Ікалуїт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Ікалуїт
англ. Iqaluit
інук. ᐃᖃᓗᐃᑦ
Iqaluit Montage.jpg

Координати 63°44′55″ пн. ш. 068°31′11″ зх. д.H G O

Країна Канада Канада
Провінція Нунавут
Регіон Кікіктаалук
Межує з

сусідні нас. пункти
Амаджуак ?
Дата заснування 1942
Місто з 2001
Площа 52.50 км²
Висота центру 0 м
Населення 7 740  
Густота населення 150  осіб/км²
Міста-побратими Чешме
Часовий пояс UTC-5, влітку UTC-4
Телефонний код 867
GeoNames 5983720
Офіційний сайт city.iqaluit.nu.ca
Канада
Канада
Ікалуїт
Ікалуїт (Канада)
Ікалуїт. Карта розташування: Нунавут
Ікалуїт
Ікалуїт
Ікалуїт (Нунавут)

Ікалуїт (англ. Iqaluit, інук. ᐃᖃᓗᐃᑦ/iqaluit, раніше називався Фробішер-Бей, англ. Frobisher Bay) — столиця і найбільше місто канадської території Нунавут, національної автономії інуїтів (ескімосів). Це найменш населене місто зі всіх столиць канадських провінцій та територій.

Етимологія[ред. | ред. код]

Ікалуїт перекладається як «рибне місце» з інуїтської мови[1].

Історія[ред. | ред. код]

До прибуття білих територія сьогоднішнього Ікалуїта не мала постійного населення, хоча її регулярно відвідували ескімоські мисливці та рибалки.

В 1576 році англійський дослідник Мартін Фробішер відкрив бухту, на березі якої тепер розташований Ікалуїт. Хоча в 1577 і 1578 роках Фробішер побував тут з новими експедиціями, спроби його знайти тут золото закінчилися невдачею. У зв'язку з суворістю клімату нові землі довгий час не викликали у європейців інтересу з точки зору колонізації.

В 1942 році, у розпал Битви за Атлантику, американськими військовими за погодженням з урядом Канади була заснована авіабаза Фробішер-Бей. Вже після закінчення війни в 1949 році Компанія Гудзонової затоки, залучена створеною військовими інфраструктурою, відкрила тут регіональну штаб-квартиру.

Починаючи з середини 1950-х років населення швидко зростало слідом за будівництвом так званої лінії «Дью», групи радарів раннього попередження, що входили в систему NORAD. В 1959 році в селищі були відкриті школа та поліклініка. В 1963 році американські льотчики покинули Фробішер-Бей, що завдало сильного удару по місцевій економіці. Проте, селище залишалося адміністративним і транспортним центром східної частини Канадської Арктики.

1 січня 1987 року назву поселення було офіційно змінено з Фробішер-Бей на Ікалуїт, що означає «рибне місце» на діалекті інуктітут.

Ікалуїт обраний столицею нової автономної території інуїтів, званої Нунавут. Цей вибір був здійснений в ході референдуму, що проходив на всій території. Статус набув чинності 1 квітня 1999 року. 19 квітня 2001 року Ікалуїту було присвоєно статус міста.

Економіка і транспорт[ред. | ред. код]

Переважна більшість жителів міста зайняті в державному секторі — органах влади різних рівнів, установах освіти та охорони здоров'я, на військовій базі. Місто є логістичним центром всієї людської діяльності в східній частині Канадської Арктики.

Міський аеропорт(IATA: YFB, ICAO: CYFB), розташований на околицях Ікалуїта, обслуговує регулярні пасажирські рейси в Оттаву, Монреаль і Єллоунайф, а також місцеву авіацію. Довжина злітно-посадкової смуги аеропорту становить 2 623 метри, що значно перевищує потреби аеропорту. Це пояснюється тим, що аеропорт використовується як запасний для літаків трансполярних маршрутів.

