Ілія Пантелич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ілія Пантелич
Ілія Пантелич
Ілія Пантелич
Ілія Пантелич у 1976 році
Особисті дані
Народження 2 серпня 1942(1942-08-02)
  Козиця
Смерть 17 листопада 2014(2014-11-17) (72 роки)
  Новий Сад, Сербія
Громадянство  Югославія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1958–1960 Югославія БАК (Бела Црква)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1960–1961 Югославія «Раднички» (Сомбор) 15 (-?)
1961–1969 Югославія «Воєводина» 176 (-?)
1969–1971 Франція «Марсель» 2 (-?)
1969–1970 →  Франція «Парі-Жоїнвіль» 15 (-?)
1971–1974 Франція «Бастія» 108 (-?)
1974–1977 Франція «Парі Сен-Жермен» 98 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1964–1965 Югославія Югославія (мол.) 3 (-?)
1961–1963 Югославія Югославія Б 2 (-?)
1964–1968 Югославія Югославія 18 (-?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1977 Франція «Парі Сен-Жермен» (ворот.)
1989–1990 Югославія «Воєводина» (мол.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пантелич.

Ілія Пантелич (сербохорв. Ilija Pantelić, серб. Илија Пантелић, 2 серпня 1942 — 17 листопада 2014, Новий Сад) — югославський футболіст, що грав на позиції воротаря і вважається одним з найкращих воротарів Югославії усіх часів[1].

Виступав, зокрема, за «Воєводину», з якою став чемпіоном Югославії. Згодом тривалий час виступав у Франції, вигравши чемпіонат та суперкубок країни. Також грав за національну збірну Югославії, з якою став віце-чемпіоном Європи 1968 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Свою кар'єру він розпочав у ФК «Слобода» в Нових Козарцях, а паралельно з футболом він також займався гандболом. Далі він перебрався до клубу БАК (Бела Црква), а потім грав за «Раднички» (Сомбор) у другому югославському дивізіоні.

У вищому дивізіоні дебютував 1961 року виступами за команду «Воєводина», в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 176 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Воєводини», був основним голкіпером команди. За цей час виборов титул чемпіона Югославії в сезоні 1965/66. Завдяки цьому «Воєводина» наступного сезону взяла участь у Кубку європейських чемпіонів. У другому турі Пантелич забив гол у ворота «Атлетіко Мадрид», ставши першим воротарем, який забив у цьому змаганні[2]. Крім того Пантелич унікальний у світі футболу тим, що в грі домашнього чемпіонату Югославії 1963 року проти клубу «Трешневка» із Загреба він зробив хет-трик, виконавши пенальті, чого не вдавалося жодному іншому голкіперу у світі[1].

Пантелич під час виступів за «Парі Сен-Жермен». 1977 рік.

Після того як у 1969 році у воротаря з'явилася можливість продовжити свою кар'єру за кордоном, він переїхав до Франції і став гравцем «Марселя». Щоб дотриматися квоти на діючих іноземних гравців, Пантелич грав на правах оренди протягом півтора роки за клуб другого дивізіону «Парі-Нейї»[2], який був перейменований на «Жоїнвіль» у сезоні 1970/71.

1971 року Пантелич повернувся до «Марселя» і того ж року допоміг йому виграти чемпіонат Франції, але зіграв лише 2 гри, після чого перейшов до «Бастії», де згодом став головним воротарем. З корсиканцями він дійшов до фіналу Кубка Франції в 1972 році, де програв у матчі проти свого попереднього клубу «Марсель», 1:2. Тим не менш «Бастія» отримала шанс на реванш над марсельцями у грі за Суперкубок Франції, вигравши його 5:2.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Парі Сен-Жермен», за яку виступав протягом 1974—1977 років, після чого недовго був тренером воротарів у штабі П'єра Алонсо[3]. Коли в 2012 році журнал France Football склав список найкращих іноземних футболістів усіх часів у французькій професійній лізі, редактори поставили Ілію Пантелича на 30-е місце і він став другим найкращим іноземним воротарем чемпіонату Франції після свого співвітчизника Івана Чурковича[4].

Після повернення на батьківщину в 1977 році він повернувся до Нового Саду і відтоді працював на різних посадах у структурі «Воєводини», в тому числі багато років працював директором молодіжної академії.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

25 жовтня 1964 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у товариському матчі проти Угорщини (1:2) у Будапешті[5].

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1968 року в Італії, де разом з командою здобув «срібло». На турнірі зіграв у всіх трьох матчах, а останню гру за збірну провів 10 червня 1968 року у фінальному матчі проти Італії (0:2)[6].

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 18 матчів, а також тричі захищав ворота молодіжної збірної (1964—1965) і двічі збірної Югославії «Б» (1961—1963)[7].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Пантелич був одружений на Міс Югославії 1961 року[8].

Помер 17 листопада 2014 року на 73-му році життя у місті Новий Сад[9].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Воєводина»: 1965/66
«Марсель»: 1970/71
«Бастія»: 1972

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Енциклопедија фудбала, Народна књига, Политика и Спортски журнал 2006. књига 4 pp. 74.
  2. ↑ а б A la mémoire de King Kong (фр.). SOFOOT.com. 8 janvier 2016.
  3. ↑ PARIS SAINT GERMAIN - ILIJA PANTELIĆ, ANCIEN GARDIEN DU CLUB EST DÉCÉDÉ. www.eurosport.com. Процитовано 15 грудня 2022.
  4. ↑ Marc Barreaud, Dictionnaire des footballeurs étrangers du championnat professionnel français (1932—1997), L'Harmattan, 1997.
  5. ↑ Hungary vs Yugoslavia, 25 October 1964. eu-football.info (англ.). Процитовано 15 грудня 2022.
  6. ↑ Italy vs Yugoslavia. eu-football.info. Процитовано 15 грудня 2022.
  7. ↑ Pantelić Ilija. reprezentacija.rs. 16 листопада 2014. Процитовано 15 грудня 2022.
  8. ↑ «Le Top de la Légion étrangère», France Football vom 28. August 2012, S. 4–13, persönliche Laudatio auf S. 11
  9. ↑ Tužna vest, napustio nas i Ilija Pantelić. Mondo Srbija (серб.). Процитовано 15 грудня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
1 Пантелич • 2 Фазлагич () • 3 Дам'янович • 4 Джорджевич • 5 Паунович • 6 Голцер • 7 Петкович • 8 Осим • 9 Мусемич • 10 Белин • 11 Джаїч • 12 Вукчевич • 13 Дуйкович • 14 Алексич • 15 Павлович • 16 Ачимович • 17 Рамляк • 18 Михайлович • 19 Бржич • 20 Антич • 21 Тривич • 22 Хошич • Тренер: Митич
Югославія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ілія_Пантелич&oldid=37795814