Ілінг-коммон (станція метро)
Зовнішній вигляд
Ілінг-коммон | |
Транспортна мережа |
Лондонський метрополітен ![]() |
---|---|
Країна |
![]() ![]() |
Адміністративна одиниця |
Ілінг ![]() |
Історичне графство |
Мідлсекс ![]() |
Архітектор |
Чарльз Голден і Stanley Heapsd ![]() |
Архітектурний стиль |
модерна архітектура і ар деко ![]() |
Дата офіційного відкриття |
1 липня 1879 ![]() |
Сусідня станція |
Ілінг-Бродвей[1], Ектон-Таун[1], Норс-Ілінг[1] і Ектон-Таун ![]() |
Обслуговується маршрутом |
Лінія Дистрикт і Лінія Пікадиллі ![]() |
Залізнична лінія |
Лінія Дистрикт і Лінія Пікадиллі ![]() |
Тарифна зона |
London fare zone 3d ![]() |
Статус спадщини |
реєстрова будівля II ступеняd[2] ![]() |
Маршрутна карта |
Template:Ealing Common tube stationd ![]() |
Стан використання |
використовується[d] ![]() |
Географічний код Великої Британії |
TQ1888780414[2] ![]() |
![]() ![]() |
51°30′37″ пн. ш. 0°17′18″ зх. д. / 51.51016° пн. ш. 0.28825° зх. д.

Ілінг-коммон (англ. Ealing Common) — станція Лондонського метро, ліній Дистрикт та Пікаділлі. Розташована у 3-й тарифній зоні, у районі Ілінг-коммон, боро Ілінг, для Пікаділлі між станціями Актон-таун та Норт-Ілінг, для Дистрикт — Актон-таун та Ілінг-Бродвей. Пасажирообіг на 2017 рік — 3.19 млн осіб[3]
Конструкція станції — наземна відкрита з двома береговими платформами на дузі.
- 1. липня 1879 — відкриття станції у складі District Railway (DR, сьогоденна лінія Дистрикт), як Ілінг-коммон[4]
- 1886 — перейменовано на Ілінг-коммон-енд-Вест-Актон.
- 1 березня 1910 — перейменовано на Ілінг-коммон.
- 4. липня 1932 — відкриття трафіку лінії Пікаділлі.[5]
Пересадки на автобуси London Buses маршрутів: 207, 427, 607 та нічні маршрути N7, N207
Попередня станція | Лінія | Наступна станція | ||
---|---|---|---|---|
Ілінг-Бродвей | ![]() Лінія Дистрикт |
Актон-таун | ||
Норт-Ілінг | ![]() Лінія Пікаділлі |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ілінг-коммон (станція метро)
- ↑ а б в http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
- ↑ а б National Heritage List for England
- ↑ COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF, 44 kB) за 21 лютого 2016. [Архівовано 2016-02-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Rose, Douglas (1999). The London Underground, A Diagrammatic History. Douglas Rose/Capital Transport. ISBN 1-85414-219-4.
- ↑ Piccadilly Line (англ.). 3 вересня 2018. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 6 серпня 2019.