Ілько Лемко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілько Лемко
Народився 9 липня 1951(1951-07-09) (66 років)
Львів
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Проживання Львів
Діяльність музикант, письменник

Ілько Ле́мко (справжнє Ілля Васильович Семенов; нар. 9 липня 1951, Львів) — музикант, письменник, публіцист, дослідник історії Львова.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Львові. Батько народився у Києві (1924), учасник Другої світової війни, був поранений на Курській дузі. До Львова прибув після закінчення війни, працював керівником одного з львівських підприємств, помер 2015 р.

Закінчив Львівську школу № 8 (1968) та Львівський державний університет ім. І. Франка за спеціальністю історія (1978). Працював на заводі «Електрон» (1968–1973) робітником, учителем історії у львівській СШ № 80 (1978), потім знову на заводі «Електрон» (до початку 1990-х).

Протягом 1968–1982 — Президент Республіки Святого Саду, культової львівської неформальної тусовки, пов'язаної з рухом хіппі. П'ять разів був притягнутий до відповідальності за антисоціальну діяльність.

Учасник львівських рок-гуртів «Супер Вуйки» (1975–1981; художній керівник, соло-гітара, музика, тексти), «Рух» (1982—1984; соло-гітара).

1995–2007 — програмний директор (редактор ефіру) на «Радіо Люкс FM».

Публікації з 1991 року (альманах «ФІРА», з 1998, з 1998 — в газеті Поступ. Автор телепрограми «Легенди старого Львова» (2002), за яку нагороджений Національною премією «Телетріумф» за 2004 рік[1] (номінант цієї ж премії у 2005 і 2006 роках (2–3 місце)), і книги «Львів понад усе» 2003, яка стала культовою.

У 2007–2012 роках  — завідувач сектору зовнішньої промоції Львівської міськради[2].

На презентації альманаху Хіппі у Львові 11 жовтня 2011 оголосив, що рок-гурт Супер Вуйки збирається відновити музичну діяльність. Виступ групи відбувся 4 грудня 2011 у Львові в клубі «Пікассо».

Із 2012 року співпрацює з компанією «Чудо-тур» як автор і гід екскурсійних турів[3].

Зараз займає посаду головного редактора у видавництві «Апріорі».

Автор книг[ред.ред. код]

  • Львів понад усе. — Львів : ЛА «Піраміда» 2003. — 184 с.
  • Афоризми про кохання. — Львів : Апріорі, 2007. — 208 с.
  • Розкол України. — Львів, 2008.
  • Легенди старого Львова. — Львів : Апріорі, 2008. — 176 с.
  • Історія львівської ратуші. — Львів : Апріорі, 2008. — 128 с.
  • Кохання і смерть (Львів. 1594 р.). — Львів : Апріорі, 2009. — 128 с.[4]
  • Львів повсякденний (1939—2009); у співавт. з Володимиром Михаликом). — Львів : Апріорі, 2009. — 240 с.
  • 1243 вулиці Львова (1939—2009); у співавт. з Володимиром Михаликом і Георгієм Бегляровим). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с.
  • Сни у Святому Саду. — Львів : Апріорі, 2010. — 368 с.[5],
  • Три легенди про кохання. — Львів : Апріорі, 2010. — 112 с.
  • Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с.
  • Доля України. — Львів : Апріорі, 2012. — 272 с.
  • Дітям про музику. — Львів : Апріорі, 2013. — 24 с.
  • Дітям про безпеку. — Львів : Апріорі, 2013. — 24 с.
  • Львів і європейськість. — Львів : Апріорі, 2013. — 136 с.
  • Львів. Місто кохання. — Львів : Апріорі, 2013. — 240 с.
  • Цікавинки укрмови. — Львів : Апріорі, 2016. — 180 с.

Публічні виступи[ред.ред. код]

  • 02.12.2009. Інститут міста. Історичний екскурс. Ілько Лемко (львовознавець, управління інформаційної політики та зовнішніх відносин ЛМР): ч. 1 на YouTube., ч. 2 на YouTube.

Стратегії міста Львова[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Лев, якого зображено на Гербі Львова Це незавершена стаття про Львів.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.