Імітатор (фільм, 1990)
Імітатор | |
|---|---|
| Жанр | кінокомедія |
| Режисер | Фіалко Олег Борисович |
| Сценарист | Мамін Юрій Борисович[1] |
| У головних ролях |
Скляр Ігор Борисович, Лапіна Наталія Азаріївнаd, Жарков Олексій Дмитрович, Людмила Гурченко[1], Азер Ірина Абдуррезаївна[1] і Бенюк Богдан Михайлович[1] |
| Кінокомпанія | Кіностудія ім. О. Довженка |
| Тривалість | 96 хв |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1990 |
| IMDb | ID 0136263 |
«Іміта́тор» (рос. «Имитатор») — український радянський художній фільм 1990 року, знятий режисером Олегом Фіалко на кіностудії імені Олександра Довженка. Фільм знято в жанрі сатиричної кінокомедії.
Сюжет[ред. | ред. код]
Молодий чоловік Ігор Луценко (Ігор Скляр) вміє добре імітувати голоси. Користуючись цією здатністю, він по телефону видає себе за інших людей. Спочатку він допомагає чиновнику Льву Козаку, який обіцяв Ігорю, що той стане артистом. Потім він використовує дар уже у власних інтересах, сприяючи своєму бізнесу. Між Луценком і Козаком виникає конфлікт, який переростає у відкриту ворожнечу. Козак, використовуючи зв'язки, запроторює Луценка в психіатричну лікарню, а Ігор, застосувавши свій творчий хист і викликавши неймовірні і масштабні події, робить зі свого ворога справжнього божевільного…
У ролях[ред. | ред. код]
- Ігор Скляр — Ігор Луценко
- Наталя Лапіна — Світлана, актриса
- Олексій Жарков — Лев Козак
- Людмила Гурченко — Співачка
- Сергій Сивохо — актор у сцені з Дикого Заходу
- Маргарита Криницина — голова художньої ради
- Людмила Лобза — Людмила, дружина Козака
- Ернст Романов — Микола Петрович
- Петро Сорокін — Петро Опанасович Сорокін, масажист
- Ірина Азер — Хільда Бауер
- Богдан Бенюк — майор Костюкоев
- Ніна Шаролапова — прибиральниця
- Владислав Лістьєв — камео
- Володимир Мукусев — камео
- Георгій Дворніков
- Микола Гудзь — Ігнатенко
- Ніна Ільїна
- Геннадій Болотов
- Йосип Найдук
- Катерина Крупєннікова
Творча група[ред. | ред. код]
- Автори сценарію: Юрій Мамін, В'ячеслав Лейкін, Віктор Копилець, Олег Фіалко
- Режисер-постановник: Олег Фіалко
- Оператор-постановник: Олександр Золотарьов
- Композитор: В'ячеслав Назаров
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Фільм був знятий за рік до розпаду СРСР, тим не менше в ньому широко використовується українська національна символіка.
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Имитатор (1991) [Архівовано 14 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
|
