Інаєт Ґерай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інаєт Ґерай
Crimean Tatar tamga icon (blue and gold).svg
Народився 1597
Помер 1637
Рід Ґераї
Походження кримський татарин
Конфесія суніт
Кримський хан
16351637
Попередник Джанібек Ґерай
Наступник Бахадир I Ґерай

Інаєт Ґерай (15971637) — кримський хан у 1635–1637 рр. з династії Ґераїв, наступник Джанібека Ґерая, попередник Бахадира I Ґерая. Син Гази II Ґерая, онук Девлета I Ґерая.

Після позбавлення влади Тохтамиша Ґерая покинув Кримське ханство і від'їхав до Османської імперії. Отримавши в 1635 р. ханський престол, спробував здійснити власну програму стабілізації положення в країні, яка за своєю суттю була продовженням програми Мехмеда III Ґерая. Інаєт теж відмовився вести армію на перський фронт і, подібно Мехмеду III, вибив османів з Кафи, уклав мир з Польщею і Московією, найняв на службу українських козаків.

У відносинах з беями підтримав групу кланів на чолі з Ширінами в їх боротьбі з Мансурами, які знайшли явну перевагу при колишньому ханові. В результаті частина Мансурів підкорилася ханові, частина була розгромлена, а інші втекли до Османської імперії. Користувався підтримкою кримських беїв, які зобов'язалися всемірно допомагати йому проти бунтівних ногайців і проти самих османів. Надіслав лист султанові з вимогою видати ініціатора багатьох заколотів у Криму, що переховувався в Османській імперії, — Кан-Темира Мансура, та погрозою вторгнення свого війська до Стамбулу.

Незабаром Мансурська партія завдала сильного удару своїм супротивникам. Тому, коли султан позбавив влади Інаєта і направив до Криму нового правителя, Інаєт Ґерай, розрахувавши, що тепер не зможе протистояти султанським військам, вирішив примиритися з султаном і відправився до Стамбулу, щоб переконати його в небезпеці Кан-Темира для Криму. Всупереч всім очікуванням, після прибуття до султанського двору був попросту вбитий за наказом султана, що було нечуваним приниженням ханської династії і викликало велике обурення.

Література[ред. | ред. код]

  • (рос.) Гайворонский Алексей. Созвездие Гераев. — Симферополь, 2003.

Посилання[ред. | ред. код]