Імператор Ґо-Сай
Імператор Ґо-Сай | |
---|---|
яп. 後西天皇 ![]() | |
![]() | |
Народився | 1 січня 1638 ![]() Кіото, Японія ![]() |
Помер | 22 березня 1685 (47 років) ![]() Кіото, Японія ![]() |
Поховання | Tsuki no wa no misasagid ![]() |
Країна | ![]() Японія ![]() |
Діяльність | Бгікшу ![]() |
Знання мов | японська ![]() |
Посада | імператор Японії ![]() |
Рід | Імператорський дім Японії ![]() |
Батько | Імператор Ґо-Мідзуноо ![]() |
Мати | Kushige Takakod ![]() |
Брати, сестри | Принцеса Нії, Yoshiko-naishinnōd, Teruko-naishinnōd, Onna Ni no miyad, Tsuneko-naishinnōd, Sōchō-joōd, Принцеса Бунсацу, Bunchi-joōd, Akiko-naishinnōd, Richū-joōd, Імператор Мейсьо, Yasuhito, Prince Hachijōd, Gyōjo-hosshinnōd, Shuchō-hosshinnōd, Sukehito-shinnōd, Імператор Рейґен, Імператор Ґо-Комьо, Kamo-no-miyad і Принц Сьодзьо ![]() |
У шлюбі з | Princess Akikod, Seikanji Tomokod, Iwakura Tomo'oki 's daughterd, Q110140329?, Umekōji Sadakod і Azechi no Tsuboned ![]() |
Діти | Hachijō-no-miya Osahito-shinnōd, Arisugawa-no-miya Yukihito-shinnōd, Kōben-hosshinnōd, Hachijō-no-miya Naohito-shinnōd, Rihō-joōd і Masuko-naishin'nōd ![]() |
![]() | |
Імператор Ґо-Са́й[1] (яп. 後西天皇, ごさいてんのう, ґо-сай тенно; 1 січня 1638 — 26 березня 1685) — 111-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 5 травня 1655 — 5 березня 1663[2]. Ім'я перекладається як «Пізній Сай»[3], що дає змогу низці дослідників рахувати його як Сай II.
Імператор Ґо-Сай народився 1 січня 1638 року. Він був сьомим сином Імператора Ґо-Мідзуноо. Матір'ю хлопчика була фрейліна Кусіґе Такако, донька лівого генерала Імператорської гвардії Кусіґе Такамуне. Новонародженому дали ім'я Наґахіто і титул принц Хіде[4].
Початково принц був спадкоємцем родини принців Такамацу, яка не мала хлопчиків для продовження роду. Однак 1654 року, після смерті старшого брата Імператора Ґо-Комьо, він був проголошений спадкоємцем японського престолу. 5 травня 1655 року Наґахіто став новим Імператором Японії[4].
Протягом свого правління Імператор Ґо-Сай займався науками, вивчав японську поезію і складав вірші. Свої найкращі твори він видав у «Збірці водяного місця»[4][5].Добре розумівся на тядо, кадо і кодо. Багато з його назв пахощів були замовлені імператорським указом. Також в його доробку коментарі (кікіґакі) до японської класики «Ґендзі кікіґакі» та «Хякунін Іссьо кікіґакі».
5 березня 1663 Імператор Ґо-Сай передав престол своєму молодшому братові Сатохіто, що прийняв ім'я Імператора Рейґена. Сам відставний монарх отримав титул Верховного Імператора і присвятив решту свого життя вивченню японської літератури[4].
26 березня 1685 року Імператор Ґо-Сай помер у 47-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова[6], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.[4][7].
(107) Ґо-Йодзей | (108) Ґо-Мідзуноо | (109) Мейсьо | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нобухіро | (110) Ґо-Комьо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йосіхіто | (111) Ґо-Сай | Юкіхіто | Тадахіто | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Акійосі | (112) Рейґен | (113) Хіґасіяма | (114) Накамікадо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоріхіто | Наохіто | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йосіко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ До 1926 року в японських текстах зустрічався варіант імені «Імператор Ґо-Сай'їн» (яп. 後西院天皇, ごさいいんてんのう, ґо-саіін тенно). Він походив титулу Імператора Дзюнна — Імператор Сай'їн. Після 1926 року в усіх наукових і публіцистичних виданнях вживається лише ім'я «Імператор Ґо-Сай» (Імператор Ґо-Сай // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.)
- ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
- ↑ Відносно до імператора Сая
- ↑ а б в г д Імператор Ґо-Сай // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- ↑ 水月集, すいげつしゅう, суґецу-сю.
- ↑ 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
- ↑ Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії. Архів оригіналу за 8 червня 2017. Процитовано 11 липня 2010.
Імператор Ґо-Сай // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
- (яп.) Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії [Архівовано 12 листопада 2016 у Wayback Machine.]