Ізотонічний розчин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ізотоні́чні ро́зчини (грец. tónos — напруга) — розчини з однаковим осмотичним тиском. У біології і медицині — природні або штучно приготовані розчини з таким же осмотичним тиском, як і у вмісті тваринних і рослинних кліток, в крові і тканинних рідинах.

У медичних маніпуляціях використовують 0,9 % розчин хлориду натрію, 5 % водний розчин глюкози в терапії різних захворювань з метою зняти інтоксикацію або інші прояви хвороби.

Ізотонічні розчини на противагу гіпертонічним, що не використовуються внутрішньосудинно, не призводять до гемолізу еритроцитів.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Андрейчин М. А., Івахів О. Л. Медсестринство при інфекційних хворобах: Підручник. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. — 385 с. ISBN 966-7364-94-1


Таблетки Це незавершена стаття з фармакології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.