Імперія Ахеменідів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
هخامنشیان
Hakhamaneshiyan
Імперія Ахеменідів
550 до н. е. – 330 до н. е.

Прапор Азії

Штандарт Кира Великого

Розташування Азії
Держава Ахеменідів напередодні Саламінської битви
Столиця Екбатана, Пасаргади, Парса, Сузи
Мови Давньоперська мова, Арамейська мова, Еламська мова, Аккадська мова
Релігії Зороастризм, Релігія Вавилону[1]
Форма правління монархія [[Категорія:Former monarchies}}|Азії, 550 до н. е.]]
Цар
 - 559 до н. е.529 до н. е. Кир Великий
 - 336 до н. е.330 до н. е. Дарій III
Історичний період Стародавній світ
 - Засновано 550 до н. е.
 - Засновано місто Персеполіс 515 до н. е.
 - Завоювання Єгипту Камбізом II 525 до н. е.
 - Греко-перські війни 499449 до н. е.
 - Успішне Єгипетське повстання, що приводить до Єгипетської незалежності 404 до н. е.
 - Завойовано в ході війн Александра Великого 330 до н. е.
 - Дарія III вбито Бессом 330 до н. е.
Попередник
Наступник
Median-empire-600BCE.png Мідія
Neo-Babylonian Empire.png Нововавилонська імперія
Lydia original area of lydia.jpg Лідія
Khafra - Quefrén.jpg 26-та династія Єгипту
Селевкідська імперія Seleucid-Empire 200bc.jpg
Династія Птолемеїв Ptolemaic-Empire 200bc.jpg
Лісімах LysimachusCoinWithHornedAlexander.jpg

Імпе́рія Ахемені́дів (перс.: هخامنشیانМФА: [haχɒmaneʃijɒn]) — стародавня держава VI — IV ст. до н. е. в Азії, створена перською династією Ахеменідів, перша з перських імперій.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Територія Перської імперії при Ахеменідах охоплювала території від Греції і Лівії до Індії. Держава була розділена на 20 військово-адміністративних округів (сатрапій), на чолі яких стояли спеціальні чиновники (сатрапи).

Експансія та загибель імперії Ахеменідів[ред.ред. код]

  • Династія Ахеменідів веде початок від Ахемена, вождя союзу перських племен. Нащадок Ахемена Кир Великий, що правив (558530) в Парсі і Аншані (Півн. Елам), заснував величезну Перську імперію, що об'єднала більшість країн Близького і Середнього Сходу.
  • 550549 до н. е. була захоплена Мідія, протягом подальших трьох років були завойовані країни, що входили до складу колишньої Мідійської держави.
  • 546 до н. е. — захоплення Лідії і грецьких міст Малої Азії.
  • Між 545 і 539 до н. е. — захоплення значної частини Середньої Азії.
  • 12 жовтня 539 до н. е. — захоплений Вавилон, Кир Великий коронований як вавилонський цар.
  • 530529 до н. е. — похід проти сакско-массагетських скіфських племен Середньої Азії.
  • 525 до н. е. — перський цар Камбіз захоплює Стародавній Єгипет після битви при Пелусії.
  • 522 до н. е. — невдала змова магів на чолі зі Смердісом (Гауматою). Придушення змови Дарієм I, сином Гістаспа (Віштаспа), що убив Гаумату 29 вересня 522 до н. е. Початок панування Дарія I. Перенесення столиці в новозбудоване місто Персеполіс.
  • 521 до н. е. — придушення Дарієм і його воєначальником Інтіферном вавилонського заколоту, на чолі якого є самозванці, що видають себе за Навуходоносорів, — спочатку Нідінту-Бел (відомий як Навуходоносор III), потім вірменин Арахі (Навуходоносор IV). Після цього було пригнічено декілька повстань в провінції, які підняли інші претенденти на трон. Дарій I остаточно приходить до влади і на згадку про ці події встановлює Бехістунський напис.[1]
  • 521486 до н. е. — правління в Персії Дарія I. Для зміцнення своєї влади, Дарій I будує нову столицю Парсу, відому грекам як Персеполіс («Місто Персів»), що стала четвертою резиденцією поряд з Пасаргадами, Екбатанами і Сузами, і збільшує число своєї особистої варти, «Безсмертних», що перетворилися на 10-тисячну гвардію. Хоча Дарій підсилив і розширив завоювання своїх предків, але залишив слід в перській історії саме як адміністратор.
  • між 519 и 512 до н. е. — захоплені острови Егейського моря, Фракія, Македонія і північно-західна частина Індії.
  • 512 до н. е. — адміністративна реформа: разділ імперії на сатрапії на чолі з сатрапами, кількість яких в різні часи коливалося в межах 20-24 сатрапій.
  • 511 до н. е. — підкорення Фракії.
  • 500494 до н. е. — заколот грецьких колоністів в Іонії на чолі з Арістагором Мілетським проти перського панування, підтримане двома полісами материкової Греції — Афінами і Еретрією водночас використане персами як привід для війни з еллінами. Спочатку повсталим мешканцям Мілета вдається розгорнути наступ на Сарди, проте незабаром вони втрачають ініціативу і відходять до Ефесу, а вже в 497 до н. е. перси приступають до розгрому повстання в Іонії, в 496 до н. е. Дарий I знищує повсталий Мілет, а його населення виселяє в Месопотамію, а в 494493 роках до н. е. він остаточно розправляється з повстанням грецьких колоній в Іонії.
  • 490 до н. е. — Марафонська битва. Поразка персів від грецької армії Мільтіада.
  • 484 і 482 до н. е. — повстання проти перської влади в Вавилоні. Царем Вавилону проголошений Шамаш-Ерібу, проте незабаром повстання пригнічене перською армією, перси вивозять з Вавилону ідол Бела-Мардука, ліквідують автономію Вавилонії і вавилонське громадянство.
  • 480 до н. е. — вторгнення в Грецію армій Ксеркса. Ця кампанія відома, перш за все, битвами при Фермопілах, Саламіні і Платеї, що показали перевагу грецької демократії і героїзм воїнів Еллади.
  • 404 до н. е. — відокремлення Єгипту від Перської імперії і відновлення незалежності з корінними фараонами XXIX династії (404343 до н. е.).
  • 401400 до н. е. — династична боротьба в Перській імперії між царем Артаксерксом II Мнемоном і претендентом на перський трон — братом Артаксеркса, вихованим у грецьких традиціях Киром Молодшим, що мав у розпорядженні грецьких найманців на чолі з Клеархом. Поразка Кира Молодшого в битві при Кунаксі ще сильніше поглибили кризу.
  • В 334 до н. е. македонський цар Александр Великий вторгся на територію держави Ахеменідів. Цар Дарій III став зазнавати поразок.
  • В 331 до н. е. відбулася вирішальна битва при Гавгамелах, після якої Перська держава припинила своє існування. Країни і народи колишньої імперії підкорилися Александру Великому.

Царі Персії з династії Ахеменідів[ред.ред. код]

В історичній традиції ахеменідських царів прийнято називати грецькими варіантами їх імен. У списку окрім цих загальноприйнятих еллінізованних форм приведені оригінальні перські імена.

З 329 року до н. е. Перська імперія припинила існування, була завойована Александром III Великим (Македонським).

Сатрапи і правителі Персії[ред.ред. код]

Мапи імперії[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Boiy, T. (2004). Late Achaemenid and Hellenistic Babylon. Peeters Publishers. с. 101. ISBN 978-90-429-1449-0. 

Література[ред.ред. код]