Імператор Ен'ю
| Імператор Ен'ю | |
|---|---|
| яп. 円融天皇 | |
| Народився | 959[1][2] або 12 квітня 959 |
| Помер | 991[1][2] або 1 березня 991 En'yū-ji Templed, Хейан-кьо |
| Поховання | Utanod |
| Країна | Японія |
| Діяльність | правитель |
| Знання мов | японська |
| Посада | імператор Японії |
| Рід | Імператорський дім Японії |
| Батько | Імператор Муракамі |
| Мати | Fujiwara no Anshid |
| Брати, сестри | Yasuko-naishinnōd, Seishi-naishinnōd, Hoshi-naishinnōd, Senshi-naishinnōd, Hirohira-shinnōd, Akihira-shinnōd, Tamehira-shinnōd, Munehira-shinnōd, Імператор Рейдзей і Tomohira-shinnōd |
| У шлюбі з | Fujiwara no Koshid, Fujiwara no Junshid, Fujiwara no Senshid, Sonshi-naishinnōd і Chujo-Miyasudokorod |
| Діти | Імператор Ітідзьо |
Імператор Ен'ю́ (яп. 円融天皇, えんゆうてんのう, ен'ю тенно; 12 квітня 959 — 1 березня 991) — 64-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 5 листопада 969 — 24 вересня 984[3].
П'ятий син імператора Муракамі та дружини Ансі, доньки Фудзівара но Моросуке. У вісім років став наслідним принцом і через два роки зійшов на престол[4]. Фактична влада належала сессьо (регенту) Фудзівара но Санейорі, який помер 970 року. Його змінив на посаді Фудзівара но Коретада. Було прийнято домовленність, що нащадки Ен'ю́ і Рейдзея повинні змінювати на імператорському один одного почергово.
972 року проведено гемпуку (церемонію повноліття) імператора. Того ж року після смерті Коретади на посаду кампаку під впливом матері-імператриці призначається Фудзівара но Канеміті, який перебрав управління в державі. 8 червня 976 року імператорський палац горів, при цьому Священне дзеркало почорніло до такої міри, що не відбивало світла[5].
977 року після смерті Фудзівара но Канеміті його посаду отримав Фудзівара но Йорітада. 31 грудня 980 року імператорський палац знову горів, а Священне дзеркало було наполовину зруйновано. 5 грудня 982 імператорський палац втретє горів, а Священне дзеркало перетворилося на шматок розплавленого металу, який було зібрано та подаровано імператору. Останній весь час більше придуляв уваги літературі та релігійним церемоніям. За його панування було відновлено імператорські процесії до святилищ Хатімана і Хірано.
У двадцять шість років зрікся престолу на користь свого молодшого брата — принца Моросади, що став відомий як імператор Кадзан, наступного року — постригся у буддійські ченці під ім'ям Конгохо[4].
Мав п'ятьох дружин та єдиного сина (мати — Фудзівара-но Мітінаґа)[4].
Збереглася приватна збірка його віршів — «Ен'ю-но ін-но онсю»[4].
- 1 2 Faceted Application of Subject Terminology
- 1 2 Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
- 1 2 3 4 Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 53.
- ↑ Brown, Delmer M. and Ichirō Ishida, eds. (1979). Gukanshō: The Future and the Past. Berkeley: University of California Press, p. 300
- Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.