Ільченко Данило Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ільченко Данило Іванович
Данило Ільченко.jpg
Народився 25 грудня 1894(1894-12-25)
Золочів, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 13 квітня 1977(1977-04-13) (82 роки)
Москва, СРСР
Поховання Миколо-Архангельский цвинтар[d]
Діяльність актор
Провідні ролі Пантелей Мелехов у стрічці «Тихий Дон» (1958)
IMDb nm0407597
Нагороди та премії
Заслужений артист РРФСР (1951)

Ільченко Данило Іванович (25 грудня 1894, Золочів — 13 квітня 1977, Москва) — кіноактор, виконував ролі в'їдливих стариганів і селян.

Заслужений артист РРФСР (1951).

Двоюрідний брат українського письменника Ільченка Олександра Єлисейовича.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Данило Ільченко 25 грудня 1894 року, в м. Золочеві Харківського губернського повіту (тепер — Харківська область).

Свою трудову діяльність почав конторником у Харкові. У 1914 році закінчив Харківську театральну школу, навчався в студії Н. Н. Синельникова. З 1914 по 1929 роки працював у театрах різних міст: Харкова, Херсона, Євпаторії, Курська, Барнаула, Красноярська та інших.

З 1932 року — у Москві. З 1932 по 933 роки — актор Історико-революційного театру, з 1933 по 1942 роки — Театру імені МГСПС, з 1942 по 1943 роки — Фронтового театру, з 1943 по 1944 роки — художній керівник і артист театру класики при Московській філармонії, з 1944 по 1945 роки — актор театру Санпросвіти, з 1945 по 1946 роки — актор і режисер Театру мініатюр. У 19461955 роках був актором Московського драматичного театру. Пізніше працював у театрах Радянської Армії та ім. М. В. Гоголя, знімався в кіно.

Помер 13 квітня 1977 року в Москві, урна з прахом похована в 3-му колумбарії Николо-Архангельського цвинтаря в Москві.

Родина[ред. | ред. код]

Двоюрідний брат Данила Ільченка — Олександр Єлисейович Ільченко був відомим українським письменником, автором славетного роману з народних вуст «Козацькому Роду нема Переводу або ж Мамай і Чужа Молодиця».

Батько, Ільченко Іван Матвійович, працював стрілочником у Золочеві.

Данило Ільченко мав двох рідних братів. Один із них, Петро Ільченко, зник безвісти на полях німецько-радянської війни. Другий, Михайло Ільченко, який працював у керівництві Південної залізниці, на початку 20-х років за політичним звинуваченням був несправедливо виключений з рядів ВКП(б), що стало причиною його самогубства. Дядька Данила, Єлисея Матвійовича Ільченка, було заслано до Сибіру, де він і загинув у пересильному таборі Тайшет у 1941 році.

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Данило Ільченко створив цілу низку чудових сценічних образів у спектаклях класичного й сучасного репертуару. Багато працював і в кіно. Найвідоміша кінематографічна робота актора — образ Пантелея Мелехова у фільмі «Тихий Дон» Сергія Герасимова, знятого у 1957-58 роках за мотивами однойменного роману-епопеї Михайла Шолохова. Він створив незабутній образ старого донського козака — батька головного героя фільму Григорія Мелехова. Ця роль за відгуками критиків стала одним із найбільших акторських досягнень у цьому фільмі.

Чудово зіграв Данило Іванович і роль селянина-бідняка Івана Дідуха, вимушеного покинути рідні краї й вирушити в заморські світи в пошуках кращої долі, у фільмі Леоніда Осики «Камінний хрест», створеного 1968 року на студії ім. Олександра Довженка за мотивами новел Василя Стефаника. Пізніше, вже по смерті актора, у 1997 році Леонідові Осиці за цей та інші його фільми присуджена премія ім. Т. Г. Шевченка.

Запам'яталася глядачам і роль дідуся, зіграна Д. Ільченком у фільмі «Нахалёнок» за мотивами «Донских рассказов» Михайла Шолохова, знятого режисером Євгеном Карловим у 1961 році.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1914 — Страшен сон, да милостив бог (Страшний сон, але бог милостивий) — австрійський солдат
  • 1931 — Шахтёры рапортуют (Шахтарі рапортують) — шахтер
  • 1941 — Дело Артамоновых (Справа Артамонових) — грубник
  • 1941 — Первая конная (Перша кінна) — селянин
  • 1950 — Кавалер Золотой Звезды (Кавалер Золотої Зірки) — Тимофій Ілліч Тутаринов, батько
  • 1956 — Первые радости (Перші радощі) — старий
  • 1957-1958 — Тихий Дон (Тихий Дон) — Пантелей Прокоф'євич Мелехов
  • 1959 — Неоплаченный долг (Несплачений борг) — їздовий Марушкін
  • 1960 — Твои друзья (Твої друзі) — Бєларьов
  • 1960 — Простая история (Проста історія) — Єгор Ликов, батько Івана
  • 1961 — Нахалёнок (Нахальонок) — дід
  • 1962 — Грешница (Грішниця) — батько
  • 1965 — Бурьян (Бур'ян) — Матузка-батько
  • 1965 — В город пришла беда (До міста прийшло лихо) — Махотін
  • 1968 — Камінний хрест — Іван Дідух
  • 1969 — Повесть о чекисте (Повість про чекіста) — професор Щербаков
  • 1969 — Тяжелый колос (Важкий колос) — Головатий
  • 1970 — Сады Семирамиды (Сади Семіраміди) — батько Шкурата
  • 1972 — Лесная баллада (Лісова балада) — дід Тимофій
  • 1972 — Моя жизнь (Моє життя) — мужик-дурник
  • 1975 — Они сражались за Родину (Вони билися за Батьківщину) — Лука Михайлович

Джерела[ред. | ред. код]