Іларіон (Григорович)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іларіон
Народився 30 грудня 1696(1696-12-30)
Сосниця, Чернігівська область
Помер 14 грудня 1759(1759-12-14) (62 роки)
Москва, Російська імперія
Діяльність священик
Посада Єпископ
Конфесія православ'я

Єпископ Іларіон (Григорович; 20(30) грудня 1696, Сосниця — 3(14) грудня 1759, Москва) — український релігійний діяч, духовний педагог. Єпископ Російської православної церкви, єпископ Крутицький (Сарський і Подонський) РПЦ.

Прославлений в лику святих Тульської єпархії Російської православної церкви.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 грудня 1696 в місті Сосниці (нині Чернівецька область Україна).

Закінчив Київську духовну академію. У 1721 році пострижений у чернецтво в Київському Братському монастирі і призначений вчителем у Київській академії.

З академії перейшов в Харківський колегіум викладачем і проповідником. В 1726 був префектом Харківського колегіуму.

У 1733 році возведений в сан архімандрита і призначений настоятелем Святогірського монастиря Бєлгородської єпархії, звідки переведений в Нікольський монастир міста Бєлгорода.

Еміграція в Московію[ред. | ред. код]

У 1740 році переміщений в монастир Сави Сторожевського (Московська єпархія).

У 1743 році переведений до Московського Чудова монастиря.

З 17 грудня 1744 — архімандрит Воскресенського Ново-Ієрусалимського монастиря.

З 15 березня 1748 — член Св. Синоду.

Брав участь у виправленні слов'янської Біблії.

22 травня 1748 хіротонізований на єпископа Крутицького.

Єпископ Іларіон 12 років керував Крутицькою єпархією і вважався одним з найчудовіших архіпастирів за всі роки, що передували його святительству на Крутицях.

З 14 червня 1754 по 25 січня 1758 тимчасово керував Московською єпархією.

Помер 3 грудня 1760 року. Похований в усипальниці, під боковим храмом колишнього Крутицького архієрейського будинку.

Твори[ред. | ред. код]

  • Слово в неделю шестую по Пасхе. М., 1742.
  • Слово на новый год. М., 1747.
  • Слово на тезоименитство имп. Елизаветы Петровны. М., 1748.

Посилання[ред. | ред. код]