Перейти до вмісту

Іман Хеліф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іман Хеліф
Іман Хеліф у 2023
Іман Хеліф у 2023
Загальна інформація
Народження2 травня 1999(1999-05-02)[1] (26 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Аїн-Сіді-Аліd, Гельтет-Сіді-Саадd, Лагуат, Алжир[2][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вагова категоріяперша напівсередня
напівсередня
Зріст178 см
Аматорська кар'єра
Боїв52
Перемог43 (4 пізніше дискваліфіковано)
Нокаутів6
Спортивні медалі
Жіночий бокс
Представник Алжир Алжир
Олімпійські ігри
Золото Париж 2024 до 66 кг
Чемпіонат світу
Срібло 2022 Стамбул(інші мови) перша напівсередня
Чемпіонат Африки(інші мови)
Золото 2022 Мапуту(інші мови) перша напівсередня
Середземноморські ігри
Золото 2022 Оран(інші мови) перша напівсередня
Арабські ігри(інші мови)
Золото 2023 Алжир(інші мови) напівсередня

Іман Хеліф (араб. إيمان خليف, трансліт. ʾĪmān Khalīf; нар. 2 травня 1999) — алжирська боксерка, олімпійська чемпіонка 2024 року в Парижі.

Життя й кар'єра

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Іман виросла в сільській місцевості у вілаєті Тіарет на північному заході Алжиру[3]. У дитинстві грала у футбол, а потім перейшла на бокс, попри заперечення батька, який в принципі «не схвалював боксу дівчат»[4].

2018—2021: Початок кар'єри та олімпійський дебют

[ред. | ред. код]
Хеліф отримує свою золоту медаль після перемоги над марокканкою Умаймою Белхабіб у фіналі боксу на Арабських іграх 2023 року

На Чемпіонаті світу з боксу серед жінок AIBA 2018 Хеліф фінішувала 17-ю, програвши в першому раунді казахській спортсменці Каріні Ібрагімовій[5]. На Чемпіонаті світу з боксу серед жінок AIBA 2019 посіла 33 місце, програвши в першому раунді росіянці Наталії Шадріній[6].

На Літніх Олімпійських іграх 2020 року представляла Алжир у змаганнях серед жінок у легкій вазі, де у чвертьфіналі зазнала поразки від ірландки Келлі Гаррінгтон[7][8][9].

2022

[ред. | ред. код]

На Чемпіонаті світу з боксу серед жінок 2022 року Іман стала першою алжирською боксеркою, яка дійшла до фіналу після перемоги над нідерландкою Челсі Гейнен[10]. У фіналі вона зазнала поразки від ірландки Емі Бродгерст та посіла друге місце[11][12]. Пізніше того ж року виграла золото на Середземноморських іграх, Арабських іграх і чемпіонаті Африки з боксу серед аматорів.

Дискваліфікація на чемпіонаті світу 2023

[ред. | ред. код]

У березні 2023 року вона знову дійшла до фіналу Чемпіонату світу з боксу серед жінок IBA, але була дискваліфікована незадовго до бою за золоту медаль через невідповідність критеріям допуску. Олімпійський комітет Алжиру заявив, що Хеліф дискваліфікована з медичних причин. Пізніше повідомлялося, що дискваліфікація пов'язана з високим рівнем тестостерону в організмі[13][14]. За словами ендокринолога Джанлуки Аімаретті, який визнав, що не знав клінічної документації Хеліф, існують деякі рідкісні випадки, коли хромосома XY може з'явитися у жінки, і припустив, що Хеліф «могла народитися з вродженою хворобою, яка спричинила розлад статевої диференціації»[15]. За словами самої Хеліф вона стала жертвою «великої змови» з цією дискваліфікацією[16][17]. Вона подала апеляцію до Спортивного арбітражного суду, але пізніше відкликала її[18], і таким чином рішення IBA набуло статусу обов'язкового[19].

2024

[ред. | ред. код]

У січні 2024 року стала національним послом ЮНІСЕФ[20][21].

31 липня 2024 року IBA заявила, що Хеліф та інші «не проходили обстеження на тестостерон, але підлягали окремому визнаному тесту, де дані залишаються конфіденційними», які «виявили конкурентні переваги над іншими конкурентками»[22]. Наступного дня Міжнародний олімпійський комітет (МОК) оприлюднив власну заяву у відповідь, в якій стверджувалось, що рішення IBA було «раптовим і свавільним» і «без належної процедури».

Організацію IBA відсторонили від організації боксерського турніру на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі, натомість змаганнями з боксу в Парижі керував відділ боксу МОК[23]. МОК, керуючись правилами, що відрізняються від правил IBA, дозволив Хеліф брати участь у змаганнях, підтвердивши, що вона відповідає всім необхідним критеріям і медичним вимогам[24][25]. МОК зазначив, що Хеліф є жінкою за паспортом, і заявив, що всі спортсмени, які змагаються в Парижі, відповідають правилам участі в змаганнях[26].

