Яніс Ікаунієкс
| Яніс Ікаунієкс | |
|---|---|
| латис. Jānis Ikaunieks | |
| Народився |
28 квітня 1912 Рига, Російська імперія |
| Помер |
27 квітня 1969 (56 років) Рига, СРСР |
| Країна |
 Латвія |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | Латвійський університет |
| Заклад | Обсерваторія Балдоне |
| Науковий керівник | Паренаго Павло Петрович |
| Нагороди |
 |
Яніс Ікаунієкс (Яніс Янович Ікаунієкс; латис. Jānis Ikaunieks; 28 квітня 1912, Рига — 27 квітня 1969) — латвійський астроном.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в Ризі. У 1937 закінчив Латвійський університет. До 1944 викладав у середній школі. У 1944 вступив до аспірантури при Московському університеті, де навчався під керівництвом П. П. Паренаго, і одночасно почав викладати в Латвійському університеті. З його ініціативи в 1946 при Інституті фізики і математики АН Латвійської РСР був організований сектор астрономії, який згодом виріс у Радіоастрофізічну обсерваторію АН Латвійської РСР, яку Ікаунієкс очолював до кінця життя.
Наукові праці присвячені дослідженню червоних гігантів. Вказав на зв'язок морфологічних характеристик системи вуглецевих зірок з їхнім просторовим розподілом і кінематикою; знайшов, що нестаціонарні вуглецеві зірки утворюють більш плоску підсистему, ніж вуглецеві зірки постійного блиску. Вивчив просторовий розподіл і кінематичні характеристики червоних гігантів інших типів, зокрема довгоперіодичних змінних зірок. Керував фотометричними дослідженнями червоних зірок, створенням каталогу їхніх власних рухів. Результати досліджень Ікаунієкса узагальнені в опублікованих у 1971 його монографіях «Довгоперіодичні змінні зорі» і «Вуглецеві зірки» (спільно з З. К. Алксне). Багато уваги приділяв науково-популяризаторській роботі.
Джерела[ред. | ред. код]
- Астронет [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.]