Ілляшенко Віктор Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілляшенко Віктор Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Ілляшенко Віктор Володимирович.jpg
Загальна інформація
Народження 13 грудня 1984(1984-12-13)
Сергіївка, Гадяцький район, Полтавська область
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (29 років)
Побєда
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
93 ОМБр п.svg
 93 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Володи́мирович Ілляше́нко (13 грудня 1984(19841213) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Мобілізований в квітні 2014-го, механік-водій 93-ї бригади.

Останній раз виходив на зв'язок 26 серпня, того часу вже був поранений у руку. Зник безвісти під Іловайськом під час прориву з оточення, на дорозі поблизу села Побєда Старобешівського району.

Був тимчасово похований місцевими мешканцями у братській могилі в селі Побєда. Після ексгумації 18 вересня 2014-го похований на Краснопільському цвинтарі, як тимчасово невстановлений захисник України.

Лежав в одній могилі разом з Олексієм Борищаком, Романом Яковцем, також невідомими загиблими (№ могил 7079, 7082).

Ідентифікований за експертизою ДНК та визнаний загиблим слідчими органами. Залишились батьки.

28 липня 2017 року відбулося перепоховання в рідній Сергіївці.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президента України №42/2018 від 26 лютого 2018 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. (посмертно).

Джерела[ред. | ред. код]