У другому раунді змагань з боксу серед жінок напівсередньої ваги вона перемогла італійку Анджелу Каріні за 46 секунд, коли Каріні відмовилась продовжувати бій, пославшись на інтенсивний біль у носі, і відмовилась привітати суперницю[27]. Після цього поєдинку Іман зазнала критики, що ґрунтувалась на тому, що вона була дискваліфікована на чемпіонаті світу 2023 року з медичних причин[28][29]. Відповідно до звіту російського функціонера і президента IBA Умара Кремльова (Міжнародна асоціація аматорського боксу), «було доведено, що [вона має] хромосоми XY»[30][31], із посиланням на засідання правління IBA зазначено, що «Результати двох незалежних лабораторій у двох різних країнах … вказують на те, що [вона] не відповідає одному з критеріїв прийнятності для продовження змагань на Чемпіонаті»[32]. Олімпійський комітет Алжиру (COA) назвав такі звинувачення «безпідставною пропагандою» проти неї. В Алжирі зміна статі є незаконною[33]. У COA підкреслили, що вжили всіх необхідних заходів для захисту Хеліф і підтвердили її право брати участь у змаганнях[34].

Здобувши загалом чотири перемоги, Іман завоювала золоту медаль Олімпіади.

У листопаді 2024 року французький журналіст Джаффар Айт Аудія заявив, що отримав копію медичного обстеження, яке свідчить, що Іман Хеліф має дефіцит 5-альфа-редуктази[en], порушення статевого розвитку, яке зустрічається лише в біологічних чоловіків. За словами журналіста у неї не було матки, а були внутрішні яєчка та «мікропеніс». Хромосомний тест показав, що Іман має каріотип XY, а тест на гормони виявив типовий для чоловіків рівень тестостерону[35]. 6 листопада 2024 року МОК оголосив, що звіт цитує "неперевірені документи, походження яких неможливо підтвердити", а Іман Хеліф готує позов проти Le Correspondant, французького журналу, який опублікував ці твердження[36].

2025

[ред. | ред. код]

