Іллічівськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іллічівськ
Illichivsk gerb.png Illichivsk prapor.png
Герб Іллічівська Прапор Іллічівська
Будівля Іллічівського міськвиконкому
Будівля Іллічівського міськвиконкому
Іллічівськ
Іллічівськ на карті України
Іллічівськ на карті України
Іллічівськ
Іллічівськ на карті Одеської області
Іллічівськ на карті Одеської області
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область
Рада Іллічівська міська рада
Код КОАТУУ 5110800000
Засноване XVIII століття
Колишня назва Бугові Хутори
Населення 59 817 (01.03.2014)[1]
Агломерація Одеська агломерація
Площа 25 км²
Густота населення 2392 осіб/км²
Поштові індекси 68000—68094
Телефонний код +380-4868
Координати 46°18′06″ пн. ш. 30°39′25″ сх. д. / 46.30167° пн. ш. 30.65694° сх. д. / 46.30167; 30.65694Координати: 46°18′06″ пн. ш. 30°39′25″ сх. д. / 46.30167° пн. ш. 30.65694° сх. д. / 46.30167; 30.65694
Висота над рівнем моря 29 м
Водойма Чорне море, Сухий лиман
Відстань
Найближча залізнична станція Іллічівськ
До обл./респ. центру
 - залізницею 46 км
 - автошляхами 29 км
До Києва
 - автошляхами 493 км
Міська влада
Адреса 68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 33
Веб-сторінка Іллічівська міськрада
Міський голова Хмельнюк Валерій Якович

Commons-logo.svg Іллічівськ у Вікісховищі

Іллічі́вськ — місто обласного значення в Одеській області, відоме з XVIII ст. Історична назва — Бугові Хутори. Нині відомий як порт на поромній переправі Іллічівськ—Варна. Відстань до облцентру становить 29 км і проходить автошляхом Н04.

Історія

З грудня 1791 року територія Північного Причорномор'я офіційно ввійшла до складу Російської імперії.

Наприкінці XVIII ст. та на початку XIX ст. тут оселилися греки, албанці, молдовани та німці.

В 1950 році прийнято рішення про будівництво великого суднобудівного заводу.
В серпні 1952 року селище, в якому проживало 3000 людей, було віднесено до категорії селищ міського типу і отримало назву Іллічівськ[2].

В 1957 році в Сухому лимані було розпочато будівництво торговельного порту, який було відкрито 5 серпня 1958 року.

12 квітня 1973 р. Іллічівську надано статус міста обласного підпорядкування.

Перейменування міста

Згідно з законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» місто Іллічівськ підлягає перейменуванню[3][4].

Серед пропозицій щодо перейменування — повернення історичної назви — Бугове (Бугові Хутори), а також новітні назви, такі, як Скіфополь чи Святослав.[5]. Натомість мер міста Валерій Хмельнюк запропонував визнати, що Іллічівськ названий не на честь Володимира Ілліча Леніна, а на честь біблійного пророка Іллі, і, в такий спосіб, фактично уникнути перейменування.[6][7]. Одним із запланованих заходів було призначено заміну пам'ятника Леніну на пам'ятник пророку Іллі. 3 вересня 2015 проведено демонтаж статуї Ленінa.[8]

12 листопада 2015 року жителі міста на громадських слуханнях рекомендували міськраді звернутися до Верховної Ради з клопотанням про перейменування міста в Чорноморськ, за дану пропозицію проголосували 348 учасників із 385. Варіант «Іллячівськ» підтримало всього 26 чоловік, також розглядалися варіанти Іллінськ, Пальміра, Порто-Франко, Приморськ, Святослав, Примор'я, Геліос, Миропіль, Портополій, Саус-Парк, Добромир, Скіфів, Портомаре, Миринськ, Берморія, Іллис, Сонцеморськ, Бугаз, Буговоморськ.[9] 4 лютого 2016 Верховна Рада ухвалила постанову № 3854 про перейменування.[10]

Загальні відомості

Населення міста — приблизно 60 тис. ос. За національною приналежністю за останнім переписом у 2001 році було : 66,5 % — українці, 28,5 % — росіяни, 1 % — болгари, та близько 4 %  — молдовани, білоруси, румуни, гагаузи та інші.

Статусу міста Іллічівськ набув у 1973 році. З тих пір місто дуже змінилося. Іллічівськ дуже компактний, більшість будівель — багатоповерхівки. Місто швидкими темпами розбудовується. Нещодавно йому було надано статус місто-курорт, що створило великий стимул для розбудови і реконструкції рекреаційних зон.

У місті здійснено чітке зонування території: промислові райони розташовані уздовж лиману, житлові райони — уздовж моря, між ними широка смуга зелених насаджень, площа яких становить 325 га. Уздовж південного берега лиману простягнулися десятки причалів Іллічівського морського торговельного порту. Приморська зона міста добре упорядкована. У ній розташовані парк, пляж, водна станція. На узбережжі моря є численні бази відпочинку.

Найтепліший місяць року — липень, з середньомісячною температурою +21,9 °C, найхолодніший — січень — −1,1 °C.[11]. Протягом року випадає 449 мм опадів, з яких найбільше — у липні (48 мм).[12]

Важливий об'єкт туризму — музей художньої порцеляни різних періодів.[13]

Постаті

Міська рада

До складу Іллічівської міської ради входять також 3 села:

  • Олександрівка (колишнє грецьке поселення Арнаутівка),
  • Бурлача Балка (утворено в кінці 18 століття колишніми запорізькими козаками і вільними людьми),
  • Малодолинське (колишнє німецьке поселення Клейн-Лібенталь або Мала Акаржа).

