Імунітет (медицина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Імуніте́т (лат. вільний, захищений) — сукупність захисних механізмів, які допомагають організму боротися з чужорідними чинниками: бактеріями, вірусами, найпростішими, гельмінтами, їхніми токсинами, різноманітними хімічними речовинами, тощо.
У вузькому значенні імунітет несприйнятливість організму до інфекційних та неінфекційних агентів та речовин: бактерій, вірусів, найпростіших, гельмінтів, токсинів, отрут та інших факторів, які чужі для організму. Загалом імунітет — здатність організму підтримувати нормальне функціювання під впливом зовнішніх факторів.

Розрізняють вроджений і набутий імунітет. Вроджений імунітет передається спадково, як й інші генетичні ознаки. Набутий імунітет (може бути активно або пасивно набутим) виникає внаслідок перенесеної інфекційної хвороби або вакцинації і спадково не передається.

Імунітет — також здатність живих організмів протистояти дії агресивних агентів, зберігаючи свою цілісність і біологічну індивідуальність. Спадкоємний імунітет обумовлений вродженими здібностями організму. У хребетних і людини є здатність набувати активний імунітет як відповідь на інфекцію, або введення вакцин. Він обумовлений функцією клітин імунної системи, центральне місце серед яких займають лімфоцити, антитіла, тощо. Набутий пасивний імунітет передається дитині з молоком матері або при штучному введенні антитіл.

Див. також

Джерела

  • Ситник І. О., Климнюк С. І., Творко М. С. Мікробіологія, вірусологія, імунологія. Підручник.- Тернопіль: ТДМУ, 2009.- 392 с.: 104 рис. (С.164-224) ISBN 978-966-673-136-7

Посилання


Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
T лімфоцит людини Це незавершена стаття з імунології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.