Іма Сумак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іма Сумак
Yma Sumac
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Zoila Augusta Emperatriz Chavarri del Castillo
Дата народження 13 вересня 1922(1922-09-13)
Місце народження Каяо, Перу[1][2]
Дата смерті 1 листопада 2008(2008-11-01) (86 років)
Місце смерті Лос-Анжелес, США
Роки активності 1942—2008
Громадянство Перу Перу
Професії співачка, композиторка, акторка
Співацький голос soprano sfogato[d]
Жанр мамбо, лаунж
www.ymasumac.com
Нагороди
Великий хрест ордена «Сонце Перу»
Файли у Вікісховищі?

І́ма Су́мак (ісп. Yma Sumac; нар. 13 вересня 1922(19220913), Каяо[1][2]  — пом. 1 листопада 2008, Лос-Анджелес) — перуанська та американська естрадна й оперна співачка та акторка, що здобула світове визнання завдяки своєму унікальному голосу — з діапазоном у 5 октав (у записі пісні «Лісові істоти» (Chuncho) є можливість почути перехід на 4,5 октави), могла співати двома голосами, діапазон сягав від низького баритону до діапазону вище сопрано. Могла практично миттєво переходити від баритона до найвищих тонів без фальцету; співала переважно іспанською та мовою кечуа.

Життєпис[ред. | ред. код]

Справжнє ім'я при народженні — Соїла Авґуста Емператріс Чаваррі дель Кастійо. Батько був нащадком, зокрема, іспанців, мати — тільки інків. Дівоче прізвище матері Іми було Атауальпа, як і вождя протиіспанського повстання, звідки в майбутньому і виникли теорії щодо її предків.

Дитинство пройшло в гірському селищі Ічокан, що в околицях Кахамарки, де у її батьків було ранчо. Іма не отримала музичної освіти та не знала нотної грамоти. Стверджувала, що співати начилася, повторюючи звуки птахів, в подальшому вчителем музики був її чоловік.

У 1942 році, молода співачка була запрошена до Буенос-Айреса виступити на аргентинському радіо і невдовзі вся Південна Америка знала її неповторний голос. 1943 року в Аргентині записала перший свій музичний альбом. Власне, було записано не менше 18 пісень, котрі вийшли на платівках 78 об/хв.

Разом з чоловіком та танцівницею Чолітою Ріверо заснували групу «The Inka Taky Trio», із якою гастролювали по Південній Америці. 1946 року група переїздить до США, Іма оселилася в Нью-Йорку. Під час одного з виступів в нічному клубі її голос почув рекрутер студії звукозапису «Capitol Records», після чого відразу було укладено контракт.

1949 року голос Іми знали і в США і в Європі. Того ж року у подружжя народився син.

Перший, виданий у 1950 році в США альбом, мав назву «Voice of the Xtabay» («Capitol Records»). Він розійшовся тиражем 500 000 екземплярів — всі пісні виконувала, повторюючи щебетання птахів, при цьому на рекламу не було витрачено нічого. В 1950-х виступала у Карнегі-хол та Голлівуд-Боул — концерт 12 серпня 1950-го став легендарним, продюсером платівок Іми став Алан Лівінгстон. На початку 1950-х були неприємності з податковою поліцією, певний час подружжя не пускали до США. 1959 року отримала громадянство США.

Відвідувала СРСР — звідси почала своє світове турне, за особистою вказівкою Микити Хрущова гонорар їй виплачували валютою, виступала 6 місяців, відвідавши 40 міст. В СРСР її запам'ятали за виконанням «Гімну Сонцю» (так цензура переклала назву «Цнотлива для Бога Сонця»). Ця пісня в Перу сприймалася як реквієм за зниклою під ударами конкістадорів цивілізацією та культурою інків.

До кінця 1960-х років співачку стали дещо забувати. 1971 року повернулася жити в Перу, у 1980-х знову повернулася до США.

В 1990-х про Іму Сумак знову згадали, її пісня «Ataypura» звучала в фільмі «Великий Лебовські» братів Коен.

1992 року в прокаті Німеччини вийшов біографічний фільм «Yma Sumak: Hollywoods Inkaprinzessen». Її голос звучав у комедії 1999 року «Happy, Texas», Нанні Моретті використав дві пісні Іми в фільмі «Квітень» 1998.

2006 року уряд Перу нагородив Іму найвищою державною нагородою — «Орденом Сонця».

Останні роки вела усамітнене життя та приховувала подробиці біографії. Померла в Лос-Анжелесі у будинку людей похилого віку після восьми місяців лікування від раку прямої кишки. Похована в Голлівуді на цвинтарі Hollywood Forever.

Цікавинки[ред. | ред. код]

У фільмі «Планета штормів», що вийшов на радянські екрани 1962 року, звучання синтезатора відтворювала Іма Сумак (Інва Мула в фільмі Люка Бессона «П'ятий елемент» виконує арію «Oh, giusto cielo!.. Il dolce suono» з опери Гаетано Доніцетті «Лючія ді Ламмермур» в діапазоні двох октав, комп'ютерна обробка розширила до 4,5).

Гастролі Іми в СРСР обірвалися, на десятиліття вона була «під забороною» — співачка влаштувала скандал через виявлених у номері готелю тарганів.

Мала досить важкий характер, виступи та концерти часто скасовувалися через її небажання виконувати вказівки продюсерів та іміджмейкерів, відмовлялася одягатися за голлівудськими стандартами.

У кінці 1980-х років вчені запропонували за допомогою комп'ютерного аналізу дослідити її унікальні вокальні дані, Іма відмовилася, відповівши, що вона не піддослідний щур.

