Ізабелла Берд
| Ізабелла Берд | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
15 жовтня 1831[1][2][…] Boroughbridged, Harrogated, Північний Йоркшир[d], Північний Йоркшир, Англія, Сполучене Королівство | |||
| Померла |
8 жовтня 1904[1][2][…] (72 роки) Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство | |||
| Поховання | Dean Cemeteryd | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Сполучене Королівство | |||
| Діяльність | мандрівниця-дослідниця, письменниця, натуралістка, географ, фотографка, мандрівниця | |||
| Сфера роботи | літературна діяльністьd[4], natural scienced[4], фотографія[4], подорож[4] і наукова експедиція[4] | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Magnum opus | Korea and Her Neighboursd | |||
| Членство | Королівське географічне товариство[5] | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Ізабелла Берд у Вікісховищі | ||||
Ізабе́лла Люсі́ Берд (англ. Isabella Lucy Bird; 15 жовтня 1831 — 7 жовтня 1904) — британська дослідниця XIX століття, письменниця і натуралістка.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася у Боробриджі, Йоркшир, 15 жовтня 1831 року у родині священника, зросла у Таттенголлі, Чешир. У дитинстві багато хворіла, але з ранніх років відрізнялася жагою до мандрівок. Почала подорожувати, коли їй виповнилося двадцять два роки, відправившись спочатку в Америку до родичів, щоб поліпшити здоров'я. Свою подорож туди вона описала в анонімній книзі «The Englishwoman in America» («Англійка в Америці»), опублікованій у 1856 році. Через рік вона поїхала у Канаду, потім до Шотландії.
У 1868 році вона переїхала до сестри на острів Малл, але знову почавши відчувати проблеми зі здоров'ям, покинула Британію у 1872 році.
Її першою подорожжю після 1872 року стала поїздка в Австралію, другою — на Гавайські острови (що описує її друга книга). Потім вона знову вирушила у США, подорожувала Колорадо та Скелястими горами, а після — країнами Азії: Китаєм, Японією та Південно-Східною Азією (відвідала сучасний В'єтнам, Малайзію, Сінгапур).
У 1880 році, коли її сестра померла від тифу, вона вийшла заміж за лікаря Джона Бішопа та повернулася до Британії, але у 1886 році, коли її чоловік помер, а її здоров'я знову погіршилось, вона знову вирушила в подорож — на цей раз як місіонерка в Індію. Пробувши там три роки, у 1889 році вона відправилася у Тибет, а звідти — у Персію, Курдистан й Османську імперію. Її останньою великою подорожжю стала поїздка у 1897 році до Китаю та Кореї, де вона подорожувала берегами річок Хуанхе та Янцзи, однак найостаннішою стала подорож до Марокко у 1901 році, де вона проїхала тисячу миль разом з берберами пустелею та горами Атласу опинилася на прийомі у султана. Берд померла в Единбурзі у 1904 році, плануючи нову поїздку до Китаю.
Майже кожну зі своїх подорожей Берд описала в книгах. Найбільш відомі її роботи: «Unbeaten tracks in Japan» (1880, 2 томи), «Journeys in Persia and Kurdistan» (1891, 3 томи), «Among the Tibetans» (1894), «Korea and her Neighbours» (1898, 2 томи), «The Yangtze Valley and Beyond» (1899), «Chinese Pictures» (1900). У 1892 році вона стала першою жінкою-членом Королівського географічного товариства Великої Британії.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Anna M. Stoddart, The Life of Isabella Bird (1906).
- Luke Gartlan: A complete Craze: Isabella Bird Bishop in East Asia, in PhotoResearcher [Vienna: ESHPh], no. 15, April 2011 (p. 13-26), ISSN 0958-2606
- Carole Glauber, Isabella Bird Bishop: Korea, the Yangtze Valley, and Beyond, Photo Review, Summer 2002.
- Ця стаття (розділ) містить текст, взятий (перекладений) з одинадцятого видання «Британської енциклопедії», який перейшов в суспільне надбання .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Isabella Bird — 2010.
- ↑ а б Luminous-Lint — 2005.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 131. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
Посилання[ред. | ред. код]
|