4 лютого 2017 року літак компанії «Авіалінії Антонова» Ан-124 «Руслан» з бортовим номером UR-82007 успішно доставив з Цюриха двигун General Electric GE90 для Boeing 777-300ER авіакомпанії Swiss Airlines.

Завезення вантажів, необхідних для життєдіяльності міста, здійснюється влітку, коли море вільно від крижаного покриву. Товари перевантажуються з кораблів на баржі, оскільки глибина міського порту недостатня для сучасних суден. Плани з будівництва глибоководного порту знаходяться в залежності від результатів ведеться геологорозвідки шельфу.

Взимку місцеві жителі часто переходять по льоду на материкову частину Канади через Гудзонову протоку (близько 100 кілометрів).

Дві спроби (в 1980-х і в 2000-х) запустити в місті автобусний маршрут не увінчалися успіхом, і в даний час громадський транспорт в Ікалуїті відсутній.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташовується на південному сході острова Баффінова Земля, на березі Північного Льодовитого океану між бухтою Фробішера та горами Еверет, у зоні вічної мерзлоти.

Ікалуїт знаходиться майже на 1 ° південніше Архангельська, але через холодну Лабрадорську течію клімат субарктичний, дуже суворий. Зима довга і морозна, літо коротке, прохолодне. Район бухти Фробішер є одним з найбільш вологих місць Канадського Арктичного архіпелагу, більша частина опадів випадає влітку. Взимку в місті бувають сильні вітри (до 130 км/год).

Клімат[ред. | ред. код]

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом полярних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 8.2 °C (46.8 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою -27.5 °С (-17.5 °F).[2]

Клімат Ікалуїта
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний
максимум, °C
3,9 5,7 4 7,2 13,3 21,7 26,1 25,5 17,2 7,3 5,6 3,4 26,1
Середній максимум, °C −22,8 −23,3 −18,3 −9,4 −1,2 6,8 12,3 10,5 5,2 −1 −8,3 −17 −5,6
Середня температура, °C −26,9 −27,5 −23,2 −14,2 −4,4 3,6 8,2 7,1 2,6 −3,7 −12 −21,3 −9,3
Середній мінімум, °C −30,9 −31,7 −28,1 −18,9 −7,6 0,5 4,1 3,6 −0,1 −6,4 −15,8 −25,5 −13,1
Абсолютний
мінімум, °C
−45 −45,6 −44,7 −34,2 −26,1 −10,2 −2,8 −2,5 −12,8 −27,1 −36,2 −43,4 −45,6
Норма опадів, мм 19.7 18.7 18.7 27.5 29.2 33 51.9 69.5 55.2 33.3 27.2 19.9 403.7
Днів з опадами 11,9 10,6 12 12,5 12,2 10,5 13,2 15 15,3 15,4 14,3 11,8 154,6
Днів з дощем 0 0,1 0 0,3 1,4 7,4 12,7 16,7 10,6 2,2 0,3 0 51,6
Днів зі снігом 12 10,7 12,5 12,8 11,6 4,7 0,1 0,6 7,5 15,3 14,5 12,1 114,3
Джерело: Weatherbase

Населення[ред. | ред. код]

За даними 2016 року в місті проживало 7740 осіб[3]. Ікалуїт стоїть осібно у ряді інших столиць канадських провінцій і територій. Так, він є найменшою за кількістю жителів столицею, але водночас і найбільш швидкозростаючою. Тільки в Ікалуїті біле населення становить меншість. Крім того, місто є наймолодшим (30,1 рік) і водночас найкримінальнішим з усіх канадських столиць.

Етнічний склад населення (станом на 2006 рік):

Чисельність ескімосів стрімко зростає, як з причини дуже високої народжуваності в сім'ях аборигенів, так і через переселення в місто жителів віддалених ескімоських селищ.

Близько 42 % містян використовують вдома англійську мову, 4 % — французьку, решта — різні ескімоські діалекти.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]