету міністрів, Джо переконує Камачо використовувати просту воду замість Brawndo. В результаті акції Brawndo знецінюються і половина громадян стають безробітними. Це призводить до бунтів, Джо критикують на телебаченні і засуджують до публічної страти. Джо каже Риті, що світ зіпсувався, можливо, бо такі, як Джо, не прагнули стати кращими.

Для Джо призначають особливу смерть: бій на авто проти трьох величезних траків на арені (один з яких одразу ламається). Оскільки автівки катів надто великі, Джо просто проїжджає між їхніми колесами. Ті тараняться об стіну і Джо виходить переможцем. Водій найбільшої автівки намагається вбити його особисто. Джо звертається до натовпу глядачів, який лише регоче з нього. В той час Рита та Фріто виявляють, що зрошення полів водою повернуло великі врожаї. Рита платить оператору страти за трансляцію врожаю. Той забуває, навіщо приїхав на поле, але ображає Фріто. Він б'є оператора і відеокамера падає на поле, демонструючи зелені рослини. Це спонукає президента Камачо помилувати Джо.

Президент і Кабінет міністрів просять Джо лишитися й допомогти виправити інші проблеми Америки. Він погоджується, стає віце-президентом, а також дізнається, що «Машина часу» — це лише атракціон. Джо згодом стає президентом, пропагує читання і грамоність, а ще одружується з Ритою. В них народжується «троє найрозумніших дітей на світі». Фріто стає наступним віце-президентом і з 8 дружинами народжує «32 найдурніших дітей, які коли-небудь ходили по Землі». Оповідач стверджує, що хоча Джо і не врятував людство, він запустив ланцюг подій, які зрештою повернули часи, коли бути розумним знову стало почесно.

У ролях

[ред. | ред. код]

Виробництво

[ред. | ред. код]

Фільмування відбувалося 2004 року. Тестові покази приблизно в березні 2005 р, призвели до неофіційних повідомлень про кепську реакцію аудиторії. Через деякий час повторних знімань влітку 2005-го скринінг-тест Великої Британії в серпні підготував доповідь з позитивним враженням[2].

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Фільм отримав загалом схвальні відгуки: сайт Rotten Tomatoes дав оцінку 71 % на основі 51 відгуку від критиків (середня оцінка 6,41/10); фільм схвально оцінили 61 % глядачів із середньою оцінкою 3,4/5 (понад 50 тис. голосів)[3]. На Metacritic середня оцінка від критиків склала 66/100[4]. Рейтинг на сайті IMDb — 6,5/10 (понад 200 тис. голосів)[5]. З часом фільм набув статусу «пророчого»[6][7][8].

Енн Горнадей у The Washington Post описала «Ідіократію» як приклад розумної, пекучої та кумедної полеміки з американською культурою. Філь показує наслідки негативної селекції, внаслідок якої американці майбутнього стали від народження товстими, лінивими, дурними та жорстокими. Але фільм зрештою критикує сучасність і нездорові вподобання своїх глядачів[9].

Передумова «Ідіократії», що дурні люди народжують ще більше дурних людей, неодноразово критикувалася як заклик до євгеніки[10][11][12][13]. На противагу, згідно зі Slant, «Ідіократія» стверджує, що дурнями людей насправді робить політична пасивність і примирення зі своїм становищем[14].

Рейган Салам у Slate підсумував: незважаючи на те, що фільм триває лише 84 хвилини, місцями він затягується і трохи неохайний. Крім того, у ньому є моторошне твердження, що одні люди повинні розмножуватися, а інші ні. З іншого боку «Ідіократія» відкрито критикує лінь, самозакоханість, меркантильність і невігластво, а також їхню пропаганду, яка вигідна для контролю населення. Тому не дивно як компанія 20th Century Fox вирішила, що «Ідіократія» не буде касовим фільмом[15].

Люк Бакмастер у The Guardian припустив, що жорстка критика американських корпорацій у фільмі могла бути причиною того, що 20th Century Fox, його дистриб'ютор, не допустив «Ідіократію» в широкий прокат. Але з часом фільм ставав все більш популярним і культовим, приблизно відображаючи траєкторію попереднього фільму Джаджа «Офісний простір». Америка часів Дональда Трампа (з 2017 року) дедалі більше нагадує світ «Ідіократії», а основний посил не старіє: серйозно ставитися до таких речей, як наука, дослідження та знання[15].

Rolling Stone зарахував у 2024 році «Ідіократію» до 20-и найкращих політичних фільмів[8].

Касові збори

[ред. | ред. код]

Фільм провалився у прокаті. При бюджеті 2 млн $ фільм зібрав лише 495 303 $.[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Idiocracy. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 8 березня 2015.
  2. ↑ Mike Judge's IDIOCRACY tests! I'm gonna have to ask you to read this… yeah…. Архів оригіналу за 26 лютого 2007. Процитовано 8 січня 2015.
  3. ↑ Idiocracy | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 28 березня 2026.
  4. ↑ Idiocracy Reviews - Metacritic. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 28 березня 2026.
  5. ↑ Idiocracy. www.imdb.com. Процитовано 28 березня 2026.
  6. ↑ Buckmaster, Luke (18 липня 2021). Idiocracy: a disturbingly prophetic look at the future of America – and our era of stupidity. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 28 березня 2026.
  7. ↑ Fellows, Billy (13 грудня 2025). Watch the Outrageous Comedy That's Even More Relevant 19 Years Later Before It Leaves Netflix Soon. Collider (англ.). Процитовано 28 березня 2026.
  8. ↑ а б Stone, Rolling (21 жовтня 2024). The 20 Best Political Movies. Rolling Stone (амер.). Процитовано 28 березня 2026.
  9. ↑ Hornaday, Ann (9 січня 2007). Mike Judge's 'Idiocracy': Evidently It Begins at Home (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 28 березня 2026.
  10. ↑ Paulas, Rick (7 жовтня 2016). 'Idiocracy' Is Bad, Actually. VICE (амер.). Процитовано 28 березня 2026.
  11. ↑ Are We Headed Towards ‘Idiocracy’? A Look at ‘Dysgenic Fertility’. Institute for Family Studies (англ.). Процитовано 28 березня 2026.
  12. ↑ "Idiocracy's" curdled politics: The beloved dystopian comedy is really a celebration of eugenics. Salon.com (амер.). 6 березня 2016. Процитовано 28 березня 2026.
  13. ↑ Idiocracy is a Cruel Movie About Eugenics. Paleofuture (амер.). 29 липня 2014. Процитовано 28 березня 2026.
  14. ↑ Croce, Fernando F. (8 січня 2007). DVD Review: Mike Judge’s Idiocracy on Fox Home Entertainment. Slant Magazine (амер.). Процитовано 28 березня 2026.
  15. ↑ а б Salam, Reihan (29 вересня 2006). The Movie Hollywood Doesn’t Want You To See. Slate (амер.). ISSN 1091-2339. Процитовано 28 березня 2026.
  16. ↑ Idiocracy. Box Office Mojo. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ідіократія&oldid=47753708