Перейти до вмісту

Імператор Конін

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імператор Конін
яп. 光仁天皇 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився18 листопада 709 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 січня 782 (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Хейдзьо-кьо, Провінція Ямато, Кінай, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНара Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЯпонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправитель Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаімператор Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
РідІмператорський дім Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
Батькопринц Сікіd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиKi no Tochihimed Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриКасугауd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зInoe-naishinnōd, Takano no Niigasad, Fujiwara no Ubukod і Fujiwara no Sōshid Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиКайдзьоd, Noto-naishinnōd, Prince Sawarad, Імператор Камму, Sakahitod, Osabe-shinnōd, Hieda-shinnōd і Minuma-naishinnōd Редагувати інформацію у Вікіданих

Імператор Ко́нін (яп. 光仁天皇, こうにんてんのう, конін тенно; 18 листопада 709(07091118) — 11 січня 782) — 49-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 23 жовтня 770 — 30 квітня 781[1].

Був онуком імператора Тендзі, сином принца Сьокі та Кі но Тоті-хіме. Замолоду звався принц Сіракабе. Оженився на принцесі Іное, доньці імператора Сьому.

770 року після смерті імператриці Сьотоку чернець Докьо спробував захопити трон, але цьому завадив Фудзівара но Накамаро. Невдовзі за підтримки останнього зайняв трон, незважаючи на спротив впливового міністра Кібі но Макібі, що підтримував кандидатуру принца Тіну, онука імператора Темму. Того ж року оголосив сина — принца Осабе — спадкоємцем трону. 772 року замінив останнього на принца Ямабе. 773 року звинуватив імператрицю Іное та принца сабе у вбивстві своєї сестри принцеси Наніви через прокляття, внаслідок чого позбавив цих двох звань, перевів до стану простолюдинів та відправив під арешт у провінцію Ямато.

Протягом 776—777 року країну охопили різні стихійни лиха. 777 року тяжко захворів імператор та його спадкоємець. У квітні 780 року відправлено військо на чолі із сейї-сьоґуном Фудзівара но Цуґінавою для придушення повстання племені ебісу, одного з народів еміші.

У лютому 781 року його фізичний та розумовий стан різко погіршився, внаслідок чого у квітні зрікся влади на користь свого сина — принца Ямабе, що став відомий як імператор Камму.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Усі дати подані за європейським календарем.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.

Посилання

[ред. | ред. код]