Імператор Ґеммей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Імператор Генмей

元明天皇

Empress Gemmei.jpg
Народилася 23 квітня 660
Померла 29 грудня 721
Нара
Підданство Японія
Діяльність поет
Посада Імператор Японії
Батько Імператор Тендзі
Мати Імператор Дзіто
Брати, сестри Princess Ōe[d], Princess Tōchi[d], Takata[d], Ki[d], Імператор Дзіто, Taki-no-himemiko[d], Princess Ōku[d], Hatsusebe[d], Izumi[d], Princess Minabe[d], Minushi[d], Princess Tajima[d], Princess Yamanobe[d], Niitabe[d], Princess Ōta[d], Aga no Hime Miko[d], Asuka[d], Prince Kusakabe[d], Prince Kawashima[d], Shiki no miko[d], Prince Takeru[d], Niitabe-shinnō[d], Prince Shiki[d], Abe no Miko[d], Prince Ōtsu[d], Toneri-shinnō[d], Yuge[d], Hozumi-shinnō[d], Naga[d], Osakabe no Miko[d], Імператор Кобун і Prince Takechi[d]
У шлюбі з Prince Kusakabe[d]
Діти Імператор Ґенсьо, Імператор Момму і Kibi-naishinnō[d]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Імператор Гемме́й (яп. 元明天皇, げんめいてんのう, ґеммей тенно;23 квітня 660(06600423) — 29 грудня 721) — 43-й Імператор Японії, синтоїстське божество, 4-а жінка на Імператорському престолі Японії. Роки правління: 18 серпня 707 — 3 жовтня 715[1].

Ґеммей зайняла трон після смерті свого сина, Момму, і незабаром відреклася трону на користь своєї дочки, Ґенсьо.

В історії Японії Геммей була 4-ю з восьми жінок, що прийняли титул імператора. Три жінки-імператори до Генией були Суйко, Саймей та Дзіто. Чотири жінки, що правили після Геммей були Геншо, Коокен, Мейсьо та Го-Сакурамачі.

Традиційна розповідь[ред.ред. код]

До сходження на трон Хризантем, персональне імя Генмей було Абе-хіме.  Імператриця Генмей була 4-ю дочкою імператора Тенджі, і була молодшою сестрою імператриці Джіто від різних матерей. ЇЇ мама, Мей- но- Ірацуме(також відома як Сога-хіме), була дочкою Правого міністра (Udajin[2]) Сога-но-Кура-но-Ямада-но-Ішікава-но-Маро ( Також відомий як Сага Ямада-но Оомі ).

Основні події життя[ред.ред. код]

Генмей стала дружиною наслідного принці Кусакабе но Міко, який був сином імператора Тенму і імператриці Дзіто. Після смерті свого сина, імператора Момме у 707 році, вона посіла трон. Принаймні вважають, що вона прийняла роль імператриці, тому що імператор Момму відчув, що його син, онук Генмей, був ще дуже молодий, щоб противостояти тиску, який відчує ставши імператором.  

У тому ж 707  році у Тітібу в провінції Мусасі були виявленні довгоочікувані родовища міді.   708 році назва династії повинна була бути зміненою, щоб відзначити сходження на трон імператриці Генмей. Але вибір назви нового царування став, також, і способом відзначити відкриття довгоочікуваної міді. Тому створили новий термір - "Вадo" - що означає "Японська мідь".  5 травня 708 року ця мідь була представленна Генмей і офіційно визнана як "японська" ,  і в тому ж році в префектурі Омі було створено монетний двір.

Монумент мідній монеті у Сайтамі

У 708 році було назначенно нових міністрів. Правим міністром (удайдзін) став Фудзівара но Фухіто, а лівим (садайдзін)  - Ісонокамі но Маро. У 709 році прибули посли з Сілла, яких прийняв Фудзівара но Фухіто,  щоб підготувати грунт для подальших відвідувань. 

710-му імператриця Геммей започаткувала свою резиденцію в Нара.  Незабаром після того, як було зміненно назву династрії  на Вадо, імператором було видано наказ, щодо заснування нової столиці у Хейдзьо-ке в Нара в провінції Ямато. (Перенесення столиці відбувалося з приходом нової династії, однак вмператор Момму вирішив не переносити столицю, а лишитися в палаці Фудзівара, що був заснований ще імператрицею Дзіто.) Палац Імператриці Генмей був названий Нара-но-мія.

В 712 році по приказу Геммей була створенна офіційна імператорська хроніка, Кодзики ("Записи про діяння древності"). У 713 році по імператорському приказу було розпочато складання Фудокі[3](" Записки крайових звичаїв") - японські краєзнавчо-етнографічні твори з описом провінцій Японії. У 720 році, знову ж таки, за наказом Генмей було створенно "Ніхон Сєкі"[4] ("Аннали Японії") - офіційну імператорську хроніку, що являється по-суті експортним варіантом Кодзікі, написане на китайській мові за прикладом китайських літописів.

Геммей планувала залишатися на троні, поки її онук досягне зрілості і зможе самостійно правити. Однак у 715 році імператриця зреклася свого престолу на користь своєї дочки, старшоїсестри імператора Момму, яка потім стала відомою як Імператор Геншо. Після свого зречення вона була відома як Джайто-тенно. На пенції вона прожила 7 років, аж до смерті.

Наразі могила Геммей фактично є відома. Традиційно це вважається меморіал біля синтоїстського храму в Нара.

Девізи правління[ред.ред. код]

Імператор Геммей правила під наступними девізами:

  • Кейун (704-708)
  • Вадо (708-715)
  • Рейкі (715-717)
Прапор Японії Це незавершена стаття про Японію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Усі дати подані за європейським календарем.
  2. Правий міністр. Вікіпедія (uk). 2014-10-13. Процитовано 2017-05-31. 
  3. Фудокі. Вікіпедія (uk). 2016-05-12. Процитовано 2017-05-31. 
  4. Ніхон Сьокі. Вікіпедія (uk). 2016-05-12. Процитовано 2017-05-31. 

Джерела та література[ред.ред. код]

  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • История Японии / Под ред. А. Е. Жукова. — М.Институт востоковедения РАН, 1998. — Т. 1. С древнейших времён до 1968 г. — 659 с. — ISBN 5-89282-107-2.

Посилання[ред.ред. код]