Імператор усіх хвороб: біографія раку (книжка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Імператор усіх хвороб: біографія раку
Muckerjee cover.jpg
Обкладинка українського видання. Видавництво Жупанського. 2013 рік.
Автор Сіддгартха Мукерджі
Назва мовою оригіналу англ. The Emperor of All Maladies: A Biography of Cancer
Країна Україна Україна
Мова українська
Тема онкологія
Жанр Науково-художній
Видавництво Видавництво Жупанського
Публікація 2013
Media type друкована книга
Сторінки 520
ISBN ISBN 978-966-2355-36-9
перекладач: Олег Король

Імпера́тор усі́х хворо́б: біогра́фія ра́куангл. оригіналі The Emperor of All Maladies: A Biography of Cancer) — це науково-популярна праця про рак, яку написав Сіддгартха Мукерджі, американський онколог індійського походження. Удостоєна Пулітцерівської премії 2011 року.

Загальні дані[ред.ред. код]

16 листопада 2010 року видавництво «Чарлз Скрибнерз сонз» (Charles Scribner's Sons), що входить у склад компанії «Саймон і Шустер» (Simon & Schuster), опублікувало книжку «Імператор усіх хвороб: біографія раку» (The Emperor of All Maladies: A Biography of Cancer. 592 с. ISBN 978-1-4391-0795-9)[1].

Журнал «Опра» (The Oprah) ввів цей твір у свій список десяти найкращих книжок 2010 року (Top 10 Books of 2010)[2]. Книжка потрапила у списки десяти найкращих, складені в часописах «Нью-Йорк таймс» (The New York Times)[3] і «Тайм» (Time)[4], — відповідно The 10 Best Books of 2010 і Top 10 Nonfiction Books.

2011 року «Імператора усіх хвороб» номіновано як фіналіста Премії Гуртка критиків вітчизняної книжки (National Book Critics Circle Award). 18 квітня автора нагородили Пулітцерівською премією в номінації «Загальна нехудожня література» (General Nonfiction)[5][6]. У резюме журі зазначило, що ця книжка —

« ...вишукана розвідка — як клінічна, так і біографічна, в довгій історії підступної хвороби, яка, незважаючи на стрімкий поступ у лікуванні, досі терзає медичну науку[7].
Оригінальний текст (англ.)

...an elegant inquiry, at once clinical and personal, into the long history of an insidious disease that, despite treatment breakthroughs, still bedevils medical science.

 »

2011 року Мукерджі дістав Вілсонівську літературно-наукову премію. Журнал «Нью-Йорк таймс маґазин» (The New York Times Magazine) назвав «Імператора усіх хвороб» однією із ста найвпливовіших книжок, надрукованих англійською мовою[8]. Журнал «Тайм» ввів Сіддгартху Мукерджі у список ста найвпливовіших осіб (100 most influential people) а його твір — у список ста найкращих нехудожніх книжок від 1923 року[8].

Опис[ред.ред. код]

У цій книжці оповідь іде двома лініями. Одна — це історія лікування та дослідження раку[9]. Друга лінія — від першої особи автора як гематолога й онколога в Массачусетській головній лікарні.

Мукерджі провадить історію раку від часів, коли цю хворобу 4600 років тому ідентифікував єгипетський медик Імхотеп. Давні греки нічого не знали про клітину, натомість були ознайомлені з гідравлікою, тож започаткували теорію про чотири рідини в організмі, від співвідношення яких залежить стан здоров'я. Гален висунув гіпотезу, що рак починається через надмір чорної жовчі, і такий погляд панував до початку XIX століття. Згодом, з розвитком цитології та генетики, поставали різні теорії виникнення раку.

Цю хворобу здавна пробували лікувати терапевтичним і хірургічним способами. Перший із них зводився до застосування внутрішніх засобів, як-от свинцеві настоянки, екстракт миш'яку, кабанячі зуби, лисячі легені, терта слонова кістка, мелені білі корали, іпекакуана, сенна та інші. Зовнішніми засобами правили мазі на основі козячого посліду, жаб, гусячих лапок, вонючого ромену, черепашачої печінки і такого іншого[10]. Другий спосіб полягав у кровопусканні та видаленні пухлин (зрідка, у випадках, коли їх добре видно). Першою із зафіксованих в історії прооперованих пацієнтів була Атосса, дружина перського царя Дарія І, якій грецький раб Демосед видалив пухлину на грудях[10].

У 1760-х роках Джон Гантер почав широко застосовувати хірургічні методи боротьби з раком, а в XIX столітті їх розвинуто і вдосконалено. Агресивний метод Вільяма Голстеда полягав у тому, щоб видаляти не тільки злоякісні пухлини, але й сусідні з ними здорові тканини, на які могла б поширюватися хвороба.

