Ілія Петров
| Ілія Петров | ||||
|---|---|---|---|---|
| болг. Илия Петров | ||||
|
| ||||
| Автопортрет | ||||
| Народження |
6 липня 1903 Разград, Болгарія | |||
| Смерть | 18 травня 1975 (71 рік) | |||
| Софія, Болгарія | ||||
| Національність | болгарин | |||
| Країна | Болгарія | |||
| Жанр | художник, портретист | |||
| Навчання | Мюнхенська академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник, ілюстратор, викладач університету | |||
| Напрямок | живопис | |||
| Вчитель | Нікола Марінов | |||
| Член | Болгарська академія наук | |||
| Звання |
Дійсний член Болгарської АН Професор Софійської художньої академії | |||
| Нагороди | — | |||
|
| ||||
Ілія Петров (6 липня 1903, Разград, Болгарія — 18 травня 1975, Софія, Болгарія) — болгарський художник, портретист, педагог, професор, член Болгарської академії наук (1971).
Біографія[ред. | ред. код]
Вивчав живопис у Софії і Мюнхені. Стажувався в Німеччині, Італії, Франції.
З 1940 року викладав у Художній академії (Софія). Був заступником ректора академії.
У 1971 був обраний членом Болгарської академії наук.
Творчість[ред. | ред. код]
Ілія Петров — один із найвидатніших майстрів живопису Болгарії. Створив ряд портретів своїх сучасників (Дори Габе, Миколи Райнова, Людмили Стоянової та ін).
Його картини на історико-революційні теми характерні своєю суворою патетикою, виразним лаконізмом, стриманістю колориту (полотно «Розстріл», 1954; «Партизанська пісня», 1959 — обидва в Національній художній галереї, Софія). Як художник, Ілія Петров спеціалізувався не тільки на сюжетно-тематичних композиціях в станковому живописі. Він створив ряд робіт в монументально-декоративному жанрі (розпис «Дев'яте вересня» в кінотеатрі «Дмитро Благоєв» у Софії, 1947 . Ілія Петров був досвідченим художником (графічні цикли, портрети, серія малюнків «Іспанія», 1939), займався скульптурою.
Пам'ять[ред. | ред. код]
Зараз ім'я художника носить Національна художня гімназія витонченого мистецтва в Софії.
Визнання[ред. | ред. код]
Його ім'я носять Національна художня академія у Софії та Художня галерея "Проф. Ілля Петров " у рідному Разграді.
Література[ред. | ред. код]
- Божков, А. Илия Петров. — София, 1972.
- Босилков, Св. Илия Петров. — София, 1955.
Посилання[ред. | ред. код]
- СВОБОДАТА ДА ПРИСЪСТВАШ — ИЛИЯ ПЕТРОВ (1903—2003) [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (болг.)
- Роботи художника [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографічна довідка [Архівовано 18 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
|
