Імператор Хіґасіяма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імператор Хіґасіяма
яп. 東山天皇
Emperor Higashiyama.jpg
Народився 21 жовтня 1675(1675-10-21)
Кіото, Японія
Помер 16 січня 1710(1710-01-16) (34 роки)
Кіото, Японія
·натуральна віспа
Поховання Tsuki no wa no misasagid
Країна Flag of the Tokugawa Shogunate.svg Сьоґунат Едо
Японія
Діяльність суверен
Знання мов японська
Титул імператор Японії
Посада імператор Японії
Рід Імператорський дім Японії
Батько Імператор Рейґен
Мати Empress Dowager Keihōd
Родичі Q110817730?[1] і Kyōgoku-no-miya Yakahito-shinnōd[2]
Брати, сестри Masako-naishinnōd, Yoshiko-naishinnōd, Kyōgoku-no-miya Ayahito-shinnōd, Saku-no-miyad, Gyōen-hosshinnōd і Arisugawa-no-miya Yorihito-shinnōd
У шлюбі з Yukiko-joōd і Fujiwara no Yoshikod
Діти Akiko-naishinnōd, Імператор Накамікадо і Kan'in-no-miya Naohito-shinnōd
Flag of the Japanese Emperor.svg

Імператор Хіґасія́ма (яп. 東山天皇, ひがしやまてんのう, хіґасіяма тенно; 21 жовтня 1675 — 16 січня 1710) — 113-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 6 травня 1687 — 27 липня 1709[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Імператор Хіґасіяма народився 21 жовтня 1675 року. Він був п'ятим сином Імператора Рейґена. Матір'ю хлопчика була Мацукі Мунеко, донька міністра печатки Мацукі Муненаґи. Новонародженому дали ім'я Асахіто і титул принц Ґо[4].

1682 року принца проголосили спадкоємцем трону, а наступного року дарували титул Великий син Імператора. Надання цього титулу відбулося вперше за останні 300 років[4][5].

В травні 1687 року принц отримав від батька пост правителя Японії і зійшов на трон під іменем Імператора Хіґасіяма. Після церемонії інтронізації, новий монарх провів стародавній обряд дайдзьое — жертвування Імператорським пращурам та божествам Неба і Землі нових злаків, з молитвою за процвітання і спокій країни. Цей обряд був реставрований за планом його батька з метою відродження авторитету Імператорського двору[4].

Протягом 23-літнього правління Імператора Хіґасіями стосунки між Імператорським двором і сьоґунатом Токуґава були дружніми. Завдяки дозволу сьоґуна Токуґави Йосімуне дохід Імператора було збільшено з 10 тисяч до 30 тисяч коку, а також проведено перебудову Імператорського палацу.

27 липня 1709 року Імператор Хіґасіяма передав престол своєму сину Ясухіто, який прийняв ім'я Імператора Накамікадо. Сам відставний монарх взяв собі титул Верховного Імператора[4].

16 січня 1710 року Імператор Хіґасіяма помер у 34-річному віці від натуральної віспи[6]. Його поховали в гробниці Цукінова[7], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.[4][8].

Генеалогічне дерево[ред. | ред. код]

 
(107) Ґо-Йодзей
 
(108) Ґо-Мідзуноо
 
(109) Мейсьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Нобухіро
 
 
(110) Ґо-Комьо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіхіто
 
 
(111) Ґо-Сай
 
Юкіхіто
 
Тадахіто
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Акійосі
 
 
(112) Рейґен
 
(113) Хіґасіяма
 
(114) Накамікадо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоріхіто
 
 
Наохіто
 
 
 
 
 
 
 
 
Йосіко
 


Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://geocity1.com/okugesan_com/tenno3.html#higashiyama
  2. https://geocity1.com/okugesan_com/tenno3.html#hachijo
  3. Усі дати подані за європейським календарем.
  4. а б в г д Імператор Хіґасіяма // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  5. Великий син Імператора // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
  6. Існує ще вітряна віспа, яка практично несмертельна, тому аби відрізнити її від смертельної віспи останню іменували натуральною або великою.
  7. 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
  8. Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії

Джерела та література[ред. | ред. код]

Імператор Хіґасіяма // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

  • (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання[ред. | ред. код]