Ізооктан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізооктан
Хімічна структура
Маса 1,9E−25 кг[1]
Хімічна формула C₈H₁₈[1]
Канонічна формула SMILES CC(C)CC(C)(C)C[1]
Енергія іонізації 1,6E−18 джоуль[2]
Густина 0,688 г/см³
Температура плавлення −107,38 °C, −107 °C[3] і −107,3 °C[2]
Точка кипіння 99,3 °C і 99,22 °C[2]
Показник заломлення 1,39145
Температура спалаху 4,5 °C
Класифікація та маркування безпеки NFPA 704: Standard System for the Identification of the Hazards of Materials for Emergency Response[d]
Наявний у таксона Z. officinale[4]
CMNS: Ізооктан у Вікісховищі

Ізооктан (2,2,4-триметилпентан) — граничний (насичений) вуглеводень[5] аліфатичного ряду. Хімічна формула: С(СН3)3-CH2−CH(CH3) 2. Ізомер октану.

Властивості

[ред. | ред. код]

Ізооктан — прозора безбарвна рідина із запахом бензина; tпл −107,38°C, tкіп 99,24°C, густина 0,69192 г/см³ (20°°C), n20D 1,39145, теплота згоряння 5,463 МДж/моль, або 1305,29 ккал/моль (25°C, p = const), теплота випаровування 307,63 дж/г, або 73,50 кал/г (25°C). Ізооктан нерозчинний у воді, розчинний у звичайних органічних розчинниках; утворює азеотропні суміші, наприклад з бензолом, метиловим і етиловим спиртами. Антидетонаційні властивості ізооктану прийняті за 100 одиниць шкали так званих октанових чисел.

Отримання

[ред. | ред. код]

Ізооктан разом з іншими ізомерами октана міститься в невеликих кількостях у бензинах прямої перегонки. У промисловості ізооктан отримують гідруванням диізобутилену над каталізатором, наприклад мідно-хромовим, або алкілуванням ізобутана ізобутиленом у присутності концентрованої сірчана кислота, сірчаної кислоти, хлорид алюмінію (III) AlCl 3, фторид бору BF 3 або ін. каталізаторів. Вимоги до якості описані в ГОСТ 12433-83 «Ізооктани еталонні» та ГОСТ 4095-75 «Ізооктан технічний. Технічні умови".

Застосування

[ред. | ред. код]

Ізооктан застосовують як добавку при виробництві бензинів, для підвищення їх антидетонаційних властивостей[6], а також як розчинник.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в 2,2,4-Trimethylpentane
  2. а б в David R. Lide, Jr. Basic laboratory and industrial chemicals: A CRC quick reference handbookCRC Press, 1993. — ISBN 978-0-8493-4498-5
  3. Bradley J., Williams A. J., Andrew S.I.D. Lang Jean-Claude Bradley Open Melting Point Dataset // Figshare — 2014. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.1031637.V2
  4. Cesar A N Catalan Chemistry, antioxidant and antimicrobial investigations on essential oil and oleoresins of Zingiber officinale // Food Chem. Toxicol. / J. L. DomingoElsevier BV, 2008. — Vol. 46, Iss. 10. — P. 3295–3302. — ISSN 0278-6915; 1873-6351doi:10.1016/J.FCT.2008.07.017
  5. граничні (насичені) вуглеводні — CnH2n+2, від пентану до С=30-35;
  6. Werner Dabelstein; Arno Reglitzky; Andrea Schütze; Klaus Reders (2007). Automotive Fuels. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. Weinheim: Wiley-VCH. doi:10.1002/14356007.a16_719.pub2. ISBN 978-3527306732.