Ікалуїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Місто
Ікалуїт
англ. Iqaluit
інук. ᐃᖃᓗᐃᑦ
Ікалуїт

Координати 63°44′55″ пн. ш. 068°31′11″ зх. д. / 63.74861° пн. ш. 68.51972° зх. д. / 63.74861; -68.51972Координати: 63°44′55″ пн. ш. 068°31′11″ зх. д. / 63.74861° пн. ш. 68.51972° зх. д. / 63.74861; -68.51972

Країна Канада Канада
Провінція Нунавут
Регіон Кікіктаалук
Рік заснування 1942 (73 роки)
Місто з 2001
Площа 52.50 км²
Населення 6 699  
Густота населення 118,2 осіб/км²
Часовий пояс UTC-5, влітку UTC-4
Офіційний сайт http://www.city.iqaluit.nu.ca/
Ікалуїт (Канада)
Ікалуїт
Ікалуїт
Ікалуїт (Нунавут)
Ікалуїт
Ікалуїт

Ікалуїт (англ. Iqaluit, інук. ᐃᖃᓗᐃᑦ/iqaluit, раніше називався Фробішер-Бей, англ. Frobisher Bay) — столиця і найбільше місто канадської території Нунавут, національної автономії інуїтів (ескімосів). Це найменш населене місто зі всіх столиць канадських провінцій та територій.

Історія[ред.ред. код]

До прибуття білих територія сьогоднішнього Ікалуіта не мала постійного населення, хоча її регулярно відвідували ескімоські мисливці та рибалки.

В 1576 році англійський дослідник Мартін Фробішер відкрив бухту, на березі якої тепер розташований Ікалуїт. Хоча в 1577 і 1578 роках Фробішер побував тут з новими експедиціями, спроби його знайти тут золото закінчилися невдачею. У зв'язку з суворістю клімату нові землі довгий час не викликали у європейців інтересу з точки зору колонізації.

В 1942 році, в розпал Битви за Атлантику, американськими військовими за погодженням з урядом Канади була заснована авіабаза Фробішер-Бей. Вже після закінчення війни в 1949 році Компанія Гудзонової затоки, залучена створеною військовими інфраструктурою, відкрила тут регіональну штаб-квартиру.

Починаючи з середини 1950-х років населення швидко зростало слідом за будівництвом так званої лінії «Дью», групи радарів раннього попередження, що входили в систему NORAD. В 1959 році в селищі були відкриті школа та поліклініка. В 1963 році американські льотчики покинули Фробішер-Бей, що завдало сильного удару по місцевій економіці. Проте, селище залишалося адміністративним і транспортним центром східної частини Канадської Арктики.

1 січня 1987 року назву поселення було офіційно змінено з Фробішер-Бей на Ікалуїт, що означає «рибне місце» на діалекті інуктітут.

Ікалуїт обраний столицею нової автономної території інуїтів, званої Нунавут. Цей вибір був здійснений в ході референдуму, що проходив на всій території. Статус набув чинності 1 квітня 1999 року. 19 квітня 2001 року Ікалуїту було присвоєно статус міста.

Економіка і транспорт[ред.ред. код]

Переважна більшість жителів міста зайняті в державному секторі — органах влади різних рівнів, установах освіти та охорони здоров'я, на військовій базі. Місто є логістичним центром всієї людської діяльності в східній частині Канадської Арктики.

Міський аеропорт(IATA: YFB, ICAO: CYFB), розташований на околицях Ікалуїта, обслуговує регулярні пасажирські рейси в Оттаву, Монреаль і Єллоунайф, а також місцеву авіацію. ВПС аеродрому значно довше (2 623 метри) його потреб, оскільки є запасною для літаків трансполярних маршрутів.

Завезення вантажів, необхідних для життєдіяльності міста, здійснюється влітку, коли море вільно від крижаного покриву. Товари перевантажуються з кораблів на баржі, оскільки глибина міського порту недостатня для сучасних суден. Плани з будівництва глибоководного порту знаходяться в залежності від результатів ведеться геологорозвідки шельфу.

Взимку місцеві жителі часто переходять по льоду на материкову частину Канади через Гудзонову протоку (близько 100 кілометрів).

Дві спроби (в 1980-х і в 2000-х) запустити в місті автобусний маршрут не увінчалися успіхом, і в даний час громадський транспорт в Ікалуїті відсутній.

Географія і клімат[ред.ред. код]

Місто розташовується на південному сході острова Баффінова Земля, на березі Північного Льодовитого океану між бухтою Фробішера та горами Еверет, у зоні вічної мерзлоти.

Ікалуїт знаходиться майже на 1 ° південніше Архангельська, але через холодну Лабрадорську течію клімат субарктичний, дуже суворий. Зима довга і морозна, літо коротке, прохолодне. Район бухти Фробішер є одним з найбільш вологих місць Канадського Арктичного архіпелагу, більша частина опадів випадає влітку. Взимку в місті бувають сильні вітри (до 130 км/год).

Клімат Ікалуїта (норма 1971 - 2000)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 3,9 4,4 3,9 7,2 13,3 21,7 25,8 25,5 17,2 7,3 5,6 3,4 25,8
Середній максимум, °C −22,5 −23,8 −18,8 −9,9 −0,9 6,8 11,6 10,3 4,7 −2 −8,9 −18,5 −6
Середня температура, °C −26,6 −28 −23,7 −14,8 −4,4 3,6 7,7 6,8 2,2 −4,9 −12,8 −22,7 −9,8
Середній мінімум, °C −30,6 −32,2 −28,6 −19,6 −7,8 0,3 3,7 3,3 −0,4 −7,7 −16,7 −26,9 −13,6
Абсолютний мінімум, °C −45 −45,6 −44,7 −34,2 −26,1 −10,2 −2,8 −2,5 −12,8 −27,1 −36,2 −43,4 −45,6
Норма опадів, мм 21.1 15.0 21.8 28.2 26.9 35.0 59.4 65.7 55.0 36.7 29.1 18.2 412.0
Джерело: Environment Canada

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2011 року в місті проживало 6699 осіб[1]. Ікалуїт стоїть осібно у ряді інших столиць канадських провінцій і територій. Так, він є найменшою за кількістю жителів столицею, але водночас і найбільш швидкозростаючою. Тільки в Ікалуїті біле населення становить меншість. Крім того, місто є наймолодшим (30,1 рік) і водночас самим кримінальним з усіх канадських столиць.

Етнічний склад населення (станом на 2006 рік):

Чисельність ескімосів стрімко зростає, як з причини дуже високої народжуваності в сім'ях аборигенів, так і через переселення в місто жителів віддалених ескімоських селищ.

Близько 42% городян використовують вдома англійську мову, 4% — французьку, решта — різні ескімоські діалекти.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Канада Це незавершена стаття про Канаду.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.