У лютому 2025 року Виконавча рада МОК надала право організації боксерського турніру на Олімпійських іграх 2028 року World Boxing. У березні 2025 року Іман зробила заяву про своє бажання взяти участь у змаганнях на Олімпіаді 2028[37]. У травні 2025 року World Boxing повідомив, що до участі в олімпійських змаганнях і в будь-яких змаганнях під егідою World Boxing будуть допущені лише боксери, які пройдуть обов'язкове тестування на статеву належність[38].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Olympedia — 2006.
  2. ↑ BoxRec — 2000.
  3. ↑ Armelli, Paolo (1 серпня 2024). The Shameful Controversy Over Olympic Boxer Imane Khelif. Wired. Процитовано 1 серпня 2024. Born in 1999 in Tiaret, Algeria, Khelif has been boxing since she was a child and has always competed in women's categories.
  4. ↑ Paris 2024: Algeria condemn 'baseless attacks' on boxer. BBC Sport (брит.). 31 липня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
  5. ↑ AIBA Women's World Boxing Championships 2018 Women's Light (57-60kg) Draw Sheet (PDF). Association Internationale de Boxe Amateur. 24 листопада 2018. Процитовано 1 серпня 2024.
  6. ↑ AIBA Women's World Boxing Championships 2019 Women's Light W60 kg Draw Sheet (PDF). Association Internationale de Boxe Amateur. 13 жовтня 2019. Процитовано 1 серпня 2024.
  7. ↑ Harrington guaranteed medal after reaching -60kg semis. BBC Sport (брит.). 3 серпня 2021. Процитовано 1 квітня 2023.
  8. ↑ Tokyo 2020: Harrington guarantees medal with Khelif win. RTÉ. 3 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2024.
  9. ↑ Imane Khelif. Olympics. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
  10. ↑ Bachir, Kenza (18 травня 2022). Imane Khelif en finale des Mondiaux de boxe: Historique !. Interlignes. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  11. ↑ Le Président Tebboune félicite Imane Khelif, sacrée vice-championne du monde de boxe. El Moudjahid. 20 травня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2023. Процитовано 1 серпня 2024. [Архівовано 2024-10-06 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Boxer in gender row Khelif wins fight in 46 seconds. RTÉ. 1 серпня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
  13. ↑ Chakraborty, Amlan (26 березня 2023). Two disqualified for failing to meet eligibility criteria at world champs. Reuters (англ.). Процитовано 1 квітня 2023.
  14. ↑ Boxers Lin and Khelif cleared for Olympics. BBC News. 30 липня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  15. ↑ Palma, Francesco (1 серпня 2024). Caso Khelif, il medico: "Non è transgender. L'ok del Cio va rispettato: non arriva su basi ideologiche". La Gazzetta dello Sport (італ.). Процитовано 2 серпня 2024.
  16. ↑ Algerian boxer Imane Khelif excluded from Women's World Boxing Championship final over 'eligibility'. Firstpost (амер.). 26 березня 2023. Процитовано 2 серпня 2024.
  17. ↑ Ingle, Sean (30 липня 2024). Boxers who failed gender tests at world championships cleared to compete at Olympics. The Guardian. Процитовано 30 липня 2024.
  18. ↑ Paris 2024: Algeria condemn 'baseless attacks' on boxer. BBC Sport (брит.). 31 липня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
  19. ↑ Ingle, Sean (1 серпня 2024). Angela Carini abandons Olympic fight after 46 seconds against Imane Khelif. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 1 серпня 2024.
  20. ↑ Ayisi, Ruth (8 березня 2024). A top female boxer, Imane Khelif, dreams of gold to inspire young people. UNICEF. Процитовано 1 серпня 2024.
  21. ↑ Paris 2024: Algeria condemn 'baseless attacks' on boxer. BBC Sport (брит.). 31 липня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
  22. ↑ Statement made by the International Boxing Association regarding Athletes Disqualifications in World Boxing Championships 2023. International Boxing Association. 31 липня 2024. Архів оригіналу за 31 липня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
  23. ↑ Ingle, Sean (30 липня 2024). Boxers who failed gender tests at world championships cleared to compete at Olympics. The Guardian. Процитовано 30 липня 2024.
  24. ↑ Boxers Lin and Khelif cleared for Olympics. BBC News. 30 липня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
  25. ↑ Nair, Aadi (29 липня 2024). Boxing-Two boxers who failed gender tests at World Championships cleared for Games. Reuters (англ.). Процитовано 30 липня 2024.
  26. ↑ Ingle, Sean (1 серпня 2024). Angela Carini abandons Olympic fight after 46 seconds against Imane Khelif. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 1 серпня 2024.
  27. ↑ Ouzia, Malik (1 серпня 2024). Olympics 2024: Boxer Angela Carini quits after 46 seconds against Imane Khelif amid eligibility row. MSN (брит.). Процитовано 1 серпня 2024.
  28. ↑ Sharf, Zack (1 серпня 2024). J.K. Rowling, Elon Musk Criticize Olympics After Algeria’s Imane Khelif Wins Women’s Boxing Match Amid Gender Controversy: ‘A Misogynist Sporting Establishment’. Variety. Процитовано 2 серпня 2024.
  29. ↑ Ford, Lily (1 серпня 2024). J.K. Rowling Misgenders Female Olympian as Boxing Controversy Unfolds in Paris. The Hollywood Reporter. Процитовано 2 серпня 2024.
  30. ↑ Carpenter, Les. Olympic boxer who faced gender-eligibility claim wins, igniting outcry. Washington Post. Процитовано 2 серпня 2024.
  31. ↑ IBA исключила из чемпионата мира спортсменов, которые пытались выдать себя за женщин. Tass. 25 березня 2024. Процитовано 2 серпня 2024.
  32. ↑ Алжирська боксерка просить хейтерів припинити цькування. 7 серпня 2024.
  33. ↑ McNamara, Brittney (1 серпня 2024). The Olympics Make It Clear How Much People Still Fear Powerful Women. Teen Vogue (амер.). Процитовано 1 серпня 2024.
  34. ↑ Paris 2024: Algeria condemn 'baseless attacks' on boxer. BBC Sport (брит.). 31 липня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
  35. ↑ Французький журналіст заявив, що отримав копію обстеження, яке доводить, що Хеліф має порушення статевого розвитку, притаманне чоловікам. ua.tribuna.com.
  36. ↑ Imane Khelif to take legal action after fresh gender eligibility claims. BBC Sport (брит.). 6 листопада 2024. Процитовано 14 листопада 2024.
  37. ↑ Я збираюся знову виграти золото Олімпіади: скандальна боксерка Хеліф готова виступити на Іграх у Лос-Анджелесі. Champion.com.ua (укр.). Процитовано 10 червня 2025.
  38. ↑ Геннадий Головкин решил судьбу Иман Хелиф перед Олимпиадой. Sports.kz (рос.). Процитовано 10 червня 2025.
  39. ↑ Weightlifter Laurel Hubbard will be first trans athlete to compete at Olympics | Tokyo Olympic Games 2020 | The Guardian. web.archive.org. 2 серпня 2021. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Іман Хеліф
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іман_Хеліф&oldid=46135168