АЕС Ізар
| АЕС Ізар нім. Kernkraftwerk Isar | |
|---|---|
.jpg) Ізарська АЕС | |
| Країна |
 Німеччина |
| Адмінодиниця |
Ессенбах Нідерайхбах |
| Місцезнаходження |
Німеччина, Баварія |
| Початок будівництва | 1971 |
| Початок експлуатації | 21 березня 1979 |
| Кінець експлуатації |
KKI 1 з 2011 р.[1] KKI 2 з 15 квітня 2023 |
| Організація | E.ON |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 2 |
| Тип реакторів |
BWR (KKI 1) PWR (KKI 2) |
| Реакторів в експлуатації | 1 (з 2011 року) |
| Генеруюча потужність | 1485 МВт (з 2011 року) |
| Інша інформація | |
| Сайт | Вебсторінка E.ON |
 | |
 АЕС Ізар у Вікісховищі | |
АЕС Ізар (нім. Kernkraftwerk Isar) — колишня атомна електростанція Німеччини, що розташована в Нижній Баварії, за 14 км вниз за течією річки Ізар від міста Ландсхуту, в комуні Ессенбах. АЕС складається з двох технічно повністю відмінних енергоблоків на одній території. АЕС виробила за 2007 рік приблизно 19 051 ГВт-год, що склало близько трьох відсотків всієї електроенергії в Німеччині виробленої в тому ж році. На території АЕС також розташовані інформаційний центр, місцеве сховище ядерних відходів та своя пожежна охорона.
15 квітня 2023 року в рамках відмови від ядерної енергетики її було виведено з експлуатації [2][3].
Неподалік від першого ядерного енергоблоку знаходиться також Нідерайхбахська гідроелектростанція. При виході з ладу обох ліній в електромережу (лінії в 400 кВ для живлення електромережі та замінювальної лінії в 110 кВ) та генератору одного з двох енергоблоків, гідроелектростанція може бути відділена від електромережі і слугувати через пряме під'єднання як додаткове джерело аварійного живлення обох енергоблоків.[4]
На території АЕС знаходилася колись також Нідерайхбахська АЕС, що вже повністю демонтована.
Перший енергоблок знаходиться на 100%, а другий — на 75% у власності E.ON. 25% другого енергоблоку належить Stadtwerke München.[5]
-
Перший блок Ізарської АЕС -
Другий блок Ізарської АЕС -
Місцеве сховище ядерних відходів Ізарської АЕС
Дані енергоблоків[ред. | ред. код]
АЕС має два енергоблоки:
| Енергоблок[6][7] | Тип реактору | Нетто- потужність |
Брутто- потужність |
Початок будівництва | Синхронізація з електромережею |
Комерційна експлуатація |
Закриття |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Isar-1 (KKI 1) | киплячий ядерний реактор (BWR) | 878 МВт | 912 МВт | 01.05.1972 | 03.12.1977 | 21.03.1979 | (2011 рік)[1] |
| Isar-2 (KKI 2) | водо-водяний ядерний реактор (PWR) | 1410 МВт | 1485 МВт | 15.09.1982 | 22.01.1988 | 09.04.1988 | 15 квітня 2023 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б tagesschau.de: Spitzentreffen der Koalition zum Atomausstieg(нім.)
- ↑ Handelsblatt.com: „Atomkraft konnte die Versprechungen nie einlösen“ – Deutschland beendet das Kernkraft-Zeitalter (german), April 2023
- ↑ Tagesschau.de: Nukleare Risiken bleiben (german), April 2023
- ↑ Grundlagenpapier Zusammenstellung anlageninterner Notfallschutzmaßnahmen und die Prüfung ihrer Regelung im KTA (PDF). Bundesamt für Strahlenschutz, Geschäftsstelle des kerntechnischen Ausschusses (KTA). с. Tabelle 3.1: Stand der Umsetzung der Maßnahmen zum anlageninternen Notfallschutz in Kernkraftwerken mit Druckwasserreaktor. Архів оригіналу (PDF) за 3 серпня 2007. Процитовано 15 квітня 2009 року.(PDF)(нім.)
- ↑ eon-kernkraft.com [Архівовано 15 листопада 2011 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ Дані про перший ядерний реактор Ізарської АЕС. МАГАТЕ. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 25 червня 2011 року.(англ.)
- ↑ Дані про другий ядерний реактор Ізарської АЕС. МАГАТЕ. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 25 червня 2011 року.(англ.)
| ||||||||||||||