Родина[ред. | ред. код]

1942 року вийшла заміж за композитора й імпресаріо Мойсеса Віванко, виховали сина Чарльза. Двічі розводилися (подейкують, що розлучення 1957 року було фіктивним — з огляду на намагання уникнути сплати податків)[3], остаточно пара розійшлася 1965 року.

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми

  • «Odeon», 1943,
  • «Voice of the Xtabay», 1950, 1955 (співала голосами птахів, які чула в своєму селі), диск без жодної реклами став бестселером,
  • «Legend Of The Sun Virgin», 1952
  • «Moises Vivanco — Inca Taqui», 1953,
  • «Mambo!», 1954
  • «Flahooley (Original Broadway Cast)», 1957
  • «Legend Of The Jivaro», 1957
  • «Fuego Del Ande», 1959,
  • «Recital Yma Sumac», 1961, Бухарест,
  • «Zpívá Yma Sumac», 1965
  • «Mіracles», 1971, London Records,
  • «Twice as Much», 1992
Nuvola apps arts.svg Зовнішні аудіофайли
Nuvola apps arts.svg El cóndor pasa, текст Пола Саймона

Платівки

  • «Dance Of The Moon Festival (Choladas) / Virgin Of The Sun God (Taita Inty)», 1950,
  • «Virgin Of The Sun God (Taita Inty) / Lure Of The Unknown Love (Xtabay)», 1950,
  • «Vocal Solo with Orchestra», 1950,
  • «Dance of the Moon Festival», 1950,
  • «Dance Of The Winds / Chant Of The Chosen Maidens», 1950,
  • «Birds / Nadjala's Lament», 1951,
  • «Wimoweh / Babalu», 1952,
  • «Legend Of The Sun Virgin», 1952,
  • «Yma Sumac, Moises Vivanco — Inca Taqui», 1953,
  • «Yma Sumac And Moises Vivanco — Moises Vivanco And His Peruvians — K'arawi (Planting Song) / Cumbe-Maita (Calls Of The Andes)», 1953,
  • «Mambo! (Part 1)», 1954,
  • «Mambo! (Part 2)», 1954,
  • «Virgin Of The Sun God (Taita Inty) / Lure Of The Unknown Love (Xtabay)», 1955,
  • «Voice Of The Xtabay (Part 4)», 1955,
  • «Legend Of The Jivaro (Part 1)», 1957,
  • «Legend Of The Jivaro (Part 2)», 1957,
  • «Legend Of The Sun Virgin (Part 3)», 1958,
  • «Legend Of The Sun Virgin (Leyenda De La Virgen Del Sol) Part. 2», 1958,
  • «Legend Of The Sun Virgin», 1958,
  • «Legend Of The Sun Virgin (Leyenda De La Virgen Del Sol) Part 1», 1958,
  • «Medicine Man / Remember», 1972,
  • «Mambo ConFusion», 1991,
  • «Carnaval Indio», Parlophone Records,
  • «La Sirena».

Компіляції[ред. | ред. код]

  • «Presenting Yma Sumac (In A Collection Of Early Recordings)», 1952,
  • «Greatest! „Chanto Incas“», 1975,
  • «Con Plumas, Vol.II», 1982,
  • «The Spell Of Yma Sumac», 1987
  • «Enchantress», 1989,
  • «Préférences Vol. 1», 1991,
  • «Préférences Vol. 2», 1991,
  • «The Very Best Of Yma Sumac — Dance Of The Moon Festival», 1992,
  • «Destination Perou», 1993,
  • «Voice Of The Xtabay…And Other Exotic Delights», 1995,
  • «Musica De Los Andes», 1996,
  • «The Very Best Of Yma Sumac», 1997,
  • «La Voz», 1997,
  • «Amor Indio», 1997,
  • «Shou Condor», 1997,
  • «The Ultimate Yma Sumac Collection», 2000,
  • «The Exotic Sounds Of Yma Sumac», 2002,
  • «Virgin Of The Sun God», 2002,
  • «Kon Tiki», 2003,
  • «Karibe Taki», 2005,
  • «Queen Of Exotica», 2005, Blue Orchid,
  • «Queen Of Exotica», 2005, Universe,
  • «The Sun Virgin», 2006,
  • «A Proper Introduction To Yma Sumac — Queen Of Exotica», 2006,
  • «Greatest Hits», 2008,
  • «The Exotic Lure Of Yma Sumac», 2008,
  • «Calls Of The Andes», 2008,
  • «Ataypura — 76 Hits And Rarities From The Goddess Of Exotica», 2012,
  • «Seven Classic Albums», 2012,
  • «The Essential Recordings», 2015,

Різні видання[ред. | ред. код]

  • «Песни Инков», 1960, «Аккорд»,
  • «Sampler Exotica», 1996, «The Right Stuff»

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • «Texaco Star Theater», сезон 1948 року, США,
  • «The Colgate Comedy Hour», сезон 1950 року, США,
  • «The Ernie Kovacs Show», США, 1952, 1-й сезон,
  • «Секрети інків» («Secret of the Incas»), 1954, США, Корі-Тіка,
  • «Climax!», серіал, 1954—1958, США, Марія Сантес,
  • «Омар Хайям», 1957, США, Каріна,
  • «Música de siempre», 1958, Мексика,
  • «Las canciones unidas», 1960, Мексика,
  • «Annie, the Women in the Life of a Man», 1970, США,
  • «The Apple», 1980, США, епізод, нема в титрах,
  • «Late Night with David Letterman», серіал, 1982—1993, США,
  • «Yma Sumac — Hollywoods Inkaprinzessin», 1991, Німеччина.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • Кавалер Великого хреста ордену Сонця Перу

У літературі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]