Іллінська церква (Суботів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іллінська церква
Subotiv Ukraine.png
49°05′39″ пн. ш. 32°33′18″ сх. д. / 49.094361° пн. ш. 32.55500° сх. д. / 49.094361; 32.55500Координати: 49°05′39″ пн. ш. 32°33′18″ сх. д. / 49.094361° пн. ш. 32.55500° сх. д. / 49.094361; 32.55500
Тип споруди церква і церква східної традиції
Розташування Україна Україна, село Суботів, Черкаська область
Засновник Богдан Хмельницький
Поч. будівництва 1653
Кін. будівництва 1653 або 1656
Стиль Українське бароко
Належність Православна церква України
Епонім Ілля
Єпархія УПЦ-КП
Іллінська церква (Суботів). Карта розташування: Черкаська область
Іллінська церква (Суботів)
Іллінська церква (Суботів) (Черкаська область)
Іллінська церква у Вікісховищі?

Іллінська церква — православний храм у селі Суботів Чигиринського району Черкаської області збудована у 1653 (за іншими даними — у 1656) році за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця.

Опис[ред. | ред. код]

Церква збудована в стилі раннього українського бароко, має оборонні риси (товщина стін — до 2 м, бійниці). Складена з каміння і цегли, однонавова, з гранчастою шестистінною апсидою. Накрита двосхилим дахом із заломом. Фасади пам'ятки вирішені лаконічно: їх кути закріплені пілястрами, в стінах — невеликі вікна в глибоких амбразурах і уступчасті ніші. Фасад увінчує розкрепований карниз, фриз і підфризовий валик. Західний фасад завершений двоярусним фігурним фронтоном виразного малюнку з волютами, розчленований карнизами і прикрашений сонечками на постаментах. По центру фронтон розділений пілястрою, в першому ярусі розміщені декоративні ніші, у другому — ключевидні бійниці в амбразурах. Об'єм нави перекритий напівциркульним склепінням з розпалубками. Хори підтримуються аркадою на двох опорних квадратних у перетині стовпах, і розкриваються в наву другим ярусом аркади. Хід на хори влаштований в товщі західної стіни[1].

Основні розміри церкви: довжина 23 м, ширина 14,08 м, висота стін 7,35 м. Церква збудована із каменю і цегли, товщина стін 1,8 м.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Місце захоронення Хмельницького в Іллінській церкві

За даними Івана Крип'якевича,[3] церква була збудована з каменю, який брали зі зруйнованої татарської мечеті в околиці Суботова.[4]

Коли у 1657 році Хмельницький помер, його поховали у Іллінській церкві праворуч від вівтаря. Археологічні дослідження 1970-их показали, що ані труни, ані тіла Хмельницького на місці поховання вже немає, а ґрунт був неодноразово перекопаний.

У 1869 році поруч із церквою збудована дзвіниця і галерея, яка з'єднувала її з церквою.

З приходом радянської влади, в церкві влаштували клуб, пізніше використовували як склад.

Після Радянсько-німецької війни в церкві відкрили музей Богдана Хмельницького. У 1954 році за проектом архітектора І. Шмульсона в церкві встановлено символічний гранітний надгробок Б. Хмельницькому.

У 1978 році архітектором С. Кілессо була завершена реставрація, під час якої була розібрана галерея між церквою і дзвіницею, церква відновлена у первісних формах.

З 1990 року церква повернута релігійній громаді. У 1990-х іконостас було відновлено на основі фотографії 1888 року (проект С. Кілессо, різьблення під керівництвом І. Фізера).

У 1995 році полив'яну черепицю на даху замінено на червону листову мідь.

Образ церкви[ред. | ред. код]

«Богданова церква у Суботові»
5 гривень (зворот)

В липні 1845 року Тарас Шевченко, під час подорожі по Україні, побував і в Суботові, де серед інших малюнків намалював і Іллінську церкву. Малюнок Богданова церква у Суботові ввійшов до його альбому 1845 року.

Пізніше, того ж року, перебуваючи на Полтавщині, поет написав вірш «Стоїть в селі Суботові».[5]

Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України,
Широка, глибока.
Ото церков Богданова.
Там-то він молився,
Щоб москаль добром і лихом
З козаком ділився…

Також церкву малювали П. Сплестер, Де ля Фліз та інші.

Зображення церкви присутнє на зворотній стороні 5-гривневих купюр.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР»
  2. Суботів - козацька столиця / Музейний простір. Музеї України та світу. prostir.museum (ua). Процитовано 2018-07-18. 
  3. він посилається на «Путешествие антиохийского патриарха Макария…»— М., 1897.— Ч. 1., С. 26; Ч. 2, С. 6
  4. Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене).— Львів: «Світ», 1990.— 408 с.— С. 57. ISBN 5-11-000889-2
  5. Історія українського мистецтва, т. 4, кн. 1, С. 160—161, 217.

Джерела[ред. | ред. код]