Іллеш Шпітц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Іллеш Шпітц
Особисті дані
Народження 2 лютого 1902(1902-02-02)
  Будапешт, Австро-Угорщина
Смерть 1 жовтня 1961(1961-10-01) (59 років)
  Скоп'є, Югославія
Прізвисько Vörös (Червоний)
Громадянство  Угорщина
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1919–1927 Угорщина «Немзеті» 79[1] (32)
1927–1934 Угорщина «Уйпешт» 87 (57)
1932–1933 Угорщина «Хунгарія» 6 (2)
1935 Швейцарія «Санкт-Галлен» ? (?)
1936 Швейцарія « Цюрих» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1925–1931 Угорщина Угорщина 6 (3)
Тренерська діяльність**
1937–1939 Югославія «Хайдук» (Спліт)
1939–1946 Югославія «Граджянскі» (Скоп'є)
1946–1955 Югославія «Партизан»
1955–1957 Югославія «Раднічкі» (Белград)
1958–1960 Югославія «Партизан»
1960–1961 Югославія «Вардар» (Скоп'є)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

І́ллеш Шпітц (угор. Spitz Illés) (нар. 2 лютого 1902, Будапешт — пом. 1 жовтня 1961, Скоп'є) — угорський футболіст, що грав на позиції нападника, футбольний тренер. Відомий виступами, зокрема, за клуб «Уйпешт», а також національну збірну Угорщини. Як тренер досяг найбільших успіхів, працюючи в клубі «Партизан».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Починав кар'єру у клубі «Немзеті» з Будапешта, з яким уперше виступав в елітному угорському дивізіоні в сезоні 1919/20. У 1924 році знову пробився з командою до Ліги 1. Наступні два сезони команда посідала високі для себе шосте й п'яте місця в чемпіонаті. Шпітц був провідним гравцем клубу, про що свідчать виклики в національну збірну, де він як гравець «Немзеті» провів два матчі. У 1927 році Шпітц був запрошений до складу одного з лідерів чемпіонату — «Уйпешта».

У складі «Уйпешта» виступав до 1934 року, заставши один із найуспішніших періодів в історії клубу. Грав переважно на позиції лівого інсайда в тодішній схемі з п'ятьма нападниками, яку використовували майже всі команди світу. У 1930 році завоював з клубом перший у його історії титул чемпіона країни, відігравши 19 матчів, у яких забив 15 м'ячів[2]. Через рік команда знову стала чемпіоном, а на рахунку Шпітца 14 голів у 21 матчі турніру[2].

У 1929 році Іллеш виграв з командою Кубок Мітропи, турнір для найсильніших клубів Центральної Європи. У першому фінальному матчі проти празької «Славії», який завершився перемогою угорців 5:1, відзначився двома забитими голами. Матч-відповідь приніс нічию 2:2. Загалом у Кубку Мітропи на рахунку гравця 8 матчів і 3 голи у 1929—1932 роках[3].

«Уйпешт» і «Славія» через рік знову зустрілися у фіналі міжнародного турніру — Кубку Націй. Ці змагання відбулися у Женеві під час проведення Чемпіонату світу в Уругваї. У ньому брали участь чемпіони або володарі кубків більшості провідних у футбольному плані континентальних країн Європи. «Уйпешт» почергово переграв іспанський «Реал Уніон» (3:1), голландський «Гоу Егед» (7:0), швейцарський «Серветт» (3:0) і «Славію» у фіналі (3:0).

Після «Уйпешта» виступав протягом двох років у Швейцарії в складі клубів «Санкт-Галлен» і «Цюрих».

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

18 січня 1925 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини ще гравцем клубу «Немзеті» в грі проти збірної Італії (2:1), одразу ж відзначився забитим голом на 27-ій хвилині матчу. Ще один матч відіграв у 1926 році, після чого не викликався в збірну до 1931 року. Протягом 1931 р. зіграв 4 матчі й відзначився двома голами. Брав участь у матчах другого розіграшу Кубка Центральної Європи.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Уся тренерська кар'єра Шпітца пройшла в Югославії. Першим його клубом був «Хайдук» із міста Спліт. Під час Другої світової війни працював у команді «Граджянскі» (Скоп'є).

Найбільшого тренерського успіху Шпітц досягнув у белградському клубі «Партизан». Протягом 1946—1955 років двічі з командою ставав чемпіоном країни і тричі володарем національного кубка.

Останнім клубом тренера став «Вардар» із Скоп'є. Шпітц був причетний до першого значного успіху клубу, коли «Вардар» у 1961 році, виступаючи у другій югославській лізі, став володарем кубка країни. У вирішальних матчах турніру й у самому фіналі, щоправда, тренером команди був інший угорський спеціаліст Анталь Ліка. 1 жовтня 1961 року під час матчу «Вардар» – ОФК Белград у Шпітца стався серцевий напад, від якого він помер.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Гравець

[ред. | ред. код]

Тренер

[ред. | ред. код]

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Угорщина Угорщина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
18/01/1925 Мілан Італія Італія 1 – 2 Угорщина Угорщина товариський матч 1
02/05/1926 Будапешт Угорщина Угорщина 0 – 3 Австрія Австрія товариський матч -
22/03/1931 Прага Чехословаччина Чехословаччина 3 – 3 Угорщина Угорщина Кубок Центральної Європи 1931—1932 -
12/04/1931 Будапешт Угорщина Угорщина 6 – 2 Швейцарія Швейцарія Кубок Центральної Європи 1931—1932 -
04/10/1931 Будапешт Угорщина Угорщина 2 – 2 Австрія Австрія Кубок Центральної Європи 1931—1932 1
08/11/1931 Будапешт Угорщина Угорщина 3 – 1 Швеція Швеція товариський матч 1
Усього Матчів 6 Голів 3

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Тільки у вищому дивізіоні
  2. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 31 серпня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Статистика міжнародних виступів гравця. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]