Імажизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Імажи́зм  (англ. imagism, від лат. imago: об­раз, зображення)— модерністська течія в американській поезії 1910-их- початку 1920-их. Виникла у Лондоні і поширилася в англо-американських літературних колах; проіснувала до 1930 р.[1][1]

Теоретиком стилю вважаєть­ся учень А. Бергсона, засновник клубу «Школа іма­жизму» англійський філософ Томас Г'юм (Х’юм) та американський поет Езра Луміс Паунд.[1]

Найвидатніші представники імажизму були:[1]

Імажисти нама­гаються відтворити не саму реальність, а переживання, вражен­ня, які виникають асоціативно. Звідси й тематика їхніх творів: природа, предмети, ефемерні почуття та емоції. (Т.-Є. Г'юм, Т. Еліот, Д. Лоуренс)[2]

Імажисти, поєднуючи філософію інтуїтизму та формальні теорії французького символізму, культивували самодостатній «чистий» образ, вільний вірш.

Метод імажистів полягає в передаванні суб'єктивних вражень, штучному поєднанні метафор і образів

Імажизм знаменував собою відрив від романтизму і перехід до форм сучасної англо-американської поезії.

До імажизму сходить назва імажинізму— літературної школи, що з'явилася в Росії після революції.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Імажинізм

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Ковалів Ю.І. (2007). Літературо знавча енциклопедія у 2-х томах. Том 1 (укр.). Київ: Видавничий центр "Академія". с. 412 – 413. ISBN 978-966-580-233-4. 
  2. Автор розділу укр. мова М. Радишевська, автор розділу укр. література О.Гудзенко (2009). Новий довідник (українська мова, українська література) 6-е видання (укр.). Київ: Казка. с. 818. ISBN 978-966-8055-08-9.