Ізабелла Понятовська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізабелла Понятовська
Народилася 1 липня 1730(1730-07-01)[1]
Вовчин, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита або Варшава, Річ Посполита
Померла 1801
Білосток, Королівство Пруссія
Поховання Białystok Cathedrald
Країна  Річ Посполита
Рід Понятовські
Батько Станіслав Цьолек Понятовський
Мати Констанція Понятовська
Брати, сестри Станіслав Август Понятовський, Казімеж Понятовський, Andrzej Poniatowskid, Міхал Єжи Понятовський, Ludwika Maria Poniatowskad, Aleksander Poniatowskid і Franciszek Poniatowskid
У шлюбі з Ян Клемент Браницький і Andrzej Mokronowskid

Ізабелла Ельжбета Браницька з Понятовських (нар. 26 червня 1730, Варшава[2][3], Польща — 14 лютого 1808, Білосток, Польща) — польська дворянка, сестра короля Станіслава Августа Понятовського[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

1748, у 18-річному віці вийшла заміж за Яна Клеменса Браницького та жила у Білостоці. Ізабелла стала третьою дружиною 59-річного гетьмана.

Попри молодий вік, її роль у розвитку Білостока була майже такою ж значною, як і роль її чоловіка. Ізабелла була надзвичайно енергійною та освіченою людиною. Саме їй місто завдячує створенню перших шкіл. Вона надала фінансову допомогу дочкам придворних службовців, парафіяльній школі та школі Згромадження Академічного зібрання, заснованій 1777 року Національною комісією з питань освіти.

При дворі вона найняла лікаря Міхала Климента угорського походження та творця підручників з акушерства Якуба Фелікса Мікеліса, які заснували Інститут Акушерства в Білостоці[5].

Ізабелла також була покровителькою культури та мистецтва. Вона привезла всесвітньо відомих художників з Мюнхена, Мілана і Лондона до Білостока.

Про ерудицію Ізабелли свідчить також її значна бібліотечна колекція для тих часів, що охоплювала понад 200 творів польської та зарубіжної літератури. Включаючи карти, гравюри, архітектурні плани, телескопи, глобуси та альбоми, кількість предметів сягала 600 примірників. А також колекцію всіх видань KEN Елементарних книг разом зі шкільними підручниками та журналами.

Після смерті Яна Клеменса Ізабелла успадкувала всю власність гетьмана. Вона повторно одружилася з генералом Анджеєм Мокроновським, старостою цехановським, колишнім підлеглим її покійного чоловіка.

Ізабелла Понятовська померла 1808 року, була похована в підземеллі архікатедральної базиліки Старого парафіяльного костелу в Білостоці[4].

З кінця 90-их років її уповноваженим був Францішек Ксавері Вільчевський, прапорщик землі Вісла[6]. Пізніше він відповідав за маєток Браницької після її смерті[7].

Печатка Білостока використана після смерті Яна Клеменса Браницького з ініціалами ІБ (Ізабела Браницька)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. SavoyB: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088doi:10.1515/AKL
  2. H. Małachowicz, D. Juszczak, Nieznany Bacciarelli: portrety rodzinne Poniatowskich z Pokoju Jadalnego w pałacu w Łazienkach, «Rocznik Warszawski» XXXI, 2003, s. 120.
  3. Księgi metrykalne parafii rzymskokatolickiej Św. Krzyża w Warszawie, Księga chrztów 1729-50 r. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 25 березня 2020.
  4. а б в ks. Stanisław Strzelecki (26 січня 2008). O białostockie „Requiem” dla Izabeli Branickiej. archibial.pl/. Процитовано 25 січня 2017.
  5. Jak Izabela Branicka rozsławiła Białystok. 26 червня 2010. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 25 березня 2020.
  6. http://poczekalnia.genealodzy.pl/pliki/APH-Wilno/ArchidiakonatBialostocki/ArchBialostocki_WM01_1808b-1809a/Bialystok/3-B/WM01_0348.jpg [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.].
  7. http://rcin.org.pl/Content/62856/WA308_82305_P331_Testament-Izabeli-z_I.pdf [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.].

Додаткова література[ред. | ред. код]