1896 року Еміль Ґруббе вперше застосував радіотерапію в лікуванні раку молочної залози.

Відкривачем хіміотерапії став Сідні Фарбер і застосував цей новий метод у лікуванні лейкемії, раку клітин крові. Цю хворобу вперше спостерігав Рудольф Вірхов, а Ернст Нойманн локалізував патологію в кістковому мозку. Життєдіяльність лейкозних клітин залежить від ферменту дигідрофолат редуктази. Хімічні речовини, які синтезував Єллапрагада Суббарао, Сідні Фарбер використовував, щоб блокувати цей фермент і нищити ракові клітини. Таким чином вдавалося досягати тимчасової ремісії в перебігу недуги.

У книжці доведено історію боротьби з раком до останніх наукових досліджень і методів лікування, зокрема досягнень у хіміотерапії та цільовій (тарґетній) терапії[11], звершення Проекту геному людини й активної роботи над Атласом ракового геному.

Зі слів автора, ця праця стала відповіддю на заувагу пацієнта: «Я готовий і далі вести боротьбу, але мені треба знати, що воно таке, проти чого я борюся»[12].

Мукерджі сказав, що на його твір вплинули дві книжки — And the Band Played On Ренді Шилтса і The Making of the Atomic Bomb Річарда Роудза, а визначальним став задум написати «Імператора» як біографію[13].

« Ця книжка — біографічна в прямому розумінні цього слова, спроба проникнути у свідомість цієї безсмертної недуги, зрозуміти її особистість, зняти покрив таємничости з її поведінки.  »


Працю можна назвати біографічною ще й тому, що у виклад теорій та способів автор органічно вплітає біографії медиків і пацієнтів. Зокрема відзначені Сідні Фарбер і Мері Ласкер — «сучасники, ідеалісти, діти повоєнного буму науки і техніки в Америці. Обох їх затягнув вир гіпнотичного, нав'язливого прагнення розпочати національну „війну з раком“»[10].

У другій сюжетній лінії «Імператора усіх хвороб» автор описує переживання й пережиття — свої і пацієнтів. Зосібна передано історію хворої на білокрів'я Карли Рід — від початку майже до кінця книжки. У творі вжито багато цитат із відомих авторів — Шекспіра, Блейка, Свінберна, Беллока, Еліота, Мілоша, Ахматової, Солженіцина та інших.

Відгуки[ред.ред. код]

  • «Завдяки глибокому співчуттю Мукерджі — до ракових хворих, їхніх родичів, як і до самих онкологів, що дуже часто мало чим можуть обнадіяти — ця книжка стала дуже людяною історією невловимої й непростої хвороби» — Amazon.com Review
  • «Надзвичайне досягнення» — «Нью-йоркер»
  • «Пора привітати нову зірку в сузір'ї великих письменників-медиків» — «Вашингтон пост»
  • «Авторитетно… Маленьке чудо проникливости, розмаху, темпу, структури і ясности» — «Клівленд плейн дилер»
  • «Цей том забезпечить Сіддгартсі Мукерджі належне місце в пантеоні великих популяризаторів-просвітників нашої епохи» — «Бостон ґлоб»

Нагороди і почесні звання[ред.ред. код]

  • 2010: New York Times Notable Book of the Year — книжка увійшла у складений газетою «Нью-Йорк таймс» список ста вартих уваги книжок року
  • 2010: New York Times Best Books of the Year — книжка увійшла у визначене газетою «Нью-Йорк таймс» число десяти найкращих книжок року
  • 2010: New York Times Bestseller — книжка увійшла у складений газетою «Нью-Йорк таймс» список бестселерів року
  • 2010: Time Magazine's Best Books of the Year — книжка увійшла у складений журналом «Тайм» список найкращих книжок року
  • 2010: Time Magazine's Best Books of the Year — книжка увійшла у складений журналом «Тайм» список найкращих книжок року
  • 2010: Los Angeles Times Book Prize, finalist — фінал здобуття Книжкової премії «Лос-Анджелес таймс»
  • 2010: Gabrielle Angel's Leukemia Foundation Award — Премія Янгольського лейкемійного фонду Ґабрієлли
  • 2011: Pulitzer Prize, The Emperor of All Maladies — Пулітцерівська премія
  • 2011: PEN/E. O. Wilson Literary Science Writing Award — Вілсонівська літературно-наукова премія
  • 2011: National Book Critics Circle Award, finalist — фінал здобуття Премії Гуртка критиків вітчизняної книжки
  • 2011: Time Magazine's 100 Best Non-Fiction Books since 1923 — книжка увійшла у складений журналом «Тайм» список ста найкращих нехудожніх книжок, опублікованих від 1923 року
  • 2011: Wellcome Trust Book Prize, shortlist — претендент на здобуття Премії схвалення вартих довіри книжок[14]
  • 2011: The Guardian Prize;— Премія газети «Ґардіан»
  • 2012: Boston Public Library Literary Lights — Премія «Світло літератури» від Бостонської публічної бібліотеки

