Іллічівськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іллічівськ
Illichivsk gerb.png Illichivsk prapor.png
Герб Іллічівська Прапор Іллічівська
Іллічівськ
Іллічівськ на мапі України
Іллічівськ на мапі України
Іллічівськ
Іллічівськ на мапі Одеської області.
Іллічівськ на мапі Одеської області.
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Одеська область
Район/міськрада Іллічівська міська рада
Код КОАТУУ 5110800000
Засноване XVIII століття
Населення 59 817 (01.03.2014)[1]
Агломерація Одеська агломерація
Площа 25 км²
Густота населення 2392 осіб/км²
Поштові індекси 68000—68094
Телефонний код +380-4868
Координати 46°18′06″ пн. ш. 30°39′25″ сх. д. / 46.30167° пн. ш. 30.65694° сх. д. / 46.30167; 30.65694Координати: 46°18′06″ пн. ш. 30°39′25″ сх. д. / 46.30167° пн. ш. 30.65694° сх. д. / 46.30167; 30.65694
Висота над рівнем моря 29 м
Водойма Чорне море
Відстань
Найближча залізнична станція Іллічівськ
До обл./респ. центру
 - залізницею 46 км
 - автошляхами 29 км
До Києва
 - автошляхами 493 км
Міська влада
Адреса 68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 33
Веб-сторінка Іллічівська міськрада
Міський голова Хмельнюк Валерій Якович

Іллічі́вськ — місто обласного значення в Одеській області, відоме з XVIII ст. Історична назва — Бугові Хутори. Нині відомий як порт на поромній переправі Іллічівськ—Варна. Відстань до облцентру становить 29 км і проходить автошляхом Н04.

Історія[ред.ред. код]

З грудня 1791 року територія північного Причорномор'я офіційно ввійшла до складу Російської імперії.

Наприкінці XVIII ст. та на початку XIX ст. тут оселилися греки, албанці, молдовани та німці.

В 1950 році прийнято рішення про будівництво великого військового заводу.
В серпні 1952 року селище, в якому проживало 3000 людей, було віднесено до категорії селищ міського типу і отримало назву Іллічівськ[2].

В 1956 році в Сухому лимані було розпочато будівництво торговельного порту, який було відкрито 5 серпня 1958 року.

12 квітня 1973 р. Іллічівську надано статус міста обласного підпорядкування.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Населення міста — приблизно 60 тис. ос. За національною приналежністю за останнім переписом у 2001 році було : 66,5% — українці, 28,5% — росіяни, 1% — болгари, та близько 4%  — молдовани, білоруси, румуни, гагаузи та інші.

Статусу міста Іллічівськ набув у 1973 році. З тих пір місто дуже змінилося. Іллічівськ дуже компактний, більшість будівель — багатоповерхівки. Місто швидкими темпами розбудовується. Нещодавно йому було надано статус місто-курорт, що створило великий стимул для розбудови і реконструкції рекреаційних зон.

У місті здійснено чітке зонування території: промислові райони розташовані уздовж лиману, житлові райони — уздовж моря, між ними широка смуга зелених насаджень, площа яких становить 325 га. Уздовж південного берега лиману простягнулися десятки причалів Іллічівського морського торговельного порту. Приморська зона міста добре упорядкована. У ній розташовані парк, пляж, водна станція. На узбережжі моря є численні бази відпочинку. Переважна денна температура повітря в липні +32,5 °C. Випадає 386 мм опадів на рік. Важливий об'єкт туризму — музей художньої порцеляни різних періодів.[3]

Порт[ред.ред. код]

Іллічівський морський торговельний порт — один із «наймолодших» на Чорному морі. Будувався в радянський час з кінця 1950-х (закінчений в 1960-х) років в основному для морського товарообігу з країнами соціалізму.

Має залізничні та автомобільні підходи, пов'язані з магістралями країни. Діють міжнародні поромні переправи Іллічівськ—Варна (Болгарія), Іллічівськ—Поті та Іллічівськ—Батумі (Грузія). У порту реалізовано міжнародний транспортний проект з обробки регулярного контейнерного потягу «Вікінг» за маршрутом Іллічівськ—КиївМінськВільнюсКлайпеда і в зворотному напрямку.

Вантажно-розвантажувальні комплекси порту, що складаються з 28 причалів загальною довжиною 5500 метрів, оснащені сучасним перевантажувальним устаткуванням, зокрема портальними кранами вантажопідйомністю від 5 до 40 тонн, тягачами, автомобільними кранами тощо.

До складу порту входить допоміжний флот, що включає буксири, плавучі крани вантажопідйомністю до 300 тонн, танкери-бункеровщики, плавучий зерноперевантажувач, лоцманські катери, нафтосміттєзбиральні та інші плавзасоби.

Порт має можливість перевантажувати за рік до 20 мільйонів тонн вантажів, основну частину яких становить різноманітна металопродукція, контейнери, автомобілі, тарно-штучні вантажі, важковагове обладнання, мінеральні добрива, зерно, рослинні олії, технічні рідини.

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

З 1977 року видається газета Іллічівської міської ради «Черноморский маяк».

Галерея[ред.ред. код]

 Панорама південної частини іллічівського порту
Панорама південної частини іллічівського порту

Музика[ред.ред. код]

Незважаючи на невелику площу, Іллічівськ має дуже велику кількість музичних колективів, здебільшого андерграундних напрямів. Серед усіх музичних груп і композиторів особливо привабливі в якісному плані Shedding Tears, Хроніка, Good Chemistry[4], Ziegelstein. Також в Іллічівську з 2000 року (дата неточна) транслюється передача Metal Special[4]. Пізніше організатори цієї передачі успішно організували концерти для груп локальної сцени, які проводяться під назвою Metal Special Fest (MSF).

Спорт[ред.ред. код]

Завдяки приморським пляжам в Іллічівську велику популярність завоювали пляжні види спорту. У 2007 році з метою розвитку цих видів спорту була створена Асоціація пляжних видів спорту м.Іллічівська.

У місті є футбольний клуб Старт, який виступає в чемпіонаті України з пляжного футболу.

У 2010 р. в місті було створено спортивне товариство «Здоров'я» з метою розвитку екстремальних і масових видів спорту. Головним проектом спортивного товариства на сьогодні є будівництво екстрим-парку «XS».

Міста-побратими[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Головне управління статистики в Одеській області
  2. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 11 серпня 1952 р. «Про віднесення населеного пункту будівництва заводу № 490 Овідіопольского району Одеської області до категорії селищ міського типу».
  3. http://touregion.od.ua/index.php?&content_id=9966/
  4. а б [1]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Вулиці Іллічівська


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.