Перейти до вмісту

Імператриця Коґьоку

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Імператриця Коґьоку
яп. 斉明天皇 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася594[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла24 серпня 661 Редагувати інформацію у Вікіданих
Asakura no Tachibana no Hironiwa Palaced, Tsukushi Provinced, Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняKengoshizuka Kofund Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаЯпонія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмонарх, консортка, поетеса, письменниця Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаІмператриця Японії[d] і Імператриця Японії[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідІмператорський дім Японії Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоChinud Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиPrincess Kibitsu-Himed Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриІмператор Котоку Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зІмператор Дзьомей і Q28415200? Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиІмператор Тендзі, Hashihitod, Імператор Темму і Aya no mikod Редагувати інформацію у Вікіданих
Імператриця Коґьоку

Імператриця Ко́ґьоку (яп. 皇極天皇, こうぎょくてんのう, коґьоку тенно; 594(0594) — 24 серпня 661) — 35-й імператриця Японії, синтоїстське божество, 2-а жінка на Імператорському престолі Японії. Роки правління: 19 лютого 642 — 12 липня 645[2]. Донька принца Тіну та принцеси Кібіцу, онуки імператора Кіммея[3].

Була одружена з принцом Такамуку, онуком імператора Йомея, а потім вийшла за імператора Дзьомея, якому народила трьох дітей[4]. 641 року, після смерті чоловіка, принцеса Такара за підтримки родича Соґа но Емісі посіла трон під ім'ям імператриці Коґьоку[3]. Принцом-спадкоємцем проголосили її сина, принца Нана-но Ое (згодом імператор Тендзі)[3].

22 липня або 22 серпня 642 року під час прийому посланців з Пекче наказала провести поєдинок сумо. Це перший опис змагання сумо в «Кодзікі» та «Ніхон Сьокі».

Фактична влада в державі належала Соґа но Емісі, політика якого викликала все більше невдаволення знаті. Усі прихильники Соґа були прихильниками буддизму, а противники на чолі із принцем Нана но Ое — синтоїзму. За «Кодзікі» Емісі прочитав сутру Магаяни, але викликав легкий дощик, а Нана но ое помолився амацукамі (камі води) біля річки Мінамібучі, викликавши зливу. Ймовірно цей випадок переваги синтоїзму над буддизмом є пізньою ставкою для підтвердження переваг принца.

643 року імператриця перебралася до палацу Ітабкі в Асуці, що став ї резиденцією. Того ж року було вбито принца Ямасіро, якого розглядали як небезпечного претендента на трон.

10 липня 645 року, під час бенткету в Імператорському палаці для послів з Пекче, принц Нана но Ое разом із помічником Саекі но Комаро зарізали Соґа но Іруку. Дізнавшись про смерть сина батько Емісі вчинив самогубство. За цим зреклася влади й Коґьоку, передавши трон братові принцу Кару, що став відомим як імператор Котоку. Вважається, що це перше зречення імператора в історії Японії. Отримала титул сумеміоя но мікото (імператорської бабусі).

654 року, після смерті імператора Котоку, знову зійшла на трон під іменем Імператриці Саймей (яп. 斉明天皇, さいめいてんのう, саймей тенно), 37-ї Імператриці Японії[3]. Роки правління: 14 лютого 655 — 24 серпня 661. Реформи Тайка за цей період було зупинено. Разом з тим фактично розділила владу з сином Нана но Ое.

655 року відправила військо на чолі із Абе-но Хірафу, що до 660 року воював проти племен емісі та місіхасе на півночі Хонсю, яким було завдано поразки та обкладено даниною. 657 року придушено заколот принца Аріми, сина попереднього імператора Котоку, якого було страчено наступного року.

У 661 року запланував військову кампанію на Корейський півострів з метою відновлення держави Пекче, яку було знищено перед тим у 660 році. У травні вона прибула до палацу Асакура в північній частині провінції Цукусі на Кюсю (сьогодні є частиною префектури Фукуока). Союзна армія Японії та Пекче готувалася до війни проти Сілли, але смерть імператриці зірвала ці плани. Її поховано в Кенґосідзука в селі Асука. Владу перебрав її Нана но Ое.

У двох своїх шлюбах народила 4 дитини (3 синів і 1 доньку).


Прапор Японії Це незавершена стаття про Японію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Faceted Application of Subject Terminology
  2. ↑ Усі дати подані за європейським календарем.
  3. ↑ а б в г Аністратенко та Бондаренко, 2011, с. 108.
  4. ↑ Аністратенко та ін.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Аністратенко, Л.; Бондаренко, І. (2011). Японські поети: Біографічний словник. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 368.
  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  • 『新編　日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
  • 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Імператриця_Коґьоку&oldid=44981763