Іллінка (Бахмутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Іллінка
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Бахмутський район Бахмутський район
Рада Ольховатська селищна рада
Код КОАТУУ 1420956005
Облікова картка Іллінка 
Основні дані
Населення 272 особи (2001)
Поштовий індекс 86491
Телефонний код +380 6252
Географічні дані
Географічні координати 48°16′11″ пн. ш. 38°25′28″ сх. д. / 48.26972° пн. ш. 38.42444° сх. д. / 48.26972; 38.42444Координати: 48°16′11″ пн. ш. 38°25′28″ сх. д. / 48.26972° пн. ш. 38.42444° сх. д. / 48.26972; 38.42444
Середня висота
над рівнем моря
202 м
Відстань до обласного центру 71,9 км
Найближча залізнична станція Нікішине
Відстань до
залізничної станції
6,6 км
Місцева влада
Адреса ради 86490, Донецька обл., Бахмутський р-н, смт Ольховатка, вул. Совєтська, б.1, тел. 5-46-32
Карта
Іллінка. Карта розташування: Україна
Іллінка
Іллінка
Іллінка. Карта розташування: Донецька область
Іллінка
Іллінка

Іллі́нка — селище в Україні, у складі Бахмутського району Донецької області, підпорядковане Ольховатській селищній раді. Населення становить 272 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Населений пункт розташований на річці Булавина. На північний схід від населеного пункту проходить адміністративний кордон Донецької і Луганської областей.

Сусідні населені пункти: на півночі — місто Дебальцеве (вище за течією Булавиної); північному заході — Комуна, Савелівка, Булавине; північному сході — Чорнухине (Луганська область); заході — Олександрівське; сході — Рідкодуб (Бахмутського району), Рідкодуб (Шахтарського району); південному сході — Кам'янка, Нікішине, Польове, Кумшацьке; півночі — Комишатка, Булавинське, Прибережне (нижче за течією Булавиної); півдні — Ольховатка (примикає; нижче за течією Булавиної).

Історія[ред. | ред. код]

За даними 1859 року Іллінка (або Дебальцівка), панське село, при витоку річки Булавиної, 152 господи, 817 осіб.[1]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 272 особи, із них 5,88 % зазначили рідною мову українську, 93,75 % — російську[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел (По сведениям 1859 года). 42 выпуска - Санкт-Петербург.: издание Центрального статистического комитета Министерства внутренних дел, 1861-1885.
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua