Імператори династії Мін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Імператори династії Мін

Династія Мін (明朝; 13681644)[ред. | ред. код]

Портрет рід ім'я Роки життя Роки правління Девіз Примітки Посмертне храмове ім'я[1]
1 明太祖.jpg Чжу

Zhū
Юаньчжан
元璋
Yuán-zhāng
13281398 13681398 Хуну
洪武
Hóngwǔ
Засновник імперії Таі-дзу
太祖
Tàizǔ
2 Jianwen Emperor2.jpg Юньвень
允炆
Yǔnwén
13771402 13981402 Цзяньвень
建文
Jiànwén
онук Юаньчжана. Хуейді
惠帝
Hùidì
3 明太宗.jpg Ді

13601424 14021424 Юнле
永樂
Yǒnglè
син Юаньчжана. Тай-дзун (до 1537 р.)
太宗
Tàі-zōng
Ченг-дзу (з 1537 р.)
成祖
Chéngzǔ [2]
4 明仁宗.jpg Гаочі
高熾
Gāochì
13781425 14241425 Хунсі
洪熙
Hóngxī
Син Ді Женьдзун
仁宗
Rénzōng
5 明宣宗.jpg Чжанцзі
瞻基
Zhān-jī
13981435 14251435 Сюаньде
宣德
Xūan-dé
Син Гаочі Сюаньдзун
宣宗
Xūan-zōng
6 明英宗.jpg Цічжень[3]
祁鎮
Qí-zhēn
14271464 14351449 Джен-тунг (14351449)
正統
Zhèng-tǒng
Син Чжанцзі Їндзун
英宗
Yīngzōng
7 Jingtai.jpg Ціюй
祁鈺
Qíyù
14281457 14491457 Цзінтай
景泰
Jǐng-tài
Син Чжанцзі і брат Цічжень. Дайдзун
代宗
Dài-zōng
明英宗.jpg Цічжень
祁鎮
Qízhēn
14271464 14571464 Т'єн-шунь
天順
Tiānshùn
Їндзун
英宗
Yīng-zōng
8 明憲宗.jpg Цзяньшень
見深
Jiànshēn
14471487 14641487 Ченг-хуа
成化
Chéng-huà
Син Цічженя Сьєн-дзунг
憲宗
Xiàn-zōng
9 明孝宗.jpg Ютан
祐樘
Yòutáng
14701505 14871505 Хунг-джи
弘治
Hóng-zhì
Син Цзяньшеня Сяо-дзунг
孝宗
Xiào-zōng
10 明武宗.jpg Хоучжао
厚照
Hòu-zhào
14911521 15051521 Джен-де
正德
Zhèng-dé
Син Ютана Ву-дзунг
武宗
Wǔzōng
11 明世宗.jpg Хоуцун
厚熜
Hòu-cōng
15071567[4] 15211567 Тья-тьінг
嘉靖
Jiā-jìng
Онук Цзяньшеня Ші-дзунг
世宗
Shì-zōng
12 明穆宗.jpg Цзайхоу
載垕
Zài-hòu
15371572 15671572 Лунг-чінг
隆慶
Lóng-qìng
Син Хоуцуна. Му-дзунг
穆宗
Mù-zōng
13 明神宗.jpg Їцзюнь
翊鈞
Yìjūn
15631620 15721620 Ван-лі 15721620
萬曆
Wàn-lì
Син Цзайхоу Шен-дзунг
神宗
Shén-zōng
14 明光宗.jpg Чанло
常洛
Chángluò
15851620 1620 Таі-чанг 1620
泰昌
Tài-chāng
Син Їцзюня. Гуанг-дзунг
光宗
Guāng-zōng
15 明熹宗像.jpg Юцзяо
由校
Yóu-xiào
16051627 16201627 Т'єн-чі
天啟
Tiān-qǐ
Син Чанло Сі-дзунг
熹宗
Xī-zōng
ѦѦѦ16 Ming Chongzhen.jpg Юцзянь
由檢
Yóu-jiǎn
16111644 16271644 Чунг-джен 16271644
崇禎
Chóngzhēn
Син Чанло. Сі-дзунг
思宗
Sī-zōng

Династія Південна Мін (明朝; 1644—1661)[ред. | ред. код]

Династія Південна Мін 明朝 (1644—1661)
Особисте ім'я
и титул
Реальний статус Роки правління і ставка Девіз
правління
Значення
девізу
Чжу Юсун

朱由崧 Zhū Yóusōng
(Фу-ван)

імператор 16441645
Нанкін
Хунгуан

弘光 Hóngguāng

Велике Сяйво
Чжу Чанфан

朱常淓 Zhū Chángfāng
(Лу-ван)

імператор 1645
Ханчжоу
відсутній відсутній
Чжу Їхай

朱以海 Zhū Yǐhǎi
(Лу-ван)

тимчасовий
правитель
1645-1646
Шаосін
Датун Велика єдність
Чжу Юцзянь

朱聿鍵 Zhū Yóujiàn
(Тан-ван)

імператор 1645-1646
Фучжоу
Лун'у

隆武 Lóngwǔ

Піднесена

Войовничість

Чжу Юйюе

朱聿[金粵] Zhū Yùyuè
Тан-ван

імператор 16461647
Гуанчжоу
Шао У

紹武 Shàowǔ

Спадкова
Войовничість
Чжу Юлан

朱由榔 Zhū Yóuláng
(Гуй-ван)

тимчасовий правитель 16461659
Чжаоцін, Учжоу, Наньнін, Гуйлінь, джунглі на бірманському кордоні
Юнлі

永曆 Yǒnglì

Вічне Довголіття

Володарі Тайваню (16611683)[ред. | ред. код]

Володарі Тайваню (16611683)
Особисте ім'я
і титул
Статус Роки правління Девіз
правління[5]
Значення
девізу
Чжен Ченгун

郑成功 Zhèng Chénggōng

Головнокомандувач 16611662 Юнлі Вічне
Довголіття
Чжен Цзін

鄭經 Zhèng Jīng

Головнокомандувач 16621681 -"- -"-
Чжен Кецзан

鄭克[⿱臧土] Zhèng Kèzang

тимчасовий правитель 1681 -"- -"-
Чжен Кешуан

鄭克塽 Zhèng Kèshuǎng

тимчасовий правитель 1681-1683 -"- -"-

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Оскільки часто посмертні і храмові імена присвоювалися імператорами різних династій, зазвичай на початку імені використовують приставку у вигляді назви династії. Наприклад, імператора Хун'у, також називають Мінг Таі-цзу.
  2. В 1537, імператор Джу Хоу-цунг дав імператору Джу Ді нове посмертне храмове ім'я: Tsai, Shih-Shan Henry (2002). Perpetual Happiness: The Ming Emperor Yongle. University of Washington Press. с. =211. ISBN 0-295-98124-5. 
  3. Повторно.
  4. B російській історіографії, включаючи Непомніна, закінченням правління вказується 1566, хоча підстав для цього немає, оскільки імператор прожив до 1567 року.
  5. Тайвань під владою «династії Чженов» вважався частиною імперії Мін. Його правителі визнавали й використовували девіз правління Гуй-вана - останнього володаря Південної Мін.

Джерело[ред. | ред. код]

  • Непомнин, Олег Ефимович. История Китая. Эпоха Цин. — Видавнича фірма «Восточная литература» РАН, 2005. — С. 647-650. — ISBN 5-02-018400-4.