Імпетиго

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Імпетиго
Пустульозний висип на шкірі, ураженій піодермією
Пустульозний висип на шкірі, ураженій піодермією
Спеціальність дерматологія
Причини Стафілокок золотистий і Streptococcus pyogenes
Препарати цефуроксим[1], цефадроксіл[1] і Мупіроцин[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 1B72
МКХ-10 L01
DiseasesDB 6753
MedlinePlus 000860
eMedicine

derm/195 emerg/283 med/1163

ped/1172
MeSH D007169
CMNS: Impetigo у Вікісховищі

Імпетиго — інфекційне гноячкове захворювання шкіри, яке спричинюють стафілококи і стрептококи. Хвороба була відома ще у 14-му столітті в Англії, а назва її походить від латинського слова «impetere», що означає «нападати». Імпетиго — дуже заразна хвороба, що легко передається від контаку з хворим та його речами. Розвитку імпетиго сприяють мікротравми, недотримання гігієни шкіри, ослаблення імунітету. Імпетиго може розвинутися як ускладнення різних дерматозів (екзема, дерматит, короста), що супроводжуються свербіжем. Є варіантом піодермій. Хвороба зазвичай уражує немовлят та дітей молодшого віку від 2 до 5 років.

Етіологія[ред. | ред. код]

Імпетиго — гостре запальне захворювання, яке виникає найчастіше в дітей; у дорослих зазвичай заражуються чоловіки при голінні. Розрізняють декілька форм імпетиго в залежності від збудника:

Клінічні ознаки[ред. | ред. код]

Стрептококове імпетиго характеризується появою на відкритих ділянках тіла невеликих пухирців, наповнених світлим вмістом, який поступово стає мутним. Вони швидко прориваються, вміст зсихається, перетворюючись на бурштинового кольору кірочки. При видаленні останніх відкривається яскраво-червона ерозивна поверхня, що оточена обідком відокремленого рогового шару.

При стафілококовому імпетиго у сально-волосяних фолікулах з'являються пустули, що досягають розмірів горошини. Вміст підсихає та перетворюється на конусоподібну кірочку.

Вульгарне імпетиго найчастіше виникає на шкірі обличчя, рідше — тулуба та кінцівок. Регіонарні лімфатичні вузли стають хворобливими при пальпації та дещо припухлими.

Лікування[ред. | ред. код]

Лікування імпетиго засновано на антибіотикотерапії, як у вигляді оральних пігулок, так і зовнішніх засобів. Пухирці обробляють спиртовими розчинами барвників, накладають протизапальні мазі (синтоміцинова емульсія і т. ін.). Консультація з лікарем обов'язкова, самолікування може бути не ефективним.

Належна особиста гігієна та часте миття тіла та волосся з милом важливі для запобігання імпетиго.

Джерела[ред. | ред. код]

  • [недоступне посилання з червня 2019] 
  • Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.


  1. а б в NDF-RT