Іжевський мотозавод

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іжевський мотозавод
56°50′56″ пн. ш. 53°12′06″ сх. д. / 56.84899400002777270° пн. ш. 53.201944000027772574° сх. д. / 56.84899400002777270; 53.201944000027772574Координати: 56°50′56″ пн. ш. 53°12′06″ сх. д. / 56.84899400002777270° пн. ш. 53.201944000027772574° сх. д. / 56.84899400002777270; 53.201944000027772574
Тип Відкрите акціонерне товариство
Форма власності відкрите акціонерне товариство і акціонерне товариство
Галузь Машинобудування
Засновано 1933
Штаб-квартира вул. М. Горького, 90, м. Іжевськ, Росія Росія
Продукція космічна та військова ракетна техніка
Холдингова компанія Аксіон-Холдинг
axion.ru
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Мапа
CMNS: Іжевський мотозавод у Вікісховищі

Іже́вський мотозаво́д — ВАТ, одне з найбільших підприємств оборонно-промислового комплексу Росії. Підприємство створює складну продукцію практично всім видам та родам військ Збройних сил РФ: системи й агрегати управління ракетними комплексами, прилади та устаткування для високоточної зброї, апаратуру спеціального зв'язку, радіотехнічні системи, комплексні апаратні машини зв'язку, ЕОМ спеціального призначення. Окрім цього на підприємстві випускаються цивільна техніка: медичне та енергозберігальне устаткування, товари народного споживання, сільськогосподарська та залізнична техніка, автокомплектуючі.

Завод був заснований в 1933 році, коли він почав серійно випускати перші радянські мотоцикли ІЖ-7, ІЖ-8, ІЖ-9 та ІЖ-12. В роки Другої Світової війни завод випускав кулемети «Максим», а після війни перейшов на випуск мисливської зброї. В 1946 році за участю інтернованих  інженерів та головного конструктора фірми DKW Германа Вебера, був налагоджений випуск мотоцикла Іж-350, що був копією  німецького мотоцикла DKW NZ 350. На цьому заводі також була випущена невелика партія (1500 штук) відомого АК-47. З утворенням в Радянському Союзі ракетної галузі ВПК, завод був перепрофільований на виробництво оборонної наукомісткої продукції.

У середині 1950-их років завод приступив до серійного випуску електронно-модулюючої станції «Електрон», яка використовувалась при проведені складних досліджень ракетно-космічних систем. Одночасно на заводі створювались рахунково-вирішувальні прилади для самохідних установок «Астра», «Шилка», «Ваза».

Тоді ж підприємство стало учасником реалізації двох важливих державних програм — засвоєння космічного простору та створення ракетно-ядерного щита країни. Згідно з першою програмою на заводі була виготовлена апаратура зв'язку та телеметричних вимірів для забезпечення польоту в космос Юрія Гагаріна в 1961 році, а також почато серійний випуск засобів прийому та автоматичної обробки телеметричної інформації. Випускались швидкодіючі радіотелеметричні комплекси БРС-1, РТС-1, машини прийому та реєстрації інформації МА-9 (з модифікаціями МА-9 МК, МА-9 МКЛЗС, МА-9 МКЛ, МА-9 МКТ) та машини обробки інформації МО-9. Завод брав участь в реалізації космічних програм «Восток», «Венера», «Марс», «Салют», «Мир», «Союз», «Прогрес», «Фобос», «Союз-Апполон», «Буран-Енергія», «МКС» та інші.

Друга програма проходила за 3 етапи. Перший — серійний випуск командних приладів та системи управління для оперативно-тактичних ракет 8К-11 та 8К-14. В середині 1960-их років організований випуск бортової апаратури системи управління для оснащення ракети «Темп-С». Другий етап — оснащення ракетним озброєнням атомних підводних човнів проектів 941 та 667. Третій етап — організація виробництва наземної апаратури управління ракетними комплексами «Тополь» на початку 1990-их років.

За досягнуті успіхи в освоєнні та організації виробництва ракетної та космічної техніки завод нагороджений орденом Леніна (1961), орденом Трудового Червоного Прапора (1970) та орденом Жовтневої Революції (1976). 1994 року на заводі було проведено акціонування, у підприємства з'явились дочірні товариства.

Мотоцикли[ред. | ред. код]

  • Іж-350 (1946—1951) випущено 127 090 екз.
  • Іж-49 (1951—1956) випущено 507 603 екз.
  • Іж-56 (1956—1962) випущено 677 428 екз.
  • Іж Юпітер (1961—1966) випущено 447 747 екз.

Посилання[ред. | ред. код]