Порт

Іллічівський морський торговельний порт — один із «наймолодших» на Чорному морі. Будувався в радянський час з кінця 1950-х (закінчений в 1960-х) років в основному для морського товарообігу з країнами соціалізму.

Має залізничні та автомобільні підходи, пов'язані з магістралями країни. Діють міжнародні поромні переправи Іллічівськ—Варна (Болгарія), Іллічівськ—Поті та Іллічівськ—Батумі (Грузія). У порту реалізовано міжнародний транспортний проект з обробки регулярного контейнерного потягу «Вікінг» за маршрутом Іллічівськ—КиївМінськВільнюсКлайпеда і в зворотному напрямку.

Вантажно-розвантажувальні комплекси порту, що складаються з 28 причалів загальною довжиною 5500 метрів, оснащені сучасним перевантажувальним устаткуванням, зокрема портальними кранами вантажопідйомністю від 5 до 40 тонн, тягачами, автомобільними кранами тощо.

До складу порту входить допоміжний флот, що включає буксири, плавучі крани вантажопідйомністю до 300 тонн, танкери-бункеровщики, плавучий зерноперевантажувач, лоцманські катери, нафтосміттєзбиральні та інші плавзасоби.

Порт має можливість перевантажувати за рік до 20 мільйонів тонн вантажів, основну частину яких становить різноманітна металопродукція, контейнери, автомобілі, тарно-штучні вантажі, важковагове обладнання, мінеральні добрива, зерно, рослинні олії, технічні рідини.

Освіта

У місті діють два професійно-технічних училищ ІПСЛ-15 і ІМКОНМУ-22, де навчаються понад 1500 учнів, українська гімназія, шість середніх шкіл I—III ступенів: 3 російськомовних і 3 україномовних — і одна середня школа I—II ступенів, в яких навчаються 10 000 учнів, Школа мистецтв, Будинок творчості учнів, дитячий екологічний центр, дитячо-юнацька спортивна школа, центр культури і мистецтв, а також ряд муніципальних і відомчих дошкільних установ.

Музика

Незважаючи на невелику площу, Іллічівськ має дуже велику кількість музичних колективів, здебільшого андерграундних напрямів. Серед усіх музичних груп і композиторів особливо привабливі в якісному плані Shedding Tears, Хроніка, Good Chemistry[14], Ziegelstein. Також в Іллічівську з 2000 року (дата неточна) транслюється передача Metal Special[15]. Пізніше організатори цієї передачі успішно організували концерти для груп локальної сцени, які проводяться під назвою Metal Special Fest (MSF).

Спорт

Завдяки приморським пляжам в Іллічівську велику популярність завоювали пляжні види спорту. У 2007 році з метою розвитку цих видів спорту була створена Асоціація пляжних видів спорту м.Іллічівська.

У місті є футбольний клуб Старт, який виступає в чемпіонаті України з пляжного футболу.

У 2010 р. в місті було створено спортивне товариство «Здоров'я» з метою розвитку екстремальних і масових видів спорту. Головним проектом спортивного товариства на сьогодні є будівництво екстрим-парку «XS».

Крім цього, в місті працює 3 дитячі спортивні школи, безліч спортклубів, танцювальних шкіл, сім сучасних відкритих стадіону, яхт-клуб, дайвінг-центр і база моряків. В Іллічівську підготовлено 12 членів збірних команд України з різних видів спорту, у тому числі призери олімпійських ігор.

Засоби масової інформації

З 1977 року тут видається газета Іллічівської міської ради «Черноморский маяк». Інші газети — «Ильичевец» (видається морським портом), «Вечерний Ильичевск» та ін. Працює телеканал «ІТ-3» та інтернет-ресурс «Вісті-Иллічівськ».

Міста-побратими

Галерея

 Панорама південної частини іллічівського порту
Панорама південної частини іллічівського порту

Примітки

Примітки

  1. Головне управління статистики в Одеській області
  2. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 11 серпня 1952 р. «Про віднесення населеного пункту будівництва заводу № 490 Овідіопольского району Одеської області до категорії селищ міського типу».
  3. 42 міста з радянськими назвами, які перейменують (карта)//fakty.ictv.ua
  4. http://www.unn.com.ua/uk/news/1490775-nini-stoyit-pitannya-pro-peremeynuvannya-dnipropetrovska-illichivska-ta-kirovograda-v-vyatrovich
  5. ВО «Свобода» вимагає перейменувати Іллічівськ на Бугове, Скіфополь або Святослав
  6. Влада Іллічівська хоче лишити місту радянську назву за допомогою церкви
  7. http://www.unn.com.ua/uk/news/1490775-nini-stoyit-pitannya-pro-peremeynuvannya-dnipropetrovska-illichivska-ta-kirovograda-v-vyatrovich
  8. http://dumskaya.net/news/v-ilichevske-demontiruyut-pamyatnik-leninu-049940/
  9. http://espreso.tv/news/2015/11/12/zhyteli_illichivska_progolosuvaly_za_pereymenuvannya_mista_na_chornomorsk
  10. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=3854&skl=9
  11. Climate: Illichivsk
  12. Climate: Illichivsk
  13. http://touregion.od.ua/index.php?&content_id=9966/
  14. [1]
  15. Сайт творчого об'єднання Metal Special

Посилання

Див. також


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.