Інарі (озеро)

Інарі; фін. Inari; фін. Inarijärvi; півн.-саам. Anárjávri; інарі-саамськ. Aanaarjävri; кол.-саам. Aanarjäu'rr
	68°57′34″ пн. ш. 27°36′06″ сх. д. / 68.95965000002777856° пн. ш. 27.601710000027779301° сх. д.Координати: 68°57′34″ пн. ш. 27°36′06″ сх. д. / 68.95965000002777856° пн. ш. 27.601710000027779301° сх. д.
Розташування
Країна	Фінляндія
Регіон	Інарі
Розташування	Лапландія, Фінляндія
Геологічні дані
Тип	водосховище (1964)
Розміри
Площа поверхні	1040,28 км²
Висота	118,03 м і 115,67 м
Глибина середня	15 м
Глибина макс.	92 м
Довжина	80 км
Ширина	50 км
Берегова лінія	3308 км
Об'єм	15,9 км³
Вода
Період оновлення	3,4 рік
Басейн
↑ Водний басейн	Paatsjoki basind
Вливаються	Камасйокі, Івалойокі
Витікають	Паз
Площа басейну	14 512 км²
Країни басейну	Фінляндія
Інше
Geonames	656656
	Інарі (озеро) (Фінляндія)
	Інарі у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Інарі.

І́нарі (Інаріярві, фін. Inarijärvi або Inarinjärvi, швед. Enare träsk, норв. Enaresjøen) — озеро на півночі Фінляндії, в провінції Лапландія. Розташоване на північ від полярного кола. Є третім за величиною озером Фінляндії.

Площа 1040,28 км ². Глибина до 92 метрів. Розташоване на висоті 119 м над рівнем моря.

На озері розташовані населені пункти Партакко, Вяюля, Інарі, Копелло та інші. ^[2]

Географія[ред. | ред. код]

Географічне положення і розміри улоговини[ред. | ред. код]

Берег озера заболочений, сильно порізаний. ^[3]

Притоки і стік[ред. | ред. код]

В озеро впадає понад 20 річок, найбільші з яких Камасйокі і Івалойокі.

З озера витікає річка Патсйокі, якою озеро сполучається з Баренцевим морем. Стік регулюється російською ГЕС "Кайтакоскі" згідно з угодою «Про регулювання водного режиму озера Інарі допомогою гідроелектростанції Кайтакоскі». Вона була підписана в 1959 році між урядами СРСР, Норвегії та Фінляндії. Предметом угоди є контроль за рівнем води в озері Інарі, що знаходиться на території Фінляндії, і річки Патсйокі, що протікає територією Фінляндії, Росії та Норвегії.

На річці Патсйокі розташовано сім гідроелектростанцій, з них 5, об'єднані в Каскад ГЕС ВАТ «ТГК-1» і 2 входять в енергетичний комплекс Норвегії. Регулюючою станцією водної системи є ГЕС "Кайтакоскі" — перша із станцій, що безпосередньо впливає на рівень води, необхідний для функціонування станцій, розташованих нижче за течією.

Для оперативного вирішення питань, що виникають у ході роботи складного гідроенергетичного комплексу, створена тристороння комісія. У числі її основних завдань — розробка і контроль виконання графіків скидання води з озера Інарі, а також координація робіт з ремонту обладнання на російських і норвезьких ГЕС.

Лід[ред. | ред. код]

Замерзає у листопаді, скресає у березні. ^[4]

Острови та півострови[ред. | ред. код]

На озері 3318 островів, найвідоміші — Хаутуумаасаарі (острів-цвинтар), який служив кладовищем для древніх саамів, і Уконківі (камінь Укко), місце жертвопринесень давніх жителів Лапландії.

Рослинний і тваринний світ[ред. | ред. код]

У річці водиться форель, озерний лосось, окунь, щука та інші. Поширено рибальство.

Найбільші озера Європи ^[5]
Озеро	Площа поверхні води, км²	Обсяг, км³	місця роз- положення (країна)
Ладозьке	17700	908	Росія
Онезьке	9720	285	Росія
Венерн	5550	180	Швеція
Чудсько- Псковське	3550	25,2	Росія Естонія
Веттерн	1900	72	Швеція
Сайма	1800	36	Фінляндія
Біле	1290	5,2	Росія
Вигозеро	1140	7,1	Росія
Меларен	1140	10,0	Швеція
Пяйянне	1065	...	Фінляндія
Ільмень	1200	12,0	Росія
Інарі	1000	28,0	Фінляндія

Фотографії[ред. | ред. код]

Інаріярві 1 червня 1978
Гідролітак и Ivalon Lentopalvelu Oy ^[6] на Інаріярві, Липень 2005
Інаріярві в липні 2006

Див. також[ред. | ред. код]

1532 Інарі — астероїд, названий на честь озера^[7].

Примітки[ред. | ред. код]

↑ http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-17
↑ indexr3536.html Топографічна карта. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
↑ [1]^{[недоступне посилання з червня 2019]}
↑ Інарі. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 4. — 1978.
↑ Атлас океанов. Термины, понятия, справочные таблицы.— М.: ГУНК МО СССР, 1980. С.140—147.
↑ Ivalon Lentopalvelu. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 23 лютого 2011.
↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інарі (озеро)

У Вікісловнику є сторінка en:Inari.

[[http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-17_http://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-17]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://wldb.ilec.or.jp/Details/Lake/EUR-17

[2] xr3536.html Топографічна карта. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 23 лютого 2011.

[bse-3] [1]^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[4] Інарі. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 4. — 1978.

[Атлас_Океанов-5] Атлас океанов. Термины, понятия, справочные таблицы.— М.: ГУНК МО СССР, 1980. С.140—147.

[6] Ivalon Lentopalvelu. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. Процитовано 23 лютого 2011.

[7] Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]