Ізраїльські залізниці
Ізраїльські залізниці (івр. רכבת ישראל, трансліт. Раке́вет Ісрае́ль) — компанія-оператор, що здійснює міжрайонне (intercity) і міське (suburban) залізничне сполучення пасажирських і вантажних поїздів на території Ізраїлю. Рух поїздів, в тому числі пасажирських, здійснюється цілодобово, за винятком 26 годин на Шабат та релігійні свята.
Починаючи з 2003, «Ракевет Ісраель» є 100% державною компанією, під безпосереднім керівництвом міністра транспорту.
Залізнична мережа має протяжність приблизно 750 км, на ній діє 45 пасажирських станцій. Крім діючих та споруджуваних ділянок залізничної мережі є великі занедбані і невикористовувані ділянки. Використовується колія 1435 мм. Діючі лінії пролягають через густонаселені прибережні, північні, центральні і деякі південні райони країни. На лініях використовуються як одноповерхові, так і двоповерхові вагони, приведені в рух дизельними локомотивами.
Центром мережі є Тель-Авів, з чотирьох залізничних станцій якого можна добратися в будь-якому напрямку.
На відміну від автомобільного транспорту, на ізраїльських залізницях використовується лівосторонній рух.
Лінії[ред. | ред. код]
Пасажирські лінії[ред. | ред. код]
- Нагарія — Хайфа — Тель-Авів — Аеропорт Бен-Гуріон — Беер-Шева Мерказ (міжрайонний / приміський)
- Тель-Авів — Беер-Шева Мерказ (міжрайонний / приміський)
- Хайфа — Кір'ят Моцкін (міський)
- Біньяміна / Нетанія — Тель-Авів — Реховот / Ашкелон (міський)
- Кфар-Сава — Тель-Авів — Га-Рішонім (міський)
- Беер-Шева Цафон — Дімона (міський)
- Бейт-Шемеш — Кфар-Сава (міський)
- Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха (міський)
| Напрям | Кількість потягів на день |
|---|---|
| Ашкелон — Тель-Авів | 71 |
| Біньяміна — Тель-Авів | 114 |
| Петах-Тіква — Тель-Авів | 54 |
| Хайфа — Хоф-га-Кармель, Крайот | 79 (6 до Крайот) |
| Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха | 30 |
| Беер-Шева Цафон — Дімона | 10 |
Історія[ред. | ред. код]
Початок залізницям на території Ізраїлю поклали британська і турецька влади в періоди управління територією. Були прокладені гілки з Яффа до Хайфи та Єрусалиму.
- 1892 — відкрита лінія в Єрусалим
- 1915 — Відкриття турецької військової залізниці з Афули в Беер-Шеву і Синайську пустелю.
- 1950 — Урочисте відкриття регулярного пасажирського сполучення між Хайфою, Тель-Авівом, і Єрусалимом після Арабо-ізраїльської війни 1948—1949 років. (Шлях займає 4 години)
- 1954 — Відкриття станції Тель-Авів Мерказ
- 1965 — Відкриття лінії Беер-Шева — Дімона для вантажних поїздів.
- 1991 — Відкрито лінія до Реховота. Замовлено нові дизельні локомотиви.
- 1992 — Склади IC3 — Diesel вийшли на лінії.
- 1996 — Відкрито станція Тель-Авів Га-Шалом.
- 1997 — прибув 37 пасажирський вагон з Іспанії.
- 1998 — закрита на реконструкцію гілка на Єрусалим. Прибув 21 новий тепловоз з Іспанії.
- вересень 2003 — відкрито після реконструкції ділянку до Бейт-Шемешу.
- жовтень 2004 — відкрито ділянку Тель-Авів — Аеропорт Бен-Гуріон
- Квітень 2005 — відкриті ділянки Бейт-Шемеш — Єрусалим Малха і Ашдод-ад-Халом — Ашкелон
- 17 грудня 2005 — відкрито ділянку Беер-Шева Цафон — Дімона
- 2 вересня 2006 — відкрито ділянку до Кфар-Сави
- 9 липня 2007 — Залізнична станція «Хайфа Мерказ» ( «Хайфа-Центральна») перейменована в «Хайфа Мерказ-Шмона» ( «Хайфа-Центр-Вісім»), в пам'ять про вісім працівників депо, загиблих під час ліванського обстрілу Хайфи в 2006.
- вересень 2007 — відкрито ділянку Тель-Авів — Паатей Модіїн
- 1 квітня 2008 — відкрито ділянку Паатей Модіїн — Модіїн Мерказ
Плани розвитку[ред. | ред. код]
В останні роки «Ракевет Ісраель» інтенсивно розвивається. По генеральному плану «Залізниця 2000» до 2011, планується побудувати лінії, що з'єднують діючі станції різних напрямків Беер-Шева і Ашкелон, продовжити лінію від Дімони до Ейлата. У 2007, були виділені 300 млн шекелів ($ 71.5 млн) на будівництво лінії в Ейлат. Наразі недобудованою є ділянка 200 км. При вартості приблизно $ 1 млн за кілометр колії. У планах компанії так само будівництво електрифікованої ділянки до нової залізничної станції в Єрусалимі (через Модіїн), значна частина якої буде прокладена в довгих (20 км) тунелях. А також електрифікувати 420 км вже існуючої колії.
Абетковий перелік станцій[ред. | ред. код]
- Акко
- Атліт
- Ашдод — до Халом
- Ашкелон
- Аеропорт Бен-Гуріон
- Беер-Шева — Мерказ («Центральна»)
- Беер-Шева — Цафон («Північна»)
- Беер-Яаков
- Бейт-Єгошуа
- Бейт-Шемеш
- Біньяміна
- Бней-Брак
- Герцлія
- Дімона
- Єрусалим — Малха
- Єрусалим — Іцхак Навон
- Танахічний (Біблейський) зоопарк
- Кейсарія — Пардес
Рухомий склад[ред. | ред. код]
Israel Railways employs the following passenger trains and locomotives (partial list):
- Варіації G-серії (G12, G16, G26) GM-EMD (з 1955)
- Boris Kidrič/Metalka «Yugo» (з 1964-72)[2][3]
- ABB Scandia IC3 (з 1992)
- GEC-Alsthom PRIMA серії локомотивів (JT42BW й JT42CW, GM-EMD двигуном) (з 1996)
- Bombardier Double-deck Coach (з 2001)
- Siemens Viaggio Light (конфігурація як «ISR SDPP train») пасажирський[4][5] (з 2009)
Дивись також[ред. | ред. код]
- Залізниця Яффа-Єрусалим
- Залізниця долини Ізраїль
- Надшвидкісна Єрусалимська залізниця
- Беершевська залізниця
- Шосе 1 (Ізраїль)
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ізраїльські залізниці |
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ https://vademecum.uic.org/en/memberDetail/170
- ↑ Israel Railways Passenger Trains — Details on Short Iron Carriage Types (Hebrew). Архів оригіналу за 2007-10-09. Процитовано 2008-02-15.
- ↑ General Information — Types of Rolling Stock in Use (Hebrew). Israel Railways. Архів оригіналу за 2007-10-28. Процитовано 2008-02-15.
- ↑ Viaggio Light — Low-Floor Coach (English). Siemens. Архів оригіналу за 2013-06-29. Процитовано 2008-10-19.
- ↑ Siemens Israel / Mobility in Israel (English). Siemens. Архів оригіналу за 2013-06-29. Процитовано 2009-04-24.