Український переклад[ред.ред. код]

У 2013-му році книжку «Імператор усіх хвороб: біографія раку» опублікувало київське Видавництво Жупанського. Переклад з англійської Олега Короля. Редактор видання Леся Пішко, художній редактор Оксана Баратинська, оригінал-макет — Олексія Жупанського. 520 с. ISBN 978-966-2355-36-9. Підписано до друку 08.02.2013. Наклад 2000 примірників.

Книжку видано з ініціативи й за підтримки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України».

Відгуки[ред.ред. код]

Нагороди і відзнаки[ред.ред. код]

На XX Форумі видавців у Львові «Імператор усіх хвороб» увійшов у двадцятку найкращих книжок форуму, а перекладача нагороджено персональною відзнакою та сертифікатом від члена журі Ольги Герасим'юк «за визначний внесок в український переклад спеціальної літератури, що утверджує людяність»[15].

Переклади іншими мовами[ред.ред. код]

Екранізація[ред.ред. код]

У березні 2015 року у США на основі книжки «Імператор усіх хвороб» знято трисерійний документальний фільм «Cancer» («Рак») загальною тривалістю 660 хвилин. Режисер — Барак Ґудман (англ. Barak Goodman), продюсер — Кен Бернз[16][17][18][19].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Mukherjee, Siddhartha (16 November 2010). The Emperor of All Maladies: A Biography of Cancer. Simon and Schuster. ISBN 978-1-4391-0795-9. Retrieved 6 September 2011
  2. Sehgal, Parul. «The Emperor of All Maladies (Book Review)». Oprah.com. Retrieved 6 September 2011
  3. «The 10 Best Books of 2010». The New York Times. 1 December 2010. Retrieved 6 September 2011.
  4. «The Top 10 Everything Of 2010». Time. 9 December 2010. Retrieved 6 September 2011
  5. The 2011 Pulitzer Prize Winners. Сайт The Pulitzer Prizes
  6. An Oncologist Writes 'A Biography Of Cancer'. Сайт NPR Books, 17.11.2010
  7. «The 2011 Pulitzer Prize Winners: General Nonfiction». The Pulitzer Prizes. Retrieved 12 November 2013
  8. а б Gilbert Cruz (17 August 2011). «All-TIME 100 Nonfiction Books: The Emperor of All Maladies». TIME. Retrieved 17 October 2013
  9. Susan Okie. Review: "The Emperor of All Maladies: A Biography of Cancer, " by Siddhartha Mukherjee. Сайт Denver Post, 28.11.2010
  10. а б в «Імператор усіх хвороб», с. 54
  11. Roy, Amit (10 November 2009). «Chronicler of cancer, emperor of maladies». The Telegraph — Calcutta (Kolkata). Retrieved 6 September 2011
  12. McGrath, Charles. «How Cancer Acquired Its Own Biographer». Сайт The New York Times, 08.11.2010
  13. McGrath, Charles. «How Cancer Acquired Its Own Biographer». Сайт The New York Times, 08.11.2010]
  14. Joanna Bourke. «2011 Wellcome Trust Book Prize shortlist». Сайт The Lancet, 10.10.2011
  15. На 20-му «Форумі видавців у Львові» презентували український переклад книги Сіддгартхи Мукерджі «Імператор усіх хвороб: Біографія раку». Сайт Фонду Ріната Ахметова, 13.09.2013
  16. Genzlinger, Neil (March 27, 2015). Review: In ‘Cancer: The Emperor of All Maladies,’ Battling an Opportunistic Killer. New York Times. Процитовано March 31, 2015. 
  17. McNamara, Mary (March 30, 2015). Review: PBS' 'Cancer' documentary cuts to the heart of the matter. Los Angeles Times. Процитовано April 1, 2015. 
  18. Szabo, Liz (March 29, 2015). Ken Burns tackles history of cancer. USA Today. Процитовано April 1, 2015. 
  19. Herper, Matthew (March 31, 2015). What I Hope Everyone Learns From PBS' Big Cancer Documentary. Forbes. Процитовано April 2015. 

Зовнішні зв'язки[ред.ред. код]