Інакшість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інакшість, або альтерність[1] — міждисциплінарна категорія; поняття, яке є предметом дослідження багатьох наукових галузей, передусім філософії, психології, соціології, педагогіки, антропології, культурології і т.д.. Є близьким до поняття «своєрідність».

У психології і соціології розглядається здебільшого з погляду формування ідентичності і як вказівка на відмінність і несхожість, що вирізняє кожну особистість з соціуму, в той час, як у філософії — на рівні діалогу між «Я» та «Іншим», в основі якого часто з'являється конфлікт. Зокрема французький філософ Поль Рікер розглядав «Інакшість», як форму ідентифікації «Іншого», що на онтологічному рівні конституює самість.[2] Інші ж дослідники вважають, що «Інакшість» визначається як іманентна властивість «Іншого», будучи одним із способів його репрезентації.[3]

У педагогіці «Інакшість» розглядається найчастіше крізь призму інклюзивної освіти.

В культурологічних науках «Інакшість» розглядається, як явище, що характеризується найрізноманітнішим проявом, виникає за різних можливих ситуацій та обставин і пояснює особливості сприйняття світу і людини.

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Part 4. Alterity and identity, alterity as identity. Alterity and Identity in Israel. Berlin, Boston: DE GRUYTER. ISBN 978-3-11-080222-1. 
  2. Paul, Ricoeur, (2008). Oneself as another. Univ. of Chicago Pr. ISBN 978-0-226-71329-8. OCLC 837747100. 
  3. Новицкая, Людмила (2016). Проблема нравственного самообретения в пространстве интерсубъективности (вид. 1. Auflage). Saarbrücken. ISBN 978-3-659-86717-0. OCLC 1186531778. 

Посилання[ред. | ред. код]