Ікшваку
| इक्ष्वाकु Династія Ікшваку | |||||||||||
| |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Віджаяпурі | ||||||||||
| Мови | пракрити санскрит | ||||||||||
| Релігії | шайвізм буддизм | ||||||||||
| Форма правління | монархія | ||||||||||
| магараджа свамін |
Чамтамула | ||||||||||
| Історичний період | Античність | ||||||||||
| - Засновано | III ст. | ||||||||||
| - Ліквідовано | IV ст. | ||||||||||
| |||||||||||
| Сьогодні є частиною |  Індія
| ||||||||||
Ікшваку — династія, що панувала державою в регіоні Андхра. Утворилося після занепаду держави Сатавахана. Була васалом Калінги, а зрештою було розділено Абхірами і Паллавами.
Історія[ред. | ред. код]
Стародавні санскритські тексти, такі як Рігведа, Атхарваведа та Джаймінія Упанішада Брахмана, згадують легендарного царя на ім'я Ікшваку («Гарбуз»). Більш пізні тексти, такі як Рамаяна і Пурани, пов'язують династію нащадків Ікшваку з державою Кошала.
Васіштіпутра Чамтамула, засновник династії Ікшваку, вів родовід з цих Кошалських Ікшваку, але це є сумнівно. Він зміг утворити власну державу після занепаду імперії Сатавахана на початку III ст., що засвідчують написи Рентала (5-й рік панування Чамтамули) та Кесанапаллі (13-й рік панування Чамтамули) на колоні буддійської ступи. Відомостей про батьків Чамтамули немає, за винятком того, що у його батька було кілька дружин і дочок. Чамтамулу як виконавця ведичних жертвоприношень, таких як агніштома, ваджапея та ашвамедха. Ці описи підтверджуються археологічними відкриттями, зокрема монетами типу ашвамедха Чамтамули; резервуаром, який використовувався для церемонії авабріта, курмачіті (жертовником у формі черепахи) і скелетом коня.
Розбудову держави продовжив його син Вірапурушадатта, а держава досягла найбільшого піднесення за наступного магараджи Егували Чамтамули, за якого при дворі набула впливу знать з держави Західних Кшатрапів. Його напис Патагандігудем є найдавнішою відомою мідною грамотою з Індостану. За часів наступного магараджи Рудрапурушадатти держава зазнала поразки від Калінги, визнавши її зверхність. Водночас було підтверджено союз з Західними Кшатрапами.
Десь в першій половині IV ст. за панування Васусени ззанав вторгнення з боку династій Абхіра і Паллавів, відя ких зазнав ніщивних поразок, внаслідок чого його державу було розділено. Окремі князівства існували ще декількох десятиліть.
Територія[ред. | ред. код]
Панувала частиною сучасних штатів Андхра-Прадеш і Телангани. Їхні написи були виявлені в Нагарджунаконда, Джаггайяпета, Коттампалугу, Гуразала, Рентала та Уппугундуру.
Культура[ред. | ред. код]
Скіфський вплив можна помітити в палаці у столиці Віджаяпурі, особливо через рельєфи скіфських воїнів у шапках і одязі. Першими володарями було побудовано багато шайвістських храмів. Зачасів магараджи Егували Чамтамули відбулося зростання брагманізму та будівництво храмів Нодагішвара-свамін, Пушпабгадра-свамін і Сарвадева.
Буддизм також процвітав, кілька представнкиів династії сприяли будівництву буддійських святинь. Чамташрі, сестра Чамтамули, щедро пожертвувала на будівництво магачайт'ї («великої чайт'ї»). Релікварій із зубом Будди (згідно з місцевим написом) був виявлений серед руїн цієї магачайт'ї.
Джерела[ред. | ред. код]
- Kandavalli Balendu Sekaram (1973). The Andhras through the ages. Sri Saraswati.
- Richard Salomon (1998). Indian Epigraphy: A Guide to the Study of Inscriptions in Sanskrit, Prakrit, and the Other Indo-Aryan Languages. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-509984-2
- Kotra Raghunath (2001). The Ikṣvākus of Vijayapuri: a study of the Nagarjunakonda inscriptions. Eastern Book Linkers. ISBN 978-81-7854-005-4.
- Singh, Upinder (2017). Political Violence in Ancient India. Harvard University Press. ISBN 978-0-674-97527-9.