Очікує на перевірку

Ізовітова Лідія Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізовітова Лідія Павлівна
Голова Вищої ради юстиції
28 березня 2007 — 22 березня 2010
ПопередникШелест Микола Анатолійович
НаступникКолесниченко Володимир Миколайович
Голова Національної асоціації адвокатів України
Нині на посаді
На посаді з17 листопада 2012
Попередникпосада утворена
Голова Ради адвокатів України
Нині на посаді
На посаді з17 листопада 2012

Народилася3 жовтня 1947(1947-10-03) (77 років)
Христинівка Черкаська область
ГромадянствоУкраїна Україна
Професіяюрист
Нагороди
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Верховної Ради України

Лідія Павлівна Ізовітова (нар. 3 жовтня 1947, Христинівка, Христинівський район, Черкаська область) — голова Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України. 9 червня 2017 року вдруге обрана на посаду голови НААУ звітно-виборним з'їздом адвокатів (нова каденція розпочинається у листопаді 2017 року). Президент Спілки адвокатів України (2011–2016).

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1972 р. закінчила Харківський юридичний інститут і розпочала адвокатську діяльність у Харківській обласній колегії адвокатів.

З 1990 р. — член Спілки адвокатів України, голова законопроєктної комісії САУ.

З 2001 р. — віце-президент Спілки адвокатів України. Член Вищої ради юстиції з 1998 р., призначена на третій шестирічний термін поспіль 2.11.2009 V з'їздом адвокатів України.

У 2007 р. обрана головою Вищої ради юстиції, з 22.03.2010 р. обіймає посаду заступника голови ВРЮ, а з 16.05.2013 р. — секретар секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад.

З листопада 2010 р. — член Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів.

У листопаді 2011 р. обрано президентом Спілки адвокатів України.

Член Конституційної Асамблеї (за згодою) з 17.05.2012 р.

Член Робочої групи з питань реформування законодавства про адміністративні правопорушення та запровадження інституту кримінальних проступків, створеної Розпорядженням Президента України (з 30.05.2012 р.).

Член Робочої групи з реформування адвокатури у складі Ради з питань судової реформи при Президентові України (з листопада 2014 року).

Наукові ступені та звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Ізовітова роками створювала систему при котрій її влада в системі управління Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України є беззаперечною і що не підлягає змінам[4][5].

У медіа та в адвокатському середовищі Лідію називають «людиною Медведчука»[6].

Понад десять років «правління» Ізовітової Національна асоціація та Рада адвокатів не висловлювали позицій щодо історичних державних подій: Національна асоціація адвокатів України не засудила диктаторські закони 16 січня 2014 року і не висловила позиції щодо дій режиму Януковича та побиття людей на Майдані під час Революції Гідності[6].

2023 року на сайті Національної асоціації Ізовітова критикувала зареєстрований у Верховній Раді законопроєкт, що пропонував запровадити кримінальну відповідальність для адвокатів, які працюють на окупованих територіях, визнаючи легітимність влади окупантів[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента України від 3 березня 2007 року № 170/2007 «Про присвоєння рангу державного службовця»
  2. Указ Президента України від 7 жовтня 1995 року № 923/95 «Про присвоєння почесних звань України представникам юридичної професії»
  3. Указ Президента України від 8 жовтня 2002 року № 899/2002 «Про відзначення державними нагородами України юристів»
  4. У Раді зареєстрували законопроєкт, який консервує керівництво Асоціації адвокатів і загрожує судовій реформі. dejure.foundation (укр.). Процитовано 15 вересня 2022.
  5. Судді, які мали поновити Януковича на посаді, продовжують працювати – Галина Чижик (укр.), процитовано 15 вересня 2022
  6. а б в Оточення Медведчука зберігає вплив і посади в системі української адвокатури — Bihus.info. nv.ua (укр.). Процитовано